Від саморегуляції переходити до співрегуляцій у медіа. Громадський сектор запропонував, як боротися з фейками

“Неважливо, що відбулося насправді, головне – що повідомили медіа”. 28 лютого 2018 року відбулися комітетські слухання «Стоп фейк: проблеми законодавчого регулювання відповідальності за дифамацію у медіа». Громадський сектор висловив позицію щодо необхідності введення співрегуляцій – залучення державного регулювання в сферу медіа задля боротьби з фейками й дезінформацією. “Інтернет-свобода” відвідала комітетські слухання й зібрала ключові тези.

фото комітетських слухань щодо протидії фейкам, 28 лютого 2018 року. Джерело – ВРУ

Почала працювати робоча група з підготовки законопроекту щодо протидії фейкам

15 січня 2018 року у партії «Блок Петра Порошенка» запропонували розробити законопроект про протидію розповсюдженню фейків. Голова фракції Артур Герасимов ініціював створення робочої групи з підготовки проекту закону.

28 лютого Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики провів комітетські слухання на тему: «Стоп фейк: проблеми законодавчого регулювання відповідальності за дифамацію у медіа».

На фото голова фракції “БПП” Артур Герасимов та голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар

ЄС та США активно напрацьовують інструменти протидії фейкам

Голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар на початку слухань означила міжнародні тенденції:

  • початок дискусії з боку Єврокомісії щодо того, як протидіяти фейкам в новому інформаційному суспільстві;
  • створення й початок роботи комісії незалежних експертів, що має на меті випрацювати інструменти, якими буде керуватися ЄС при ідентифікування фейкових новин й наданні рекомендацій країнам ЄС, як боротися з цим явищем;
  • ухвалені закони щодо фейкових новин, соціальних мереж та дезінформації у Німеччині й законопроекти в Італії, Франції;
  • збір пропозиції на законодавчому рівні щодо протидії фейкам у Великобританії;
  • саморегуляції Facebook щодо політичного контенту  й законопроект “Про чесну рекламу” у США.

Від саморегуляції до співрегуляції

Після цього свої пропозиції, як боротися з фейками, вносили медійні організації та журналісти. 

Експертка Інституту масової інформації Оксана Романюк запропонувала адаптувати європейський досвід й розрізняти 4 рівні маніпуляцій ЗМІ й відповідні інструменти протидії:

  1. Погана журналістика (помилки журналістів) – потрібно напрацьовувати дієві механізми саморегуляції медіа;
  2. Джинса (замовні матеріали) – ефективними можуть бути штрафи й впровадження інструментів фінансової прозорості;
  3. Маніпуляції на межі фейків – дієвими можуть бути співрегуляції (медіа + держава);
  4. Дезінформація (в тому числі направлена проти України – з метою повалення конституційного ладу й територіальної цілісності держави) – варто впроваджувати державні механізми.

Євген Федченко, директор Могилянської школи журналістики та співзасновник сайту StopFake, зазначив, що варто розрізняти фейки та клікбейтну (привабливу для користувача) інформацію, яка не несе загрози. Й вважає, що потрібно законодавчо врегулювати боротьбу з фейками, які поширюються іноземними державами, зокрема Росією.

Медіаексперт Андрій Куликов зазначив, що фейки, що виробляються Україною є не менш небезпечними. Крім того, пояснив, що фейки можуть бути 1) неправдивими (коли подається завідомо недостовірна інформація) й 2) несправжніми (коли інформація знецінюється і будь-яке висловлювання чи цифра стають новиною). Боротися необхідно з обома видами фейків й напрацьовувати механізми співрегуляції (держава + медіа), вважає ескперт.

На фото – Андрій Куликов. Джерело – ВРУ

Людмила Панкратова, адвокат, медіа-юрист ІРРП, медіа-тренер, ГО “Інститут розвитку регіональної преси” доповнила схему, запропоновану Оксаною Романюк (див. вище), й зазначила, що з дифамацією потрібно боротися через суди, оскільки мова йде про фізичні й юридичні особи, необхідні відповідні докази. Щодо джинси – ефективними можуть бути штрафи за немарковану рекламу. Запропонувала активувати орган, що відповідає за цей напрямок – Комітет з питань дотримання прав споживачів – й переглянути Кодекс про адміністративні правопорушення.

Щодо боротьби з дезінформацією, зазначила, що, оскільки в дезінформації немає одного потерпілого, потрібно вводити кримінальну відповідальність.

З боку Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення виступив Сергій Костинський.

Держслужбовець зазначив, що санкції “оголошення попередження” та штрафи, на його думку, є ефективними. Додав, що необхідно розширювати законодавство на теле- та радіомовлення в інтернеті.

Зазначив, що важливо використовувати скарги громадян щодо дифамації  в суді після того, як вони отримали рішення суду. Позивач має право звертатися до Нацради щодо медіа, яке поширювали фейки й щодо них є рішення суду, зазначив Сергій Костинський.

Сергій Томіленко, голова НСЖУ зазначив, що Україні необхідно переймати міжнародний досвід з протидії фейкам. Запросив на публічну дискусію «Загрози свободі слова в Україні», яку організовує Національна спілка журналістів України у партнерстві з Міжнародною федерацією журналістів 2 березня 2018 року (UPD: основні тези дискусії – тут).

На фото голова фракції “БПП” Артур Герасимов, голова Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар та перший заступник голови комітету Ольга Червакова

Зазначені пропозиції громадського сектору й представників державних інcтитуцій передано Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики для подальшого опрацювання.

Нагадаємо, 22 лютого 2018 року відбулася конференція щодо регулюванння інтернету в Україні. Ключові тези дискусії знаходьте тут (частина 1) та тут (частина 2).

Коментарі

data-url="https://netfreedom.org.ua/vid-samoreguliatsii-do-spivreguliatsii-u-media-gromadskyj-sektor/" data-title="Від саморегуляції переходити до співрегуляцій у медіа. Громадський сектор запропонував, як боротися з фейками">

Напишіть коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *