Святошинський суд зобов’язав провайдерів заблокувати ще один сайт

Національна комісія, що здійснює держрегулювання у сфері зв’язку та інформатизації (НКРЗІ), повідомила провайдерів, що за рішенням Святошинського суду міста Києва має бути заблоковано сайт обміну електронних грошей – vilkov.com.

Фото з відкритих джерел

Відповідно до витягу з постанови Святошинського суду, оператори та провайдери телекомунікацій мають закрити до сайту доступ та “накласти арешт на майнові права інтелектуальної власності, які виникають у користувачів мережі інтернет при використанні веб-ресурсу vilkov.com”, повідомляє Інтерфакс-Україна. 

Веб-ресурс надає послуги з обміну, купівлі та продажу електронних грошей, а також їх виведення на картки українських та російських банків. Vilkov.com займається також операціями з переведення у готівку грошей з PayPal, а також заборонених в Україні WebMoney, “Яндекс. Деньги”. 

Як пише ІnternetUA, кримінальну справу було відкрито 5 грудня 2018 року за статтею 200 Кримінального кодексу України – незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками, іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима. За версією слідства, використовуючи сайти vilkov.com та obmen.tech, група осіб займалася незаконним обміном електронних коштів. 

Як раніше повідомлялося, 23 липня НКРЗІ оприлюднила список з 18 інформаційних сайтів, які мають бути заблоковані відповідно до рішення Печерського суду. За словами юриста Інституту масової інформації Алі Сафарова, блокування цих сайтів не є аналогічним до блокування російських соцмереж.

Згодом 29 липня Печерський суд зобов’язав провайдерів заблокувати ще 6 веб-ресурсів. За версією слідства ресурси працювали як нелегальні онлайн-казино. 

У всіх трьох випадках суд приймав рішення про блокування веб-ресурсів на основі висновку слідства про те, що “сайт є об’єктом права інтелектуальної власності, тож користувачі, які мають до нього доступ і можуть розміщувати будь-яку інформацію, також набувають майнового права інтелектуальної власності”. Роблячи такий висновок, правоохоронці бачать підстави, що ці майнові права використовуються для вчинення злочинів, тож необхідно накласти арешт та зобов’язати провайдерів та операторів закрити до веб-ресурсів доступ.

У випробуваній правоохоронцями схемі є багато слабких місць, переконаний адвокат Денис Овчаров. По-перше, вважає він, майнові права на веб-сайт не можуть бути речовим доказом, оскільки їх не можна вважати матеріальними об’єктами. До того ж, заборону на використання майна можна накладати тільки тоді, коли є загроза, що це майно можуть попсувати, знищити чи передати третім особам. Крім того, такий спосіб арешту як “зобов’язання закрити доступ до веб-ресурсів” взагалі не передбачений в Кримінально-процесуальному кодексі.

За останні кілька років було немало гучних справ про блокування доступу до сайтів відповідно до статті 170 КПК. Ухвалені судами рішення потім оскаржувалися і скасовувалися через апеляційні суди.

“Питання блокування інтернет-ресурсів майже зовсім не врегульоване чинним законодавством, будь-які чітко прописані для цього підстави та законодавчі механізми відсутні, — пише Денис Овчаров. — Тому, в умовах такого законодавчого вакууму, для виконання своїх функцій правоохоронцям доводиться або взагалі діяти поза правовим полем, або ж просто маніпулювати законодавчими положеннями, інтерпретуючи їх у вигідному для себе світлі.”

Нагадаємо, розгляд апеляційної скарги щодо рішення про блокування інформаційних сайтів, серед яких blogs.korrespondent.net, Enigma, informator.news та інші, відбудеться 20 серпня 2019 року о 15:00.

Коментарі

Напишіть коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

This site uses Akismet to reduce spam. Learn how your comment data is processed.