Що нового в сфері інтернет-свободи в Україні? Підсумки 1 лютого – 26 березня 2019 року

Ми регулярно моніторимо інциденти та порушення інтернет-свободи в Україні. Результати та аналітику можна переглянути на нашому сайті: netfreedom.org.ua

Україна

Абонплата за інтернет в Україні зросте, вважають експерти. У 2019 році  в Україні інтернет стане дорожчим. Працювати за старими цінами стає невигідно, пояснюють експерти. У країні велика територія, тож компаніям потрібні гроші на покриття. Зростають і курс долара, і ціни на комунальні послуги, від яких теж залежить вартість інтернету. Більше платитимуть за інтернет українці вже в середині цього року, – заявляють представники галузі.

У Києві 5 лютого відбувалася прес-конференція з нагоди Дня безпечного інтернету. Фото: Іван Пєтухов/Facebook

Безпеку інтернету в Україні необхідно розглядати через призму свободи слова – експерти під час Дня безпечного інтернету. 5 лютого в Києві відзначили «День безпечного Інтернету: загрози і захист». ІнАУ провела прес-конференцію.
На думку голови правління Інтернет-асоціації України Олександра Федієнка, інтернет в Україні розвивається переважно за сприятливих умов.  “Національну безпеку варто розглядати також й як сукупні права усіх користувачів, адже коли усі користувачі в безпеці – це і є безпека країни”, – заявив Віталій Мороз, ГО “Інтерньюз-Україна”.  Голова Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку Олександр Данченко заявив, що Верховна Рада і Комітет, який він очолює не пропустить «намагання посилювати контроль в Інтернеті».

Україна – четверта в рейтингу країн з найдешевшим мобільним інтернетом. У дослідженні Worldwide mobile data pricing проаналізували вартість послуг мобільних даних у 230 країнах світу. Дешевший аніж в Україні інтернет тільки в Індії, Киргизстані та Казахстані. Згідно з дослідженням, найдешевший інтернет у світі – в Індії – коштує в середньому 0,26 долара за 1 Гб мобільного трафіку. В Україні середня вартість мобільного інтернету у 0,51 долари за 1 Гб. Середня ціна на 1 Гб мобільного інтернету у світовому масштабі становить $8,53.

Інтерактивна карта з даними дослідження щодо вартості мобільного інтернету в світі – дані на листопад 2018

Напередодні українських виборів СБУ пропонує заблокувати 100 нових інтернет-сайтів. СБУ сформувала список зі 100 нових сайтів, що “пропагують російську ідеологію”, й передала його РНБО на розгляд з пропозицією схвалити рішення про санкції й рекомендувати Президенту України підписати новий санкційний указ – заявив начальник департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки СБУ Олександр Климчук. Проект “Інтернет-свобода” буде уважно слідкувати за цією ініціативою. Нагадаємо, у травні 2018 року ключові медійні організації, як-то ГО “Інтерньюз-Україна” виступили з різкою критикою щодо підписання Президентом указу №126/2018, що призвів до блокування 200 сайтів, пов’язаних з РФ.

Кабельний оператор Ланет заявив про інформаційну атаку з боку NewsOne. Один з найбільших кабельних операторів України Ланет шукає замовників поширення «фейкової листівки» з зображенням карти України без Криму. За достовірну інформацію обіцяє винагороду 100 тисяч гривень. Рекламний матеріал містить заклики підключитись до мережі та виконаний у стилі компанії. Представники Ланету побачили в розповсюдженні листівки ознаки інформаційної атаки та назвали її у пості на фейсбук «кремлівським фейком». Одразу після того як невідомі поширили листівки, біля центру обслуговування абонентів Ланет пройшов мітинг, який висвітлювали журналісти телеканалу NewsOne.

У ВРУ зареєстрований законопроект про кримінальну відповідальність за поширення недостовірної інформації. Штраф до 54 тисяч гривень, громадські чи виправні роботи згідно з законопроектом загрожують тим, хто навмисно чи випадково поширив недостовірну інформацію у ЗМІ чи інтернеті. Документ зареєстрував депутат від «Народного фронту» Ігор Лапін. Проти законопроекту вже виступила низка громадських організацій. Найменші штрафи – до 8500 гривень – передбачені за ненавмисне поширення недостовірної інформації. Найбільші – до 54 тисяч гривень – за умисне поширення обвинувачень у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину або поширення недостовірних відомостей під час виборчого процесу про суб’єктів виборчого процесу.

Блокування Yandex.ru в Україні продовжили на три роки. РНБО посилила та продовжила на три роки санкції проти російської компанії «Яндекс». Про це йдеться в указі Президента України №82/2019. Відповідно до документу, санкції проти компанії «Яндекс» продовжуються на три роки й посилюються в частині блокування активів, обмеження торговельних операцій.
Крім того, забороняється Інтернет-провайдерам надавати послуги з доступу користувачам мережі Інтернет до сайтів, що відносяться до компанії «Яндекс».

Нагадаємо, за ініціативи ГО “Інтерньюз-Україна”, в червні 2018 року низка організацій підписала Декларацію вільного інтернету, одним з положенням якої є засада, що “державна регуляція Інтернету (в разі наявності такої) має відповідати європейським практикам та базуватися на принципах пропорційності, необхідності, достатності, прозорості відповідей на сучасні виклики та загрози, що постають перед країною”.

