“Повзуча криміналізація”: правозахисники з “Агори” звітують про свободу Інтернету в Росії в 2017 році

Російська правозахисна організація “Агора” опублікувала доповідь “Свобода Інтернету 2017: повзуча криміналізація” – щодо ситуації зі свободою онлайн-сфери в Росії. Висновки “Агори”: журналістів, блогерів, онлайн-активістів продовжують переслідувати, а держава розширює перелік підстав для блокувань та заборон.

Повна версія доповіді російською – тут. Таблиця, де зібрані обмеження свободи Інтернету в Росії в 2017 році – тут. Детальніше мапу обмежень свободи Інтернету можна роздивитися тут.

Міжнародна правозахисна група “АГОРА” здійснює моніторинг свободи Інтернету в Росії упродовж більше 10 років: перший огляд, опублікований 2011 року, охоплював період 2008-2010 років, після цього доповіді випускалися щорічно.

Підсумки за 10 років:

  • більше 200 випадків насилля або погроз стосовно інтернет-активістів, блогерів, журналістів;
  • п’ять вбивств та кілька замахів;
  • 1449 випадків кримінального переслідування онлайн-діяльності;
  • 98 засуджень до реального позбавлення волі (не умовних термінів чи іншого);
  • постійне зростання тиску на російський інтернет.

Підсумки 2017 року:

  • щодня блокували 244 сторінки в інтернеті;
  • кожні 6 днів на користувачів нападали або погрожували;
  • кожні 8 днів суди виносили вироки щодо реального позбавлення волі.

“Агора” підрахувала, що в 2017 році відбулося 115 706 окремих випадків обмеження свободи в інтернеті. 110 тис. з них пов’язані із блокуванням, фільтрацією або забороною інформації. Ці дані опубліковані офіційними державними органами.

Тут можна детальніше дізнатися, які види порушень свободи інтернету фіксувала “Агора” в Росії. Джерело – “Агора” (рос. мова)

Згідно з інформацією правозахисного проекту “Роскомсвобода” в 2017 році, з урахуванням супутніх блокувань, було заблоковано більше 7 млн ресурсів. А всього за 5 років дії закону про “чорні списки” (згідно з яким створювався реєстр інтернет-сайтів, що поширювали “протиправну інформацію”; почав діяти 1 листопада 2012 року – ред.) – більше 10 млн. блокувань.

При цьому у 2017 році “стабілізувалась” кількість сайтів, внесених у “чорні списки”: 88 тис. (не набагато більше, ніж було у 2016 році). Для порівняння, у 2015 році було заблоковано більше 50 тис. сайтів, у 2014 році – менше 30 тисяч.

Варто зазначити, що в 2017 році російська влада оголошувала все нові види інтернет-діяльності як такі, що виходять за рамки закону. До прикладу, підозрілою діяльністю тепер вважається використання шифрування й анонімайзерів.

Кампанію проти “груп смерті”, що тривала в 2016-2017 роках, “Агора” називає “першою масовою кампанією кримінально-правового характеру, спрямованою безпосередньо проти інтернету”.

Її результатом став не лише вирок Філіпу Будейкіну (в червні 2017 року його ув’язнили на 3 роки і 4 місяці), але і доповнення кримінального кодексу новими видами злочинів.

Автори доповіді зазначають, що зросла кількість нападів на інтернет-користувачів, випадків їх кримінального переслідування та засуджень до реального позбавлення волі. В 2017 році в Росії продовжували порушувати кримінальні справи за пропаганду тероризму та заклики до тероризму в Інтернеті.

Влада Росії прагнула обмежити анонімність в Інтернеті й “суверенізувати” (від “суверенная демократия” – поняття, з допомогою якого Росія прагне завуалювати авторитарний політичний режим в країні) російський сегмент інтернету. Тут і вимога до Telegram видати ключі шифрування, і справа математика Богатова, і вимога до адміністраторів VPN блокувати заборонені на території Росії сайти).

1 січня 2018 року набув чинності закон, що зобов’язує месенджери ідентифікувати користувачів. Поки він не застосовується через відсутність підзаконних актів.

Насамкінець, “Агора” зазначає, що функція моніторингу, регулювання і контролю інтернету перетікає від Роскомнагляду до прокуратури й служб безпеки.

“Як наслідок, інтернет стає сферою компетенції правоохоронних органів. І, відповідно, усі “гравці” в мережі стають їх потенційними клієнтами”, – роблять висновок автори доповіді.

Крим

Дослідники “Агори” побіжно згадують у доповіді два гучних засудження “за сепаратизм” в Криму – журналіста Миколи Семени та кримськотатарського політика Ільмі Умерова. Автори доповіді відзначили тенденцію “пом’якшення практики щодо справ по сепаратизму”, оскільки Микола Семена отримав умовне покарання, а засуджений до 2 років Ільмі Умерова разом з іншим лідером кримськотатарського руху Ахтемом Чийгозом було передано Туреччині та звільнено.

Нагадаємо, у Криму «судять» кримськотатарського активіста Сулеймана Кадирова за пост у Facebook.

Коментарі

data-url="https://netfreedom.org.ua/povzucha-kryminalizatsia-pravozakhystnyky-agory-zvituyut/" data-title="“Повзуча криміналізація”: правозахисники з “Агори” звітують про свободу Інтернету в Росії в 2017 році">

Напишіть коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *