Яке законодавство потрібно для розвитку Інтернету: рекомендації для парламенту ІХ скликання – ключові пропозиції стейкхолдерів

18 липня у прес-центрі інформаційного агентства “Укрінформ” відбувся круглий стіл “Яким буде законодавство щодо Інтернету в порядку денному нової Верховної Ради? Пропозиції стейкхолдерів”. Під час заходу представники міністерства інформаційної політики, ГО «Інтерньюз-Україна» медіаексперти, урядові спеціалісти та представники громадянського суспільства напередодні позачергових парламентських виборів обговорили позиції громадянського суспільства, ІТ-спільноти стосовно необхідних кроків, які має схвалити Верховна Рада наступного скликання.

Фото: Укрінформ

Під час круглого столу Віталій Мороз, керівник програм нових медіа ГО «Інтерньюз-Україна», зазначив: “Виклики, з якими стикається країна і суспільство в сфері взаємовідносин у онлайні дуже швидко змінюються. І, якби така подія відбувалася 5 років тому, перед парламентськими виборами у 2014 році, то величезна кількість питань, які ми сьогодні обговорюємо навіть не могла виникнути, бо не було такої ролі соціальних мереж, не було артикульовано питання приватності, не було таких викликів пов’язаних з гібридними загрозами. П’ять років тому взагалі не артикулювалися права користувачів”. 

Обговорюючи підсумки роботи Верховної ради восьмого скликання, заступник міністра інформаційної політики Дмитро Золотухін наголосив, що в Україні відсутня єдина покрокова стратегія щодо внесення змін до законодавства в інформаційній сфері.

“На мій погляд, одна з рис, яка може охарактеризувати останнє скликання парламенту, — це те, що були дуже серйозні конфлікти навколо різного розуміння державними органами і громадськістю законодавчих ініціатив, які приймаються. Очевидно, що головною проблемою, на якій я постійно наголошую, є те, що здебільшого проєкти, які фінансуються донорськими джерелами і нашими іноземними партнерами, говорять, як не треба робити. Натомість запит громадськості щодо реальних дій і покладання відповідальності на органи державної влади і правоохоронні органи великий”, – вважає Золотухін. 

Заступник міністра також вважає, що необхідно розробляти проєкти “інформаційних” документів за безпосередньої участі громадських організацій.

“Ніхто не пропонує проєктів реальних документів, які можна використати. Було би дуже добре, якби ці проєкти напрацьовувалися на умовах громадських спільнот. Тобто ті донорські ресурси, які виділяють у тому числі на захист свободи в інтернеті, на захист свободи слова в медіа, могли би спрямовуватися на розробку документів, форматувати нормативно-правовий простір і державницьку позицію через ініціативи громадських організацій”, — пояснює Дмитро Золотухін.

Віта Володовська, юристка Лабораторії цифрової безпеки, вважає, що за час роботи парламенту восьмого скликання не вистачало діалогу з громадянським суспільством, тож побажанням щодо роботи наступної Верховної Ради є залучення до обговорення складних питань всіх можливих стейкхолдерів. 

На думку експертки, питання цифрових прав користувачів випадало з будь-якої законопроектної роботи у останні п’ять років. “Дуже часто законопроекти, які реєструвалися і стосувалися обмеження контенту, не включали комітет з прав людини чи комітет з питань свободи слова в перелік комітетів, які мали розглядати ці законопроекти”, – пояснює Володовська.

Під час обговорення медіа-експерти та представники громадянського суспільства говорили про бачення порядку денного для ВРУ 9 скликання. 

“Якщо ми хочемо вирішити певні питання, ми між собою маємо домовитися, що в нас є проблема, засади і рішення регулювання. Ми між собою маємо дійти згоди щодо проблем і способів їх вирішення”, – вважає юрист Центру демократії та верховенства права Ігор Розкладай. За його словами, одна з актуальних проблем сьогодні – це захист персональних даних. 

“Якщо ми говоримо про телекомунікацію, я вже достатньо давно вношу ідею інтеграції. І зараз, судячи з перших комунікацій з Офісом президента, ця ідея знаходить відгук. Ми маємо рухатися у бік об’єднання телекому і медіа”, – зазначив Ігор Розкладай.  

Фото: Укрінформ

Голова асоціації «Всеукраїнська асоціація «Інформаційна безпека та інформаційні технології» Лілія Олексюк називає законопроекти, які є нагальними для прийняття наступною Верховною Радою. 

“В першу чергу, це закон про захист персональних даних у новій редакції, який має вже в собі відображати реформу, яка відбулася у ЄС, прийняття GDPR – це загальний регламент у сфері захисту даних. Той парламент вважав, що це питання не на часі взагалі. Сподіваюсь, що тепер це зміниться. Другий законопроект, якого за словами представників бізнесу не вистачає, про об’єкти критичної інфраструктури. Проблемою є також те, що наше законодавство не чітко визначає аудіовізуальні послуги та захист прав споживачів при отриманні цих послуг”, – зазначає Олексюк. 

Олександр Федієнко, голова правління ІнАУ, який балотується на дострокових парламентських виборах по списку партії “Слуга народу” вважає, що “у найближчий рік будуть прийняті профільні законопроекти європейського формату, а далі ми будемо рухатися до ухвалення відповідного кодексу”. 

Серед ключових очікувань щодо нової Верховної Ради учасники обговорення бачать громадське обговорення всіх законопроектів, що стосуються галузі. 

Переглянути запис круглого столу можна за посиланням.

Робочі матеріали круглого столу доступні за лінком

Захід відбувся за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

Коментарі

Напишіть коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

This site uses Akismet to reduce spam. Learn how your comment data is processed.