Як порушували Інтернет-свободу в Україні, Росії та Білорусі. Огляд за 16-29 січня

Під тиском “Роскомнагляду” харківський оператор заблокував українське видання, а в Росії судитимуть чоловіка за збереження у соцмережі зображення з російським поетом. Про інші порушення в другій половині січня читайте в нашому регулярному огляді.

Протягом 16-29 січня на карті «Моніторингу свободи Інтернету» зафіксовано 24 випадки порушень Інтернет-свободи на території України, Росії та Білорусі. Найчастіше порушення стосувалося арештів та судових справ проти блогерів та блокування сайтів.

Україна

Росія блокує українські сайти. Харківський провайдер “Анлім” 23 січня заблокував доступ до онлайн-видання “Вечірня Умань” через скаргу російського державного органу “Роскомнагляд” та Генеральної прокуратури Російської Федерації на новину від 2014 р. про “Правий сектор”. Причина, яку назвав “Роскомнгляд”, типова для пояснення блокувань доступу до контенту: сайт “містить заклики до масових безладів, здійснення екстремістської діяльності, участі в масових (публічних) заходах, що проводяться з порушенням встановленого порядку”.

Інші харківські провайдери, згідно з дописом в Фейсбуці редактора видання “Вечірня Умань”, не охоче йдуть на співпрацю з сайтом, заблокованим “Роскомнаглядом”. Володимир Гамалиця, редактор сайту, так пояснив  причину заборони: сайт не мав свого окремого ІР, оскільки окремий сервер коштує значно дорожче, тому у разі блокування IP-адреси під заборону потраплять й інші сайти, які використовуватимуть ту ж Інтернет-адресу. Фактично, на одній IP-адресі можуть бути десятки інших сайтів. Офіційних коментарів від харківського провайдера досі нема.

“Роскомнагляд” закрив доступ до сумського видання ТопКонотоп. Його звинуватили у екстремізмі: розміщенні у жовтні 2016 р. новини про відкриття в Конотопі волонтерського пункту «Правого сектору».

Крим

Затримано адвоката. Кримського адвоката Еміля Курбедінова, який захищає інтереси арештованого журналіста Миколи Семена, було затримано 26 січня в Бахчисараї і визнано винним за старий пост в соцмережі. Курбедінов був засуджений того ж дня, що й затримнаний, по статті за “пропаганду і публічну демонстрацію нацистської атрибутики або символіки”. Суд арештував його на десять діб. Він звинувачується у публікації в 2013  р. відео у “Вконтакте” про захід організації Хізб ут-Тахрір, забороненої в Російській Федерації (натомість в Україні ця організація є дозволеною). Американська правозахисна організація Freedom House закликала Росію негайно звільнити Курбедінова.

Систематичні порушення свободи слова. Неурядова організація Центр інформації про права людини оприлюднила звіт про порушення свободи слова на території окупованого Російською Федерацією Кримського півострова в другому півріччі 2016 р. Всього було зафіксовано 37 випадків порушень свободи слова. Поширеними залишаються випадки тиску на блогерів та громадських активістів через порушення справ за старі пости в соціальних мережах.

Також в звіті йшлося про десятки заблокованих в Криму опозиційних веб-сайтів, як “Крим.Реалії”, “Події Криму”, “Меридіан Севастопіль”, “Чорноморка”, “Обозреватель”, “ATR”, “Громадське радіо” та інші.

Ні “історичній правді”. Останнє з таких блокувань – неофіційна заборона доступу кримчанам до сайту “Історична правда”, який регулярно писав про історію півострову, відмінну від офіційної російської. До блокування можуть бути причетні кримські провайдери, які “імітують помилку недоступності сайту”. “Роскомнадзор”, російський державний орган, який відповідає за блокування сайтів, в реєстр заборонених ресурсів istpravda.com.ua не вніс.

Росія

Як в Китаї. Радник російського президента з питань розвитку Інтернету Герман Клименко заявив про необхідність більшого контролю Інтернету та Інтернет-організацій, як в Китайській Народній Республіці.

Російському блогеру Руслану Соколовському, який “ловив покемонів” у церкві, суд продовжив арешт до 23 лютого 2017 року. Також проти хлопця, який критикував в Youtube російську владу, порушили нову справу – за зберігання ручки з прихованою відеокамерою.

Небезпечний вірш про Крим. У російському містечку Кроми, Орловська область, 17 січня порушили справу проти колишнього шкільного вчителя німецької мови Олександра Бившева. Провадження відкрили за публікацію у лютому 2015 р. на сторінці “Вконтакте” вірша про Україну – “На незалежність України”. Це вже друга подібна справа для Бившева. У липні 2015 р. Кромський районний суд засудив його до 300 годин виправних робіт за вірш “Українським патріотам”, в якому він закликав українців боротися за окупований Крим. Тоді він був позбавлений права займатися педагогічною діяльністю.

Facebook проти RT. Сторінка в Фейсбуці англомовного російського видання RT була нібито заблокована 18 січня через порушення авторських прав на трансляцію прес-конференції екс-президента США Барака Обами. Керівництво RT розцінювало обмеження можливості публікувати фото та відео як цензуру з блоку Фейсбуку на час до завершення інавгурації Дональда Трампа (20 січня). Однак вже наступного дня, 19 січня, в Фейсбуці спростували інформацію про блокування графічного контенту RT.

Контрольовані месенджери. Російська влада через законодавчі зміни хоче отримати доступ до користувачів месенджерів, як WhatsApp, Telegram чи Viber. Кремль нібито занепокоєний, що через ці додатки можуть розповсюджуватися пропозиції щодо продажі наркотиків. Про це  24 січня написало російське видання “Коммерсант”. “Роскомсвобода”, громадська організація, що слідкує за Інтернет-свободою в Росії, занепокоєна таким законопроектом, адже його прийняття може означати початок нової хвилі цензури Рунету. За даними компанії J’son & Partners Consulting, близько 60% російських власників смартфонів, а це 50-60 млн росіян, користуються месенджерами. Найпопулярнішими є Viber, WhatsApp та Skype.

“Роскомнадзор” готує зміни до російського законодавства, які дозволять державному органу вказувати, в який спосіб провайдери мають блокувати заборонені сторінки. Наприклад, через заборону назви сайту, адреси окремої сторінки чи IP-адреси. Застосування останнього варіанту часто призводило до блокування інших сайтів, які працювали за цією адресою.

Зображення, за яке можна отримати штраф чи ув’язнення

Суд за Пушкіна. Московський суд 16 січня змінив вирок росіянину Євгену Корту, засудженому за репост картинки з тесаком. Замість року колонії-поселення двадцятирічний хлопець отримав штраф в розмірі 200 тисяч рублів. Причиною порушення справи була збережена картинка в соціальній мережі “ВКонтакте”. Експерти, залучені слідством, описали її так: на ній зображена «конфліктна ситуація» між двома чоловіками; перший, схожий на одного лідера націоналістичної організації, який «насильно утримує руками іншого, схожого на А.С. Пушкіна, притиснувши його до стіни », між ними відбувається конфліктний діалог. Експерти зробили висновок, що фото містить “психологічні та лінгвістичні ознаки приниження неросійських”.

Білорусь

В Гомелі суд розгляне адміністративний протокол щодо Василя Ворущенко, який образливо висловився про білоруську мову в Інтернеті. Ворущенко – колишній міліціонер. У паблік порталу «Сильні новини» в соціальній мережі «ВКонтакте» він залишив такий коментар (мова і орфографія збережні ): «Белорусский язык — это разлагающий и загнивающий труп, который уже давно порабы закопать поглубже!».

Заблокований російський націоналістичний сайт. Наказом Міністерства інформації Білорусії від 23 січня був обмежений доступ до інформаційного ресурсу sputnikipogrom.com за розміщення “екстремістських матеріалів”.

Білорусія видасть російсько-ізраїльського блогера Олександра Лапшина (Puerrtto) Азербайджану, який звинувачує його в підривній діяльності. У грудні 2017 р. він був затриманий в Мінську за запитом Баку. Блогеру загрожує позбавлення волі на строк до 8 років. Слідство стверджує, що в 2011-2012 рр. Лапшин відвідував “окуповані території Азербайджану” (Нагірний Карабах), публікував в “Живому журналі” матеріали, в яких ставиться під сумнів територіальна цілісність і суверенітет Азербайджану.

Результати опитування “Інтернет-свободи”

Громадська організація “Інтерньюз-Україна” оприлюднила висновки з експертного опитування про Інтернет-свободу в Україні та взаємодію влади та журналістів в умовах конфлікту. Результати опитування були представлені в Краматорську 18 січня.

Згідно з результатами опитування, 43% експертів приймають певні обмеження свободи Інтернету для користувачів з метою збереження безпеки країни. В той же час 35% респондентів проти будь-яких обмежень свободи Інтернету.

У 2016 році ситуація зі свободою Інтернету в Україні не покращилася, однак респонденти опитування відзначають наявність ризиків для її погіршення в 2017 році. Найбільші ризики респонденти вбачають в проурядових маніпуляціях в онлайн-дискусіях (використання тролів та ботів), а також обмеження доступу до контенту. Також респонденти відзначили небезпеку регулювання Інтернету на законодавчому рівні.

Цифрова безпека

Через часті випадки переслідувань користувачів Інтернету на окупованих територіях автори проекту “Інтернет-свобода в Україні: підтримуючи засади свободи слова та безпеки в часи конфлікту” підготували 15 порад з цифрової безпеки. Прості поради ускладнять роботу тим, хто захоче вирахувати місцезнаходження, