У 2020 році уряди країн укладали домовленості з місцевими мобільними операторами для отримання геолокацій громадян, запускали застосунки для відстеження місця перебування та вводили штрафи за відмову встановлення таких програм на смартфони. Метою цих заходів було попередити поширення COVID-19. Як пандемія вплинула на обмеження цифрових прав, розбиралася «Інтернет свобода» на основі звіту Роскомсвободи «COVID-1984: як за нами слідкували у рік пандемії».
#приватність
Приватні голосові повідомлення, відеоповідомлення та фотографії надіслані через месенджер Go SMS Pro мають високий ризик потрапити у відкритий доступ. Цей недолік виявили у мобільному додатку версії 7.91.
Захисники цифрових прав розкритикували пропозицію урядів Європейського Союзу, яка вимагає від комунікаційних компаній надавати владі доступ до зашифрованих повідомлень.
Уряд Німеччини у середу, 21 жовтня, схвалив законопроєкт, розроблений міністерством внутрішніх справ, який передбачає розширення можливостей спецслужб країни.
Південна Корея оштрафувала відеосервіс TikTok за незаконний збір даних дітей до 14 років без згоди батьків. Штраф на 186 мільйонів вон (понад 135 тисяч євро - ред.) призначила компанії Комісія з комунікацій Південної Кореї. Розмір штрафу складає орієнтовно 3% щорічних прибутків соцмережі.
Швидке розповсюдження COVID-19 поставило перед світом важливі запитання: як відслідковувати поширення хвороби і як захистити особисті дані? З одного боку, трекінг переміщень громадян допомагає краще зрозуміти епідеміологічну ситуацію, з іншого — такі дані можуть бути використані для комерційної мети і навіть дешифровані третьою стороною. Інтернет свобода переповідає усі “за” і “проти”, з якими розбиралася авторка видання The New Yorker Сью Халперн.
8 липня 2020 року юристка у сфері цивільних прав Лора Мерфі та юридична фірма Relman Colfax опублікували звіт за підсумками дворічного аудиту цивільних прав Facebook. Аудит розпочався у 2018 році на прохання і за підтримки громадянського суспільства та деяких членів Конгресу США.
На компанію Google подали до суду через звинувачення у порушенні конфіденційності користувачів, зокрема через відстеження їх навіть у режимі інкогніто. Як пише ВВС, від компанії Google і власника Alphabet вимагають не менше 5 мільярдів доларів.
Конституційний суд Німеччини заборонив розвідці моніторити інтернет-трафік іноземних громадян за межами країни. Суд ухвалив рішення на користь журналістів, які засудили таку практику, пише DPA.
Національна поліція України відкрила кримінальне провадження за фактом продажу даних користувачів через Telegram-бот. Наразі ресурс, який первісно продавав персональні дані користувачів, не працює. Втім у Telegram з’явився новий бот, який пропонує аналогічні послуги.