“Рішення судів про блокування сайтів є непропорційними заходами і їх слід оскаржувати” – результати круглого столу

28 серпня 2019 року у прес-центрі інформаційного агентства “Укрінформ” відбувся круглий стіл “Як і чому блокують сайти через рішення суду в Україні? Пропозиції стейкхолдерів”. Під час заходу представники ГО “Інтерньюз-Україна”, Інституту розвитку регіональної преси, Інтернет асоціації України, Лабораторії цифрової безпеки, операторів мобільного зв’язку обговорили рішення судів щодо блокування вебсайтів, наскільки вони є правомірними, що робити провайдерам та операторам у таких випадках.

Фото: ГО “Інтерньюз-Україна” 

Під час круглого столу Віталій Мороз, керівник програм нових медіа ГО «Інтерньюз-Україна», зазначив: “Коли у громадському секторі з’являється слово “блокування”, це стає певним маркером і для громадського,  і для ІТ-сектору. Цього літа сталися прецеденти, коли більше 20 вебсайтів мають бути заблоковані за рішенням суду. Це різноманітні сайти: новинні, так званих онлайн-казино і сайт, який оперує фінансові транзакції. В цій ситуації ми говоримо про нові реалії”. 

Власники сайтів 2 серпня подали апеляційну скаргу на рішення Печерського суду про блокування 19 ресурсів.  Перше засідання мало відбутися 20 серпня, але його перенесли на два тижні і розгляд апеляції відбудеться вже у вересні. Віталій Мороз прогнозує, що апеляції, подані юристами, будуть задоволені. 

“Подібних рішень може бути все більше і більше, бо правовідносини онлайн стають більш видимими”, – додає Мороз. 

На думку керівника програм нових медіа ГО «Інтерньюз-Україна», рішення судів ухвалюються на підставі застарілого законодавства, а ситуація з блокуваннями показує в наскільки ліберальному середовищі ми живемо. Мороз наголошує на необхідності перезавантаження судів та на рівні підготовленості суддів, які мають розуміти, як функціонує та влаштований інтернет, що таке правовідносини в онлайні. 

Юристка ІРРП Людмила Панкратова вважає, що у останніх рішеннях судів щодо блокування сайтів підстави є штучними, оскільки в законодавстві ці норми не прописані. 

“Правоохоронні органи не думають про наслідки взагалі, або думають – і тоді це також погано, оскільки в обох випадках своїми діями руйнують господарську діяльність, чим порушують певні права і свободи людей, які працюють на цих вебсайтах”, – додає Панкратова.

Обговорюючи підстави для блокування сайтів за рішеннями судів та накладення арешту на будь-які майнові права інтелектуальної власності користувачів, юристка Лабораторії цифрової безпеки Віта Володовська пояснює: “По-перше, майнових прав у користувачів немає. По-друге, речовими доказами можуть бути лише матеріальні об’єкти, тобто сайт бути речовим доказом не може. А збереження речових доказів має бути обгрунтоване. Крім того, слідчий не довів, що ці докази можуть бути знищені, якщо не буде накладено арешт”. 

Віта Володовська вважає, що в разі, якщо мова йде про сайт, на якому розміщена незаконна інформація, то варто говорити про тимчасове видалення такої інформації з сайту, а блокування всього ресурсу є непропорційним заходом і не має застосовуватися. 

“Якщо передбачати можливість для тимчасового видалення контенту чи обмеження доступу до сторінки, обов’язково мають бути гарантії і це якраз гарантії для законотворців стосовно тимчасовості обмеження, і стосовно оскарження таких заходів”, – зазначає юристка Лабораторії цифрової безпеки. 

Представник Інтернет асоціації України Максим Тульєв пояснює, що рішення судів відрізняються від рішень Верховної Ради тим, що перше мають бути чітко таргетованими та містити перелік компаній, яких вони стосуються. 

У випадках блокування сайтів за рішеннями судів, Тульєв радить подавати апеляцію. За словами представника ІнАУ в асоціації не всі оператори виконують рішення суду. 

Юристка ІРРП Людмила Панкратова погоджується з думкою про необхідність подання апеляційних скарг та підкреслює: операторам та провайдерам потрібно об’єднуватися, аби позиція була консолідованою. 

Під час обоговорення Анна Савченко, представниця ПрАТ “Київстар”, наголосила: “Ми прагнемо конструктивного діалогу. Ми не кажемо, що не потрібно розслідувати кримінальні правопорушення, або що не має припинятися доступ до суспільно небезпечних ресурсів. Але навіщо це робити у такий спосіб і з такими формулюваннями? Методики немає, і це поклали на операторів. Але в рамках норм КПК на жодного суб’єкта не покладено обов’язок самостійно обирати порядок і спосіб виконання судового рішення. Тому ми не згодні з рішенням суду і подаємо апеляційну скаргу”.

Нагадаємо, 2 серпня 2019 року власники сайтів подали апеляційну скаргу на рішення Печерського суду про блокування 18 ресурсів. Перше засідання мало відбутися 20 серпня, але його перенесли на два тижні, оскільки “прокурори виявились дуже зайняті в інших справах”, заявив адвокат Олександр Бурмагін.

Переглянути запис круглого столу можна за посиланням.

Робочі матеріали круглого столу доступні за лінком

Захід відбувся за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

Коментарі

Напишіть коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

This site uses Akismet to reduce spam. Learn how your comment data is processed.