Масштабне залучення соцмереж може бути чи не вирішальною частиною електоральної стратегії. Інтерньюз-Україна запросила комунікаційників політсил, аби поговорити про вплив соцмереж на електоральні настрої, баланс між політикою та інфотейнментом та тренди у мережі.
Свобода iнтернету
Розділ присвячено моніторингу випадків та законодавства, що впливають на розвиток вільного и інтернету та інформаційної сфери в Україні та за кордоном.
Служба безпеки України заблокувала в Києві діяльність групи зловмисників, які, ймовірно, займалися масовою реєстрацією та просуванням фейкових акаунтів в мережі. “Ботоферма” поширювала деструктивні публікації у соцмережах для дестабілізації ситуації в країні та розсилала неправдиві повідомлення про “замінування”.
Президент Росії Володимир Путін підписав закон, який передбачає обов’язкове попереднє встановлення російського софту на окремі види гаджетів, що продаються на території РФ. Закон вступить в силу 1 липня 2020 року.
На сторінці Apple на Facebook у коментарях користувачі запустили флешмоб #CrimeaIsUkraine після скандалу через те, що Apple визнала Крим російським та внесла зміни у свої продукти.
Як відрізняти правдиву інформацію від фейкової та протидіяти дезінформації розповідає Анатолій Бондаренко, експерт Texty.org.ua, керівник напрямку інфографіки та журналістики даних сайту.
Міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський заявив, що держава має регулювати контент блогерів.
28 листопада 2019 року у Києві ГО "Інтерньюз-Україна" провела дискусію та презентувала дослідження "Мемократія: як соцмережі впливають на політику в Україні". Аналітики дослідили десятки тисяч постів про партії, парламентські та роботу нового складу Верховної Ради, щоб встановити зв'язок між політикою та онлайн-активністю українців у соцмережах.
Засновник всесвітньої мережі Тім Бернес-Лі представив “Контракт для інтернету”, який має позбавити інтернет від політичних маніпуляцій, фейкових новин і порушень конфіденційності. В документі викладені 9 засадничих принципів та 72 конкретні кроки, щоб цього досягнути.
Науковці Балтиморського університету порахували збитки, завдані через поширення дезінформації для різних галузей. Використовуючи аналіз даних, економічний аналіз і статистичні дані науковці виміряли глобальну економічну ціну, яку сплачують бізнес та суспільство через проблеми, включно із шахрайством, знущаннями в Інтернеті та дезінформацією.
Барбора Маронкова, керівниця Центру інформації і документації НАТО в Україні, в рамках триденного тренінгу «Антибот: як викривати інформаційні маніпуляції» розповіла про рецепти протидії дезінформації від НАТО.