3 березня Уряд затвердив нову редакцію Постанови № 835 про відкриті дані, яка розширює перелік обов’язкових до публікації сетів даних до понад 100.
#Україна
2 березня «Детектор медіа» презентував дослідження «Інфодемія в українському телеграмі: хто, як та навіщо?», у якому проаналізували теми та наративи для маніпуляцій і дезінформації в українському сегменті Telegram.
Документ Міністерства цифрової трансформації «Відкриті дані | для ознайомлення» з переліком 5 активістів, які критикували діяльність відомства, опинився у вільному доступі.
З 26 лютого 2021 року Lanet розірвав договір про співпрацю з каналом «Перший Незалежний» та припинив його трансляцію в мережі кабельного цифрового телебачення у зв'язку зі зміною кінцевого бенефіціара телеканалу.
1 березня Служба безпеки України зупинила роботу ботоферми з понад 18 тисячами акаунтів. Ботоферма працювала на замовлення кураторів з Росії. Її метою було вплинути на результати минулорічних місцевих виборів в Україні.
25 лютого правоохоронці закрили кримінальну справу, за якою суд заблокував доступ до 426 інтернет-ресурсів, та скасували арешт на майнові права інтелектуальної власності.
Київський районний суд Харкова зобов’язав провайдерів заблокувати Telegram-канали «Легитимный», «Резидент», «Картель» і «Сплетница». За даними Служби безпеки України, вони є частиною мережі спецслужб Росії.
Кіберфахівці Служби безпеки України заблокували на Львівщині діяльність «ботоферм», які використовувались спецслужбами Росії для поширення дезінформації про ситуацію в Україні.
Широке застосування інтернет-технологій стало однією з ключових рис протестів в Україні (2013-2014) та Білорусі (2020). Проте авторитарні уряди не здатні ефективно протистояти новим форматам горизонтального децентралізованого протесту. Та чи стануть протести цифрової епохи запорукою довгострокових демократичних перетворень?