12 березня у світі відзначається Всесвітній день боротьби з кіберцензурою. Вперше цей день запропонувала відзначати правозахисна організація «Репортери без кордонів» у 2008 році. Цей день мав на меті привернути увагу до того, як уряди в багатьох країнах світу обмежують та цензурують свободу слова в Інтернеті. За задумом Репортерів цей день був покликаний об’єднати усіх тих, хто підтримує єдиний Інтернет, що діє без будь-яких обмежень та є доступним для кожного.
Свобода iнтернету
Розділ присвячено моніторингу випадків та законодавства, що впливають на розвиток вільного и інтернету та інформаційної сфери в Україні та за кордоном.
До оприлюднених НКРЗІ 426 сайтів для блокування додали вінницький новинний ресурс 20minut.ua. Редакція створила нову веб-сторінку видання 20hvylyn.com та звернулась за юридичною допомогою. Наразі сайт видання працює.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації, оприлюднила список 426 сайтів, до яких Голосіївський райсуд суд постановив заблокувати доступ. До списку потрапила низка українських засобів масової інформації.
RETN — російський магістральний провайдер. В Україні представлений як ТОВ «РЕТН», що продає доступ до мережі майже 139 компаніям з України, зокрема Воля, Lanet, Київстар та Укртелеком. Чи може Росія таким чином контролювати український сегмент інтернету та хто насправді володіє RETN — розбиралася Інтернет свобода.
У грудні 2020 року депутати від «Єдиної Росії» Олександр Хінштейн та Сергій Боярський виступили авторами законопроєкту про впровадження адміністративної відповідальності та багатомільйонних штрафів за порушення закону про «суверенітет в інтернеті».
У Росії обмежили доступ до сайту ІМІ на вимогу Генпрокуратури РФ. Причина — новина про блокування інтерв’ю Громадського ТБ з представником Хізб ут-Тахрір у Росії від 18 серпня 2016 року.
В окупованому Криму понад 11 провайдерів у 8 містах заблокували українські онлайн-медіа.
Після виборів не всім в Білорусі вдалося продовжити роботу у звичайному темпі. До життя у вирі протестів довелося призвичаїтись: IT компанії стали перевозити ключових працівників за кордон, медіа — створювати копії сайтів, молодь — цікавитися новинами. Інтернет Свобода зібрала відчуття та інсайти 9 білорусів з різних сфер про те, як змінилось їхнє життя.
Коли в Білорусі значна кількість ІТ-фахівців долучилися до протестів проти авторитарного режиму Лукашенка, розвинутий IT-cектор став однією з цілей репресій. Затримання, арешти та обшуки (як-от в PandaDoc) змусило частину компаній та фахівців переїжджати до інших країн. Однією з таких стала Україна. Чи вдалося закріпитися білорусам в Україні та з якими проблемами вони стикаються на українському ринку, розповідаємо в матеріалі.
1 грудня 2020 року Вища рада правосуддя доручила Державній судовій адміністрації надати Службі безпеки України та Національній поліції повний доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень.