За пост – штрафи? Зареєстрований законопроект №10139 про кримінальну відповідальність за поширення недостовірної інформації

Штраф до 54 тисяч гривень, громадські чи виправні роботи згідно з законопроектом загрожують тим, хто навмисно чи випадково поширив недостовірну інформацію у ЗМІ чи інтернеті. Документ зареєстрував депутат від «Народного фронту» Ігор Лапін. Проти законопроекту вже виступила низка громадських організацій.

Законопроект №10139 зареєстрували 12 березня. Ініціатори документу обгрунтовують його тим, що останнім часом кількість випадків зазіхання на честь та гідність конкретних осіб почастішали, і роблять це переважно розповсюджуючи недостовірну інформацію. Ефективних же механізмів протидії цьому немає, адже суд розглядає подібні справи роками. Це тільки стимулює правопорушників.

За ненавмисне розповсюдження недостовірної інформації законопроект передбачає штраф до 8500 грн,  громадські чи виправні роботи

Законопроект передбачає кримінальну відповідальність за поширення інформації. За ненавмисне розповсюдження недостовірної інформації законопроект передбачає штраф до 8500 грн або громадські чи виправні роботи. За умисне ж поширення недостовірних відомостей, які ганьблять честь і гідність іншої особи, загрожуватиме вже грошове покарання від 17 до 34 тис. грн та більш тривалі громадські чи виправні роботи. А за умисне поширення обвинувачень у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину або поширення недостовірних відомостей під час виборчого процесу про суб’єктів виборчого процесу, кандидатів у президенти – штраф може сягати 17 тис. грн. та 54 тис. грн.

При цьому, якщо інформацію спростують або видалять до моменту притягнення особи до відповідальності, це слугуватиме підставою звільнення від звинувачень.

Законопроект встановлює особливості захисту репутації кандидатів на виборах

Крім того, законопроект встановлює особливості захисту репутації кандидатів на виборах – відповідні зміни пропонується внести до Законів України «Про вибори президента України» та «Про вибори народних депутатів України». За розповсюдження невірних відомостей суд може навіть призупинити дію ліцензії або заборонити діяльність видання до закінчення виборів.

Низка громадських організацій виступила проти законопроекту: заяву з вимогою відкликати документ оприлюднила частина громадських організацій.  Організації закликають нардепа Лапіна відкликати законопроект № 10139, а інших депутатів – не голосувати за нього.

Громадські організації закликають нардепа Лапіна відкликати законопроект № 10139, а інших депутатів – не голосувати за нього

«Подібні законодавчі ініціативи можуть слугувати небезпечним інструментом для цензури та тиску на незалежні медіа. Навіть загроза бути притягнутим до кримінальної відповідальності створює «охолоджувальний ефект» для поширення суспільно важливої інформації, адже будь-яке розслідування про зловживання чи корупцію від початку міститиме ризик отримати у відповідь заяву про злочин», – йдеться у зверненні.

Заяву підтримали 15 громадських організацій, включно з коаліцієї “За вільний інтернет”. Серед них – «Платформа прав людини», «Лабораторія цифрової безпеки», «Центр прав людини «Зміна»», «Кримська правозахисна група», «Центр громадянських свобод», Представництво Freedom House в Україні, а також Інститут розвитку регіональної преси, Інститут масової інформації, «Громадське телебачення», «Детектор медіа», «Донецький інститут інформації», Центр демократії та верховенства права, Український інститут медіа та комунікації, Ресурсний центр ГУРТ.

Юристи не вірять, що законопроект буде схвалений

Між тим юристи не вірять, що законопроект буде схвалений. Коментуючи документ №10139 в ефірі Громадського радіо, керівник правових проектів Інституту масової інформації Роман Головенко наголосив: «Я не думаю що цей законопроект має якесь майбутнє… це намагання депутатів реагувати на різні речі».

Це – вже не перша спроба регулювання ЗМІ. 7 листопада 2018 року у Раді зареєстрували проект закону № 9275, який передбачав внесення змін до закону про захист інформаційного простору. Документ пропонував надати парламенту виключне право виносити на розгляд Ради національної безпеки та оборони (РНБО) пропозиції щодо застосування санкцій до ЗМІ, мовників, телерадіоорганізацій, їх засновників та вигодоодержувачів, які є резидентами України.

Остання спроба регулювати ЗМІ була з законопроектом № 9275, який передбачав право парламенту вносити до РНБО пропозиції щодо санкцій проти ЗМІ

Нова норма передбачала внесення змін до законів «Про боротьбу з тероризмом» і «Про санкції». Перший мав доповнитися пунктами, що загрожують тим, хто надає інформаційну підтримку терористичним організаціям та тим, хто сприяє терористичній діяльності. Зміни у другому і передбачали право парламенту виносити пропозиції РНБО щодо санкцій проти радіостанцій та телеканалів.

Влітку ж 2018 потужний резонанс у ЗМІ і громадськості викликав законопроект №6688, який дозволяв би блокування інтернет-ресурсів у позасудовому порядку. Документ вносили в порядок денний парламенту представники БПП та «Народного фронту» під назвою «щодо протидії загрозам національній безпеці в інформаційній сфері».

Законопроект №6688 щодо можливого позасудового блокування сайтів викликав значний розголос в суспільстві, протидія якому розпочалася ще влітку 2017 року

Проти нього також виступила громадськість. 13 липня 2017 року громадські організації, серед яких були «Інтерньюз-Україна», «Інститут масової інформації», «Інформаційна безпека», «Детектор медіа», Національна спілка журналістів України та «Європейська медіаплатформа», у спільній заяві вимагали відкликати законопроект.

«Аналіз законопроекту дозволяє стверджувати, що серед запропонованих змін є такі, що ставлять під загрозу вільний розвиток Інтернету в Україні й створюють загрозу позасудового блокування Інтернет-ресурсів. Законопроект передбачає блокування за рішенням слідчих чи прокурорів», – йшлося в заяві.

Коментарі

Напишіть коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

This site uses Akismet to reduce spam. Learn how your comment data is processed.