Facebook та світ

Facebook змінила правила реклами напередодні виборів в Україні, ЄС, Індії та Нігерії. Компанія Facebook розробляє правила використання політичної реклами у Фейбуці під кожні вибори. Мета – попередити зовнішнє втручання у перебіг виборчих кампаній.. У 2019 році вибори відбудуться в Європейському Союзі, Індії та Нігерії, а в Україні – двічі. Замовляти рекламні кампанії у Фейсбуці зможуть тільки и рекламодавці, які живуть на території країни. Також у Facebook сподіваються створити універсальні правила щодо політичної реклами до кінця червня, які можна буде застосувати до рекламодавців у всьому світі.

Facebook видалила сотні російських акаунтів та сторінок, що велися проти України. 17 січня 2019 р. у офіційному блозі компанія Facebook опублікувала повідомлення про результати боротьби з російською пропагандою та маніпуляційними джерелами інформації. Співробітники компанії видалили 107 акаунтів, сторінок та груп у Facebook, а також 41 акаунт в Інстаграмі, що велися з Росії. Адміністратори цих акаунтів видавали себе за користувачів з України. Максимально аудиторія кількох fb-сторінок сягала 180 тисяч користувачів, в Інстаграмі – 55 тисяч користувачів. Для просування маніпуляційного контенту росіяни витратили $25 000, сплачували в російських рублях з території Росії. Активна рекламна кампанія розпочалася рік тому – у січні 2018. Остання була зафіксована у грудні 2018 року.

У Франції оштрафували компанію Google на 50 млн євро. У Франції Національна комісія у справах інформаційних технологій і прав людини (CNIL) оштрафувала компанію Google на 50 млн євро за порушення закону про персональні дані (GDPR). Своє рішення французька комісія пояснила тим, що Google порушила норму GDPR, що вимагає від компаній детально інформувати користувачів про способи збирання та опрацювання персональних даних, а також отримувати від користувачів згоду на ці дії.
Невдовзі і «Роскомнадзор» може оштрафувати Facebook та Twitter на суму в 5000 рублів. У валютному еквіваленті – це 67 євро.

Facebook запустив процедуру підтвердження політичної реклами в Україні. Компанія просить користувачів, що запускають рекламу, до 18 березня надати документи на підтвердження особи, і також заповнити інформацію про те, хто оплачує рекламу. Нові правила опубліковані на офіційній сторінці Facebook Business і введені, аби покращити захист від зовнішнього втручання у президентські та парламентські вибори 2019 в Україні.

Росія

Фото РосКомСвободи

Акції «За свободу рунету» пройшли у 8 великих містах Росії. Мітинги проти цензури російського інтернету відбулися в Хабаровську, Читі, Омську, Челябінську, Пермі, Набережних Челнах, Воронежі та Москві. В столиці Росії протестували більше 15 тисяч людей. . Затримали 28 людей. «Росія – це не Іран і не Північна Корея, ми є частиною цивілізованого світу, – йдеться у заяві організаторів заходу. – Але путінська влада робить все, щоб ми продовжували відставати від Заходу. Павутина цензури все далі обплітає наше життя. Ми проти прийняття закону про ізоляцію Росії від міжнародної мережі і вимагаємо вільного інтернету».

Путін підписав закон про покарання за фейкові новини та неповагу до влади. Президент Росії Володимир Путін підписав «пакет Клішаса» – закони, що запроваджують блокування та штрафи за неправдиві новини у ЗМІ та прояви неповаги до влади та державних символів в Інтернеті. За поширення недостовірних новин передбачено штраф до 1,5 мільйона рублів ($23 300), за неповагу до держави – штраф до 300 тисяч ($4670) або арешт. Якщо таку інформацію виявлять на сайтах, Генпрокурор РФ чи його заступники мають звернутися до «Роскомнагляду» з вимогою припинити доступ до ресурсів.

Законопроекти критикували правозахисники і журналісти, вказуючи на те, що їх ухвалення обмежує свободу слова. Крім того, критики звертали увагу на неясність критеріїв віднесення тієї чи іншої інформації до розряду «фейкової».

Білорусь

Регулювання онлайн-видань в Білорусі: Tut.by зареєструвалося як ЗМІ. 21 січня 2019 року Міністерство інформації Республіки Білорусь зареєструвало мережеве видання TUT.BY. Реєстрація як ЗМІ дозволить журналістам найбільшого онлайн-ресурсу Білорусі отримати офіційні акредитації під час подій. У 2018 році в Білорусі були схвалені поправки до Закону про ЗМІ, відповідно до яких інтернет-видання можуть пройти добровільну реєстрацію як ЗМІ з назвою «мережеві видання». Співробітники незареєстрованих інтернет-видань не вважаються журналістами, а держоргани можуть відмовити їм в акредитації під час офіційних заходів.

Судова справа проти головної редакторки білоруського порталу TUT.by завершилася вироком

Головна редакторка білоруського видання TUT.by має заплатити $6400 штрафу та судових видатків. Судова справа проти головної редакторки білоруського порталу TUT.by завершилася вироком, що був оголошений в понеділок 4 березня. Суд визнав Марину Золотову винною в “невиконанні службових обов’язків”, що спровокувало нанесення істотної шкоди державним і суспільним інтересам РБ.  Міра покарання обмежилася штрафом в 7650 білоруських рублів ($3600) та компенсацією судових витрат БеЛТА в сумі 6000 білоруських рублів ($2800). Марина Золотова швидше за все е не буде оскаржувати судове рішення.

Огляд підготовлений ГО “Інтерньюз-Україна”. 

Коментарі

Напишіть коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

This site uses Akismet to reduce spam. Learn how your comment data is processed.