Захист авторських прав чи згортання свободи в інтернеті: яку Директиву ухвалив Європарламент?

Наприкінці березня Європарламент підтримав Директиву про авторські права в інтернеті – закон передбачає додаткові права для медіа у зв’язку з цифровим використанням їх публікацій. За реформу проголосували 348 депутатів, 274 – проти, а 36 – утрималися.

Протягом трьох тижнів держави ЄС мають затвердити це рішення. На реалізацію нового закону у країн-членів буде два роки. Противники Директиви жорстко розкритикували документі за статті, які запроваджують “податок на лінки” та “фільтри для завантаження контенту”, та заявили про можливе запровадження цензури і обмеження свободи інтернету.

«Інтернет Свобода» розповідає як ухвалювалася Директива, які норми найбільш суперечливі та як це може позначитися на українському сегменті інтернету.

Як приймалася Директива? 

Вперше про можливе оновлення Директиви про авторські права від 2001 року заговорили ще в 2012 році, а в 2014 році тоді ще кандидат в президенти Єврокомісії Жан-Клод Юнкер в своїй передвиборчій програмі зробив наголос на гармонізації цифрових ринків країн-членів ЄС, що в перспективі мало б сприяти створенню робочих місць та розвитку суспільства, що орієнтується на знання.

Перший проект Директиви був написаний ще у вересні 2016 року, однак тільки 20 червня 2018 члени законотворчого комітету ЄС рекомендували схвалити законопроект. Однак два тижні потому Європарламент відхилив Директиву, відправивши її на доопрацювання.

У вересні минулого року європарламентарі попередньо схвалили доопрацьований законопроект, однак Директива про авторські права в інтернеті викликала претензії з боку Ради Європейського Союзу. Так почався триалог – юридичні консультації між Європарламентом та Радою ЄС за посередництва Єврокомісії.

Сторонам знадобилося 5 місяців аби узгодити спільний текст Директиви. Її презентували 13 лютого, а 26 березня 348 голосами “за” ухвалили.

Які статті Директиви викликали обурення?

Стаття 15 (раніше стаття 11), яку противники Директиви про авторські права в інтернеті називають “податком на лінки”, зобов’язує пошукові системи та інтернет-платформи отримувати дозвіл від медіа на показ їхніх матеріалів користувачам. А в разі наполягання “творців контенту” і заплатити за такий дозвіл. Це стосується навіть Google, оскільки прев’ю матеріалів зазвичай показує в результатах пошуку.

Стаття 17 (раніше стаття 13), яка може спровокувати запуск “фільтрів для завантаження контенту” на сайтах, де користувачі можуть генерувати власні матеріали. Аби той же Facebook відповідав нормам, прописаним у Директиві, там повинні перевіряти чи користувачі не завантажили фотографію без дозволу автора, текст чи навіть його частину.

Позиція Європарламенту щодо директиви

На сайті Європейського парламенту пояснили чому Директива про авторські права в інтернеті не є ні загрозою для інтернету, ні інструментом цензури. В матеріалі пояснюють, що нове законодавство не створює додаткові обмеження. Відповідно ті матеріали, які зараз безпроблемно завантажують і діляться ними в соцмережах, можна буде і надалі поширювати.

Головна ж новація Директиви – зобов’язати гігантські інтернет-платформи та агрегатори новин платити тим, хто створює контент. Наприклад, журналістам чи артистам, чиї відео та матеріали дозволяють таким компаніям заробляти великі гроші.

Прес-аташе Європарламенту Джон Шранц пояснює, що обидві найбільш резонансні статті спрямовані не на запровадження цензури чи обмеження свободи інтернету, а на підвищення відповідальності великих інтернет-корпорацій. За його словами, від нових правил не постраждають невеликі бізнеси, які створені недавно, мають не більше 10 мільйонів євро прибутку та до 5 мільйонів відвідувачів, оскільки їх регулювання буде значно м’якшим.

Такі сайти як Вікіпедія, GitHub, Ebay, дата-сайти та інші подібні платформи не підпадатимуть під регулювання Директиви. І немає ніякої загрози для інтернет-мемів та карикатур, оскільки Директива містить окремі положення, які захищають вільне поширення контенту для цитування, критики, пародії.

У Європарламенті вважають, що великі компанії можуть запровадити фільтри контенту, щоб не допускати поширення авторських матеріалів, щодо яких немає офіційних договорів. Проте більш оптимальний варіант – просто підписувати з авторами договори на використання створеного ними контенту.

Хто за?

Директиву підтримала Європейська народна партія, аргументуючи це тим, що вона впорядкує сферу копірайту в Інтернеті.

Єврокомісар з єдиного цифрового ринку Андрус Ансіп заявив, що підтримання Директиви – великий крок вперед. «Вперше Європа має чіткі загальні правила щодо культурної спадщини, текстів та інтелектуального аналізу даних, необхідні для майбутнього», – написав він у своєму twitter-акаунті. У спільній заяві Ансіп з комісаром з питань цифрової економіки та суспільства Марією Габріель зазначили, що Директива «забезпечить правильний баланс між інтересами всіх гравців».

Підтримав ухвалення Директиви і французький президент Еммануель Макрон. Раніше він неодноразово заявляв про необхідність більшого контролю над великими інтернет-корпораціями, а французьке законодавство щодо авторського права – одне з найсуворіших у Європі.

На відміну від своєї західної сусідки, Німеччина намагалася зайняти більш збалансовану позицію – посилити захист копірайту, але не посилювати контроль.

Хто проти?

Основний аргумент противників Директиви – регулювання обмежує свободу інтернету.

Напередодні рішення Європарламенту у Європі пройшли маніфести проти ухвалення директиви. У тій же Німеччині, у Мюнхені, 40 тисяч людей вийшли протестувати проти реформи авторського права в інтернеті. До маніфестів долучилися у Кельні, Гамбурзі, Ганновері, Берліні та Дюссельдорфі.

У Німеччині пройшли маніфести проти ухвалення директиви. 

Європейська Wikipedia на добу заблокувала доступ одразу до чотирьох версій – німецької, датської, чеської і словацької та закликала користувачів звертатися до місцевих представників ЄС з протестом проти реформи.

Компанія Google розкритикувала Директиву та погрожувала закрити сервіс Google News у Європі, але зрештою відмітила, що готова співпрацювати, щоб уникнути порушення закону. У своєму твіті Google Europe написала, що Директива вдосконалена, але все одно призведе до правової невизначеності.

Як Директива ЄС вплине на український інтернет?

Після ухвалення Директиви держави-члени ЄС матимуть два роки на внесення змін у національне законодавство. В України подібних зобов’язань не має, оскільки вона не є повноцінним членом ЄС.

«Перш за все варто відзначити, що Директива здебільшого спрямована на регулювання діяльності в межах ЄС таких великих платформ для обміну контентом, як Youtube, тож навряд чи вона істотно вплине на український сегмент», – каже Аліна Правдиченко, керівниця напрямку «Медіаправо» Центру демократії та верховенства права.

За словами експертки, регулювання розповсюджуватиметься на компанії, які працюють в країнах-членах ЄС після ухвалення ними відповідного національного законодавства, а також користувачів з ЄС.

«Український інтернет не є ізольованим майданчиком, тож цілком ймовірно, що нове законодавство ЄС теоретично може вплинути і на українські компанії та сайти, які працюють на ринок ЄС, а також на українських користувачів, які завантажують свій контент на онлайн платформи ЄС», – пояснює Правдиченко.

Експертка наводить приклад минулорічного ухвалення євродепутатами GDPR (Загальний регламент із захисту даних). Тоді українські компанії, які працюють з користувачами з ЄС, поспіхом змінювали політики приватності, щоб мати можливість і надалі працювати на європейському ринку. Але основна відмінність Директиви від регламенту у тому, що Директива потребує імплементації в національне законодавство, а регламент – ні.

Якщо говорити про ризики, чи стане Директива елементом цензури у ЄС та Україні, експертка зазначає, що Директиву скоріше варто розцінювати як елемент обмеження свободи інформації, оскільки інтернет-платформи будуть серйозніше фільтрувати та обмежувати контент, дотримуючись авторських прав.

Коментарі

Напишіть коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

This site uses Akismet to reduce spam. Learn how your comment data is processed.