Владислав Каськів постає як один із найяскравіших прикладів політичної трансформації в сучасній Україні. Від активного учасника Помаранчевої революції та координатора молодіжного руху «ПОРА» до голови Державного агентства з інвестицій при Вікторі Януковичі, а згодом — депутата Закарпатської обласної ради від Опозиційної платформи — За життя, його шлях сповнений крутих поворотів, гучних обіцянок і не менш гучних звинувачень у корупції.
Сьогодні Каськів залишається фігурою, навколо якої точаться дискусії: чи була його кар’єра зрадою ідеалів Майдану, чи просто прагматичним вибором у складній політичній реальності. Особливо гостро це відчувається на тлі свіжих подій 2025–2026 років, коли його ім’я знову з’явилося в розслідуваннях про підготовку масштабного гірськолижного курорту в Пилипці на Закарпатті.
Його історія ілюструє, як гроші, влада та особисті амбіції можуть радикально змінити траєкторію людини, яка колись надихала тисячі на боротьбу за справедливість.
Ранні роки та студентський активізм
Владислав Володимирович Каськів народився 1 грудня 1973 року в смт Мельниця-Подільська Борщівського району Тернопільської області. Дитинство і юність пройшли в атмосфері перебудови та перших кроків незалежності України. Уже в 1990–1991 роках юнак брав участь у студентських протестах, зокрема в Революції на граніті в Києві, де вимагали відставки тодішньої влади та справжніх реформ.
Навчання на історичному факультеті Чернівецького державного університету імені Юрія Федьковича дало йому не лише знання, а й платформу для організації. Як голова Буковинського студентського братства він швидко став помітним у молодіжному середовищі. Політичні мотиви навіть призвели до відрахування з університету, але це не зупинило Каськіва — він продовжив навчання в Київському педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова, який закінчив 2006 року, а пізніше здобув магістерський ступінь у Національній академії державного управління при Президентові України.
Цей період сформував у нього репутацію активіста-реформатора. Координація програм Міжнародного фонду «Відродження», організація Школи молодих політиків, робота в коаліції «Свобода вибору» — усе це було не просто резюме, а реальними кроками до створення мереж громадських ініціатив, які пізніше стали основою для масштабніших політичних рухів.
Участь у Помаранчевій революції та перші кроки в політиці
2004 рік став для Каськіва переломним. Як керівник координаційного центру громадянської кампанії «ПОРА» він опинився в епіцентрі подій, що змінили країну. Жовто-чорні намети, масові мітинги на Майдані, холодні ночі під відкритим небом — усе це він переживав не як спостерігач, а як один із ключових організаторів. «ПОРА» стала символом молодіжного протесту проти фальсифікацій і корупції.
Після перемоги Віктора Ющенка Каськів отримав посаду радника Президента — спочатку штатного, а потім позаштатного. Це відкривало двері до реальної влади. У 2005–2006 роках він активно працював над зміцненням громадських організацій, а 2007 року пройшов до Верховної Ради VI скликання за списком блоку «Наша Україна — Народна самооборона». Там очолив підкомітет з питань державного будівництва, а згодом — підкомітет з інвестицій.
Його виступи в парламенті тоді звучали переконливо: акцент на прозорості, інвестиціях, реформах. Здавалося, що людина, яка стояла пліч-о-пліч із революціонерами, справді готова будувати нову Україну. Але політичний ландшафт швидко змінювався.
Перехід до команди Януковича та посада в Держінвестпроекті
2010 рік приніс несподіваний поворот. Після перемоги Віктора Януковича Каськів увійшов до Комітету з економічних реформ і незабаром став керівником Робочої групи «Національні проекти». У грудні 2010-го його призначили головою Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України. Для багатьох це виглядало як зрада ідеалів Помаранчевої революції.
На посаді Каськів курував амбітні ініціативи: «Олімпійська надія-2022», «Якісна вода», «Відродження», «Енергія природи» та інші. Обіцянки були грандіозними — сучасні курорти в Карпатах, чиста питна вода для мільйонів, інфраструктурні прориви. Бюджетні кошти текли рікою, а Каськів особисто презентував проекти на високому рівні.
Та реальність виявилася іншою. Більшість ініціатив залишилися на папері. Замість результатів — звинувачення в неефективному витрачанні коштів. Саме в цей період, за даними слідства, почалися схеми, які пізніше призвели до масштабного скандалу.
Корупційні скандали та справа про 260 мільйонів гривень
У 2012–2014 роках, за версією слідства, структури Держінвестпроекту надали майже 260 мільйонів гривень кредитів двом компаніям — ТОВ «Торговий дім «Борисфен» та ТОВ «Боржава резорт». Кошти нібито призначалися на національні проекти, але швидко опинилися на рахунках пов’язаних фірм, а згодом — на офшорах. Бенефіціаром значної частини став рідний брат Владислава — Олександр Каськів.
Частина грошей пішла на купівлю сотень гектарів землі в Закарпатській та Волинській областях. Саме ці ділянки пізніше стали основою для приватних інтересів. Владислав Каськів опинився під прицілом НАБУ та САП. У 2016 році його оголосили в розшук, а сам він уже перебував за кордоном.
Судові процеси тривали роками. У липні 2024 року Вищий антикорупційний суд затвердив угоду зі слідством щодо шести обвинувачених, включно з братом і близькими соратниками. Держава отримала відшкодування коштів, а землі перейшли до АРМА. Сам Каськів у цій конкретній справі формально не був засуджений через умови екстрадиції, але його ім’я міцно асоціюється з цією історією.
Втеча до Панами, екстрадиція та повернення
Після Революції Гідності 2014 року Каськів залишив посаду і невдовзі опинився в Панамі. Там він купив квартиру вартістю понад 600 тисяч доларів, просив політичного притулку. У серпні 2016-го його затримали, але після внесення застави звільнили. Лише в листопаді 2017 року відбулася добровільна екстрадиція до України.
Повернення супроводжувалося заставою в 160 тисяч гривень і обмеженнями. Судові засідання, допити, публічні дискусії — усе це тримало суспільство в напрузі. Каськів стверджував, що став жертвою політичних переслідувань, але докази слідства малювали іншу картину.
Сучасна діяльність: депутат Закарпатської облради
У 2020 році Владислав Каськів пройшов до Закарпатської обласної ради від Опозиційної платформи — За життя. Хоча партія згодом опинилася під забороною, він продовжує політичну діяльність як приватний підприємець і депутат. Його робота в регіоні зосереджена переважно на економічних питаннях і земельних ініціативах.
Місцеві жителі та активісти неодноразово згадували його ім’я в контексті земельних конфліктів. Особливо гостро це проявилося після початку повномасштабного вторгнення, коли скарги на тиск і погрози щодо землі в Пилипці набули нового звучання.
Новий виток: проект курорту «Боржава» в Пилипці 2025–2026 років
2025 рік приніс несподіваний поворот. За даними журналістських розслідувань, Каськів активно зустрічається в Києві з нардепом Сергієм Льовочкіним та іншими бізнесменами, обговорюючи відновлення проекту гірськолижного курорту «Боржава» в Пилипці. Саме ті 460 гектарів, які колись купили за виведені кошти Держінвестпроекту, знову опинилися в центрі уваги.
АРМА виставляла землі на торги кілька разів. У січні 2026 року їх продали компаніям, пов’язаним з оточенням Льовочкіна та Каськіва, за значно нижчою ціною, ніж ринкова. Паралельно фіксують зміни меж лісового заказника «Темнатик», подання проектів до Кабміну про зміну цільового призначення земель під рекреацію. Проект може розростися до 800 гектарів із витягами, готелями та інфраструктурою.
Місцеві екоактивісти та жителі Пилипця стурбовані: чи не повториться стара схема під новим соусом? Каськів заперечує пряму причетність, але зустрічі та документи свідчать про його активну роль.
Таблиця: Національні проекти під керівництвом Каськіва
| Проект | Мета | Виділені кошти (приблизно) | Результат |
|---|---|---|---|
| Олімпійська надія-2022 | Підготовка до зимової Олімпіади, будівництво курортів у Карпатах | Більша частина з 260 млн грн | Не реалізований, кошти виведені |
| Якісна вода | Забезпечення населення чистою питною водою | Частина загального фінансування | Проект зупинено, скандал |
| Відродження | Відновлення історичних та культурних об’єктів | Значні бюджетні вливання | Мінімальні результати |
Джерело даних: матеріали Вищого антикорупційного суду та розслідування журналістів.
Громадська думка та уроки для України
Історія Каськіва болісно б’є по довірі до політики. Люди, які вірили в Помаранчеву революцію, бачать у ньому символ того, як ідеали можуть поступитися місцем прагматизму чи гірше — особистій вигоді. Водночас його прихильники стверджують, що в умовах постійної зміни влади виживати доводиться всім.
Сьогодні, коли країна бореться за європейське майбутнє, такі кейси нагадують: прозорість державних закупівель, контроль за землею та жорстка антикорупційна політика — не просто гасла. Це запорука того, щоб подібні історії не повторювалися.
Каськів продовжує жити в Закарпатті, займатися бізнесом і політикою. Його шлях — це не лише біографія однієї людини, а й дзеркало цілої епохи українських трансформацій, де мрії про справедливість часто стикаються з реальністю влади та грошей. І поки тривають розмови про нові курорти в Карпатах, суспільство уважно стежить, чи цього разу все буде по-іншому.
Leave a Reply