Прозорість власності медіа. В Києві дискутували відповіді на загострення російської агресії

Протидія російським впливам – це прозорість щодо власності, в тому числі й у секторі медіавласності, у фінансування політичних партій, маркування політичної реклами аби громадяни розібралися хто є хто. У Києво-Могилянській Академії за ініціативи Сергія Квіта відбулася зустріч представників уряду, експертів та громадських активістів у форматі обговорення відповідей на виклики російської агресії.

Сергій Квіт, професор Києво-Могилянської Академії відкриває зустріч однодумців

Напередодні події організатори позиціонували зустріч як конференцію під назвою “Консолідація суспільства в умовах загострення російської агресії”, однак згодом переназвали на “зустріч однодумців” з огляду на впровадження воєнного стану. На запрошення оргкомітету зустрічі під модерацією професора Сергія Квіта приєдналися більш як 50 однодумців, в тому числі Іванна Климпуш-Цинцадзе, віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, Ганна Гопко, голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах, Сергій Висоцький, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної безпеки, Олексій Гарань, професор, політолог, Віталій Портніков, публіцист, громадські активісти, представники неурядових організацій.

Поштовхом для зустрічі став акт агресії Росії в Азовському морі з захопленням трьох українських суден та взяття в полон 24 українських моряків.

У своєму виступі Іванна Климпуш-Цинцадзе зазначила, що Росія розуміє тільки право сили й намагається переконати світову спільноту, нібито Україна спровокувала конфлікт. Віце-прем’єр-міністр закликала на необхідності мобілізувати ресурси, адже  “Росія й далі буде тестувати нашу стійкість, нашу здатність захищати національні інтереси”. На думку Климпуш-Цинцадзе, основною ціллю РФ є послабити єдність громадян України та спроможність захищати свою країну.

Тема ризиків напередодні виборів стала ключовою у виступі віце-прем’єр-міністра. На її думку, Росія буде використовувати вибори аби реалізувати свої цілі гібридної війни проти України.

“Зараз ситуація є більш небезпечною як в 2014 році – тоді ми розуміли хто є і хто  й об’єдналися. Сьогодні ж найбільший ризик – втратили пильність та потонули у внутрішніх чварах, тому наша ціль –створити нарис плану протидії російській агресії.  Крім технологій, які були використані в інших країнах, цього разу Росія може використовувати більш жорсткі гібридні методи впливу, включно з терактами, замовними вбивствами, а після Азовського моря Росія може використати більш жорсткі воєнні дії”, – заявила Климпуш-Цинцадзе.

Іванна Климпуш-Цинцадзе, віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України відповідає на запитання під час зустрічі в Києво-Могилянській Академії

У питанні протидії інформаційній агресії, віце-прем’єр-міністр зробила акцент на протидії агентам впливу. “Найбільша наша протидія російським впливам – це прозорість, як стосовно власності, так й у секторі медіавласності, у фінансуванні політичних партій, маркування політичної реклами аби громадяни розібралися хто є хто”, – відзначила Климпуш-Цинцадзе. Такі рішення дозволять зменшити впливи Росії всередині України, адже на її думку “кремлівські наративи присутні в так званих українських медіа, серед них –  сумнівні інтернет ресурси, телеканали, що діють як рупори Кремля”.

Публіцист Віталій Портніков підкреслив загрози, що несуть в собі українські телеканали, які ймовірно фінансуються ззовні. “На заміну російським телеканалам, від яких 50% українського населення раніше було залежне, прийшли проросійські телеканали, які роблять це (маніпуляції– ред.) краще і талановитіше”, вказав Портніков. Наритив Росії, що Україна є російською провінцією вже не працює, однак телеканали перетворюють Україну на країну яка не може розібратися сама у собі. Відповідно, на думку Портнікова, громадянам України потрібно розібратися в самих собі.

Тим не менш, цей процес може тривати довго, а до того часу “Україна залишатиметься бідною на багато років наперед, це буде скоріше Бангладеш, аніж Європа”. В Україні величезні ресурси зосереджені в руках 4 олігархів – Ахметов, Пінчук, Фірташ, Коломойський, й від них залежатиме фінансування передвиборчих кампаній, бо тільки вони мають гроші.

Народний депутат Сергій Висоцький представив досягнення України в гуманітарній сфері. На його думку, це стосується чотирьох ключових сфер:

– усунення російського телебачення з українського інформаційного простору;

– поступова українізація медіапростору, розвиток книговидання в Україні;

– проведення декомунізації;

– формування помісної української церкви.

Депутат також представив пропозиції Про внесення змін до закону України “Про телебачення і радіомовлення” (щодо участі іноземних осіб). Вони передбачають:

– моніторинг фінансування медіаресурсів;

– прозорість власників телеканалів (виявлення бенефіціаріїв)

– посилення контролю за аудіовізуальним контентом від зовнішніх акторів

Політолог, професор Києво-Могилянської Академії Олексій Гарань висловив застереження щодо поляризації суспільства напередодні виборів та необхідності шукати підтримку у тих громадян, які не поділяють меседжі уряду.  

“Тут зібралася проукраїнська аудиторія, яку не треба переконувати, однак в деяких випадках ми програємо інформаційну кампанію в інших регіонах. Ми будемо спостерігати поляризацію в суспільстві, це буде видно по гаслах, які беруть на озброєння політичні сили”, – зазначає Олексій Гарань.

Політолог вказує на повернення до ситуації 2004 року, коли частина суспільства доволі критично ставиться до питань, таких як мова, церква, запровадження воєнного стану. Окремо він наголосив на тих виборцях, які коливаються й не займають чітку позицію.

Стосовно регулювання медіа, Гарань висловився на необхідність дотримання демократичних процедур: “Я б теж хотів аби не було телеканалів 112 та NewsOne, однак напередодні виборів робити щось проти них на фоні міжнародної спільноти – це дуже небезпечно. В Україні також не вдасться прикрити російську церкву, адже ми – демократична країна”. Політолог закликав до пошуку меседжів, які б були сприйняті й в східних та південних регіонах: “виходити з проукраїнською позицією на всеукраїнську аудиторію складно – бо її обігрують російські пропагандисти”.

За результатами зустрічі однодумців рішень не схвалювали, присутніх попросили надсилати пропозиції на адресу оргкомітету.

Нагадаємо, у серпні 2018 року Президент України висловився за необхіднсть закону про обмеження пропаганди та фейкових новин в інтернеті з огляду на західний досвід.

Коментарі

data-url="https://netfreedom.org.ua/prozorist-vlasnosti-media-v-kyyevi-dyskutuvaly-vidpovidi-na-zagostrennya-rosijskoyi-agresiyi/" data-title="Прозорість власності медіа. В Києві дискутували відповіді на загострення російської агресії">

Напишіть коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

This site uses Akismet to reduce spam. Learn how your comment data is processed.