Єгор Фірсов уособлює покоління, яке виросло на Донбасі й не змирилося з окупацією. Народжений у Донецьку 1 грудня 1988 року, він пройшов шлях від активіста Оранжевої революції до наймолодшого народного депутата України, реформатора екологічної інспекції та, зрештою, до одного з піонерів дронової війни в лавах ЗСУ. Його історія — це не просто біографія політика, а живий приклад, як особиста відповідальність за рідну землю перетворюється на технологічні інновації, що рятують життя на фронті.
Сьогодні, у 2026 році, Фірсов продовжує службу як заступник командира полку безпілотних систем 3-го армійського корпусу. Його підрозділ, відомий як «Мурамаса» чи пов’язаний з Lazar Group, демонструє, як добровольчі ініціативи еволюціонували в професійну силу, що нищить ворожу техніку на десятки кілометрів. Для початківців це історія натхнення, для просунутих — глибокий аналіз переходу від парламентських дебатів до асиметричної війни, де дрони стають ключем до переваги.
Фірсов не просто воює — він аналізує війну як систему проти системи, попереджає про загрози наступу на Дніпропетровщину і мріє про повернення до рідного Донецька, де українська мова вже лунає частіше, ніж раніше.
Корені в Донецьку: як Донбас сформував борця
Донецьк 1980-х і 1990-х для маленького Єгора був містом контрастів — шахтарські терикони поруч із сучасними вулицями, де батько займався малим бізнесом, а мама працювала державним службовцем. Він рано відчув несправедливість: забруднення від шахт, корупція місцевої влади. У 16 років, ще школярем, Фірсов уже стояв на Майдані під час Оранжевої революції 2004-го. Цей досвід закарбувався назавжди — справедливість не дарують, її виборюють.
Після школи він обрав журналістику, працював у донецьких ЗМІ, розслідував екологічні злочини та корупцію. Писав про те, як шахти отруюють річки, а чиновники закривають очі. Саме тоді сформувалася його позиція: Донбас — це не тільки вугілля, а й люди, які хочуть жити в чистій, вільній країні. У 2010-х він став помітним громадським активістом, організовував акції проти екологічних порушень. Євромайдан 2013–2014 років став поворотним: Фірсов координував Автомайдан у Донецьку, ризикуючи всім.
Коли почалася окупація, він не втік — евакуювався, але залишився українцем до кісток. Цей період навчив його, що навіть у найтемніші часи можна будувати опір зсередини.
Політичний дебют: наймолодший нардеп і перші битви
У 24 роки, у 2012-му, Єгор Фірсов увійшов до Верховної Ради VII скликання від партії «УДАР» Віталія Кличка — наймолодший депутат у історії того скликання. Він потрапив до Комітету з питань податкової та митної політики, де одразу почав боротися за прозорість. Не сидів у кріслі — ініціював законопроєкти, що обмежували корупцію в митниці.
Після Революції Гідності 2014-го його переобрали до VIII скликання від «Блоку Петра Порошенка» під 54-м номером. Фірсов став членом Комітету з питань європейської інтеграції. Його робота була конкретною: боротьба з незаконним видобутком бурштину, контроль за річками, прозорість у видобувній галузі. Він співавтор кількох законопроєктів, що мали зробити екологічний контроль жорсткішим. Але вже в 2016-му все змінилося. Фірсов вийшов з фракції БПП через незгоду з корупційними схемами, назвавши прізвища впливових фігур. 25 березня 2016-го його позбавили мандата. Це був не кінець, а новий старт.
Фірсов довів, що принцип важливіший за посаду: він відмовився від комфортного крісла, аби не стати частиною системи, яку сам критикував.
Екологічна реформа: від інспектора до реального впливу
У 2019–2020 роках Фірсов очолив Державну екологічну інспекцію як виконувач обов’язків. За короткий термін він звільнив 80% старого керівництва, звинуваченого в корупції, і нарахував рекордні штрафи — мільйони гривень з великих підприємств. Метінвест, наприклад, сплатив 10 мільйонів за порушення. Фірсов впровадив дрони з газоаналізаторами — перші в Україні онлайн-моніторинги викидів. Це не просто перевірки, а технологічний прорив: дані надходили в реальному часі, а порушники не могли приховати сліди.
Його підхід був системним. Інспекція перевіряла не тільки підприємства, а й нелегальні кар’єри, забруднення ґрунтів. Фірсов поєднував жорсткість із інноваціями — саме тоді дрони стали для нього не зброєю, а інструментом контролю. Пізніше, на фронті, цей досвід став у нагоді.
У 2020-му він балотувався в мери Києва від «Екологічної альтернативи», але не переміг. Політика поступилася місцем реальним справам — підготовці до того, що сталося в 2022-му.
| Рік | Етап кар’єри | Ключовий внесок |
|---|---|---|
| 2012–2014 | Нардеп VII скликання | Наймолодший депутат, робота в податковому комітеті |
| 2014–2016 | Нардеп VIII скликання | Євроінтеграція, боротьба з бурштиновою мафією |
| 2019–2020 | В.о. голови Держекоінспекції | Реформи, дрони для моніторингу, рекордні штрафи |
| 2022–2026 | ЗСУ, командир БПЛА | Підрозділ «Мурамаса», десятки знищених цілей |
Джерела даних: Вікіпедія, Chesno.org.
Війна 2022-го: від добровольця-медика до дронового стратега
Повномасштабне вторгнення застало Фірсова готовим. Він пішов у ЗСУ добровольцем до 109-ї бригади територіальної оборони. Спочатку — стрілець, потім бойовий медик у Авдіївці та Бахмуті. Під мінометними обстрілами, під штурмами піхоти. Він сам розповідав, як навмисно згадував свій депутатський досвід, аби його взяли — бо спочатку відмовляли. Ці місяці стали школою виживання.
Потім — перехід до аеророзвідки. Фірсов побачив потенціал FPV-дронів і створив групу. Від саморобних бомб до професійних систем на оптоволокні. Підрозділ «Мурамаса» (пізніше пов’язаний з 21-м полком безпілотних систем 3-го армійського корпусу) став одним із найефективніших: за один виїзд — до 40 одиниць ворожої техніки. Урали з боєприпасами, танки, МТЛБ — все це падало під ударами.
Сьогодні Фірсов — заступник командира полку. Він шукає технології, щоб дрон «дістав із коробки — і полетів», оптимізує дальність до 30–40 км, тестує вибухівку. Війна для нього — нова ера, де креативність перемагає кількість.
Інновації дронів: як Фірсов змінює тактику ЗСУ
Фірсов не просто командує — він інноватор. Його підрозділ почав з волонтерських FPV, а перейшов на системи, що розширюють «сірі зони». Оптоволокно захищає від РЕБ, програмування дозволяє точні удари по логістиці. Він ділиться досвідом: дрони — це не гаджети, а частина великої системи, де людина з креативним мисленням важливіша за дорогу техніку.
У 2025 році він попереджав у інтерв’ю: росіяни пробуватимуть FPV аж до передмістя Києва. Закликав не розслаблятися. Його підхід — комбінація технологій і мотивації. Підрозділ знищує не просто техніку, а ланцюги постачання, що рятує сотні життів піхоти.
Дрони Фірсова — це не зброя помсти, а інструмент, який робить війну асиметричною: невелика група може зупинити колону.
Погляди на майбутнє: Донбас, перемога і єдність
Фірсов вірить у повернення до Донецька. Місто, яке він пам’ятає живим і сучасним, зараз випалене, але український дух не згас. Він наголошує: віддавати території — безглуздя, бо це демотивує армію і руйнує гарантії безпеки. Донбас готовий до оборони — рельєф, заводи, форпости.
Він пише книгу «В окопах Нью-Йорка» — мемуари про фронт, де «Нью-Йорк» (селище під Авдіївкою) стає символом опору. Ділиться в соцмережах: Facebook, Instagram, X. Аналізує війну як зіткнення систем. Закликає до мобілізації ресурсів, посилення України, а не сподівань на «добру волю» союзників. НАТО слабшає? Тоді ми маємо стати сильнішими.
Його послання просте й потужне: кожен може змінити хід подій — чи то в парламенті, чи то на передовій з дроном у руках.
Єгор Фірсов продовжує воювати й говорити правду. Його шлях показує, що справжній лідер не шукає теплих місць — він створює їх там, де найгарячіше. Для тих, хто тільки починає цікавитися українською політикою чи війною, це історія про те, як один донецький хлопець став частиною великої перемоги. Для досвідчених — натхнення продовжувати боротьбу на всіх фронтах.
Leave a Reply