Що треба знати про приватність та hate speech у Facebook

Стів Возняк, співзасновник Apple, закликав людей масово відмовитися від Facebook заради збереження їхньої приватності. Як один з найбільш публічних противників соцмережі, він переконаний – люди не бояться втратити конфіденційність в обмін на переваги, які їм дає Facebook. Возняк каже, соцмережі можуть заробляти на рекламі, але він готовий платити певну суму за те, щоб дані стали конфіденційними та не потрапляли до рук рекламодавців. 

“Інтернет свобода” розповідає, що саме знає про користувачів Facebook та як він це використовує, як зникала у соцмережі приватність та що компанія робить для боротьби з мовою ворожнечі на платформі.

Зображення: Facebook

Що Facebook про вас знає 

Загалом всю інформацію, яку знає про вас Facebook можна поділити на три групи: 

  1. персональні дані (ім’я, вік, стать, сімейний стан, політичні та релігійні погляди, адреса електронної пошти, номер телефону, розташування GPS, фото та відео),
  2. інформація про те, що ви робите у Facebook (профілі, які користувач найчастіше переглядає, коло спілкування, інформація про всі “вподобання” та підписки, залишені коментарі у соцмережі),
  3. інформація про те, що ви робите в мережі назагал (веб-сайти, які ви відвідуєте, коментарі на цих веб-сайтах, які використовують плагін Facebook для коментування та інформацію про ваші пристрої, з яких ви відвідуєте Facebook). 

Попри те, що Facebook дозволяє зробити інформацію приватною, певні дані все одно будуть загальнодоступними навіть для тих користувачів, які взагалі не мають облікового запису у соцмережі. Під загальнодоступною інформацією Facebook має на увазі базові дані – ім’я, зображення профілю, фото профілю, стать та коментарі. 

Варто пам’ятати, які б налаштування приватності користувач не обрав, інформація про вас буде доступна компанії. Facebook також залишає за собою право використовувати дані користувачів, якщо соцмережа отримала дозвіл користувача, або у випадку, коли Facebook попередив користувача про те, що ця інформація буде використана. 

Оскільки Facebook також дозволяє веб-сайтам, іграми та іншим стороннім програмам отримувати доступ до вашого облікового запису, інформація користувача може поширюватися через: 

  • програми, при інсталяції яких користувач дає доступ до облікового запису у Facebook,
  • веб-сайти, на які користувач зайшов за допомогою облікового запису соцмережі,
  • спеціальні плагіни Facebook на інших сайтах – “Like”, “Share”, “Comment”
  • партнерські сайти, які співпрацюють з Facebook для забезпечення “миттєвої персоналізації”
  • рекламу.

Фото: Unsplash

Як зникала приватність y Facebook 

З моменту запуску Facebook у 2005 політики приватності пройшли значну трансформацію. Стартувавши як приватний простір для спілкування та поширення інформації лише для друзів, Facebook перетворився на корпорацію, у якій більша частина інформації є загальнодоступною. 

Найгучніший скандал, пов’язаний з приватністю користувачів Facebook – це справа з Cambridge Analytica, після якої компанії довелося суттєво переглянути політики конфіденційності та довгий час виправдовуватися за несанкціоноване використання інформації 87 мільйонів користувачів у 2016 році, а новини про штрафи Facebook у цій справі з’являються і досі. Відтоді компанія постійно заявляє, що докладає всіх зусиль для обмеження доступу до персональних даних користувачів третім особам. 

Graphic by Matt McKeon

Приватність на Facebook зникала поступово.

Політики приватності у 2005 році: жодна інформація, яку ви надаєте Facebook, не буде доступна групам чи користувачам, якщо ви не вказали їх у налаштуваннях конфіденційності. Доступними для користувачів були лише ім’я, фото, стать та друзі людини.

Політики приватності у 2006 році: “ми розуміємо, що ви не бажаєте, щоб у вас всі користувачі отримали інформацію, яку ви ділите на Facebook; тому ми надаємо вам контроль над вашою інформацією. Наші налаштування конфіденційності за умовчанням обмежують інформацію, що відображається у вашому профілі”.

Політики приватності у 2007 році: інформація у профілі Facebook буде доступна користувачам, , якщо ви не зміните налаштування конфіденційності.

Політики приватності у 2009 році: користувач може сам вирішувати, якою інформацією ділитися у соцмережі і контролювати, як вона поширюється відповідно до налаштувань конфіденційності. Налаштування конфіденційності за умовчанням для певних типів інформації встановлено “для всіх”. Користувач може переглянути та змінити налаштування за умовчанням у налаштуваннях конфіденційності.

Політики приватності у 2010 році: “загальна інформація” включала в себе імена ваших і друзів, зображення профілю, стать, ідентифікатори користувачів, підключення та будь-який вміст, розділений за допомогою налаштувань конфіденційності “для усіх”.

Політики приватності у 2014-2015 роках: У 2014 році Facebook повідомив про занепокоєння щодо конфіденційності та пообіцяв обмежити доступ для розробників. Але коли політики набули чинності, у Facebook з’явилась ще одна проблема – соцмережа не могла відстежувати, скільки розробників використовували раніше завантажені дані. Компанія також ввела випадкові перевірки додатків, а також регулярний і проактивний моніторинг найбільш популярних додатків.

Політики приватності у січні 2018 році: У січні Facebook випустив набір принципів конфіденційності, які пояснюють, як користувачі можуть більше контролювати свої дані. Нові інструменти від Facebook мали запевнити користувачів, що вони діляться лише тією інформацією, якою самі вирішили ділитися, з тими, з ким самі захотіли. Facebook навіть демонстрував у стрічці новин ознайомлюючі відео з інформацією про конфіденційність, як переглядати старі повідомлення, що означає видалення облікового запису та яку інформацію використовує Facebook для показу оголошень. 

Принципи конфіденційності Facebook (2018 рік): 

  • Facebook визнає, що не всі хочуть поділитися всім з усіма – у тому числі і з самою соцмережею;
  • У користувача є вибір, коли мова йде про використання даних;
  • Facebook надає користувачам контроль над приватністю та можливість вибору умов конфіденційності, які підходять саме вам;
  • Facebook хоче переконатися, що користувач знає, як налаштувати умови конфіденційності та як використовуються його дані;
  • Facebook працює цілодобово, щоб захистити облікові записи людей. Соцмережа заохочує користувачів використовувати інструменти безпеки, наприклад, двофакторну верифікацію облікового запису;
  • Facebook дає можливість користувачеві видалити будь-яку інформацію про себе та обліковий запис загалом;
  • Окрім звітів щодо конфіденційності Facebook проводить суворе тестування безпеки даних усіх своїх продуктів. 

Політики приватності у 2019 році: 30 квітня на щорічній конференції розробників Facebook Марк Цукерберг оголосив про підвищення приватності платформи. Співзасновник Facebook наголосив, що майбутнє за “соціальною платформою, орієнтованою на конфіденційність, даючи людям простір, де вони можуть вільно виражати себе і відчувати зв’язок з людьми та спільнотами”. 

Фото: Unsplash

Hate speech у Facebook 

Протягом останніх кількох років Facebook почав більш відкрито комунікувати про те, що компанія робить для протидії мові ненависті та дезінформації. За словами керівника програм нових медіа ГО «Інтерньюз-Україна» Віталія Мороза, Україна з 13-14 мільйонами користувачів – невеликий ринок для Facebook. Втім інші країни навчилися впливати на компанію. 

Так, Франція домоглася того, що Facebook вперше надаватиме її судам інформацію про користувачів, яких підозрюють у використанні мови ненависті. Раніше Facebоok співпрацював з Францією у справах, що стосувалися терористичних атак, насилля, передаючи ІР-адреси, ідентифікаційні дані підозрюваних судам, які офіційно цього вимагали. Відтепер співпраця розширюється і на справи пов’язані з hate speech та дезінформацією.

Адвокатка юридичної фірми Linklaters Соня Кіссе у коментарі Reuters заявила: “Це сильний сигнал з точки зору регулювання. Мова ворожнечі більше не вважатиметься частиною свободи слова і знаходитиметься на тому ж рівні, що і тероризм”.

Франція на цьому не зупинилася і пішла далі – Національна асамблея ухвалила закон, який змусить соцмережі видаляти вміст, який французький уряд вважає мовою ворожнечі. Після затвердження закону Сенатом, онлайн-платформ матимуть 24 години на видалення відповідного контенту. Інакше — штраф до 1,25 мільйона євро. 

Німеччина також оштрафувала у липні 2019 року на 2 мільйони євро Facebook через порушення законодавства щодо боротьби з поширенням фейкових новин та мови ненависті. Федеральне відомство Німеччини у справах юстиції вважає, що компанія надавала “недостатньо” інформації про кількість скарг користувачів соцмережі на поширення фейків та ненависницьких висловлювань, а це у свою чергу могло “спотворити картину масштабів незаконного контенту на платформі та способів боротьби з ним”.

Як зазначає Віталій Мороз, в нашій державі відповідного законодавства, що дозволяло б впливати на Facebook немає, тож це питання до самої України – чи потрібне нам таке законодавство та чи ми достатньо захищені напередодні виборів від дезінформації. 

На думку заступника міністра інформаційної політики Дмитра Золотухіна в Україні є дві ключові проблеми пов’язані з політикою Facebook щодо контенту. 

“Перша проблема – це те, що реакції на контент, який є шкідливий для України немає, тобто не видаляються і ніяк не караються ті користувачі, які розповсюджують мову ненависті щодо України та українців. І друга велика проблема — це те, що видаляється той контент та караються ті українські користувачі, які не мають каратися, на наш погляд. Наприклад, волонтери, українські журналісти”, – вважає Золотухін. 

Якими ж є стандарти Facebook щодо hate speech?

Стандарти Facebook у розділі III. Вміст, що підлягає запереченню мають чітке обгрунтування політик щодо пропаганди ненависті. Мова ворожнечі у соціальній мережі фільтрується двома способами – це зворотній зв’язок користувачів або технології Facebook, що відстежують та видаляють подібний контент. 

Зображення з відкритих джерел

Так, Facebook не дозволяє пропаганду ненависті у соцмережі та дає визначення того, що вважає пропагандою ненависті та атаками. 

Пропаганда ненависті – напади на людей на основі так званих захищених ознак, як-от расової, релігійної чи етнічної приналежності, національного походження, сексуальної орієнтації, касти, статі, гендеру або гендерної ідентичності, серйозної хвороби або фізичної вади. Ми також забезпечуємо певні засоби захисту іммігрантів. Атака – це пропаганда насильства чи приниження, заяви про неповноцінність або заклики до відчуження чи ізоляції. Ми розділяємо атаки за трьома рівнями серйозності, які описано нижче.

Соцмережа ділить пропаганду ненависті на 3 рівні. Перший рівень – це мова ворожнечі, що стосується людини чи групи осіб із зазначеними вище ознаками або статусом іммігранта, та передбачає висловлювання, які принижують людську гідність через порівняння з комахами, тваринами, злочинцями. 

Відповідно до стандартів Facebook заборонено публікувати висловлювання, що натякають на неповноцінність, вказують на фізичний, психічний чи моральний недолік людини, виражають неповагу, відразу чи лайку. Це напади другого рівня. 

Напади третього рівня передбачають заклики до виключення чи ізоляції користувачів та критику імміграційної політики й аргументи щодо обмеження цієї політики.

Як Facebook бореться з мовою ворожнечі

У травні 2019 року Facebook відзвітував про боротьбу з образливим контентом у період з жовтня 2018 року по березень 2019. Соцмережа повідомила про вдосконалення технологій виявлення мови ворожнечі. У Facebook також зазначили, що у першому кварталі 2019 року відсоток прикладів мови ворожнечі, які соцмережа виявляє самостійно, перш ніж про це повідомляють користувачі зріс до 65,4% порівняно з останнім кварталом 2018 року, коли цей показник складав 59%. 

Дані: Facebook 

У червні 2019 року Facebook опублікував проведений компанією аудит громадянських прав

Під час проведення аудиту експерти зосередилися на трьох категоріях модерації контенту: 

  • надмірного застосування політик мови ворожнечі, як щодо тих, хто засуджує подібний контент, так і до тих, хто його поширює; 
  • недостатнє застосування політик мови ворожнечі щодо контенту, який залишається у соцмережі;
  • переслідування користувачів платформи. 

Відповідно до звіту, Facebook розглядає можливість спеціалізації модераторів контенту саме на ворожнечі, що дозволить зосереджуватися саме на hate speech, а не на перегляді вмісту на відповідність усім політикам Facebook. 

За результатами аудиту та власного аналізу Facebook зобов’язується:

  1. Оновити інструменти перегляду, щоб підкреслити важливий контекст, критично важливий для визначення того, чи допис засуджує мову ворожнечі, і тому не повинен бути видалений. 
  2. Додати до інструментів перегляду додаткову інструкцію, яка дозволяє тим, хто оцінює пост на предмет мови ворожнечі, зрозуміти, чи можуть у даному випадку застосовуватися виключення. 
  3. Оновити навчальні матеріали модераторів контенту щодо мови ворожнечі, яка в іншому випадку порушувала б політику (але у даному випадку не порушує), якщо супроводжується контекстом, що викриває зміст ненависті.

Команда аудиторів рекомендує Facebook переглянути визначення національного походження в стандартах спільноти, включивши континенти і регіони, приналежність до яких використовують для нападу на користувачів.

Крім того, аудитори рекомендують прибрати гумор як виключення для мови ненависті і надалі переконатися, що будь-які обмеження чи виключення пов’язані з гумором чітко та об’єктивно визначені.

Коментарі

Напишіть коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

This site uses Akismet to reduce spam. Learn how your comment data is processed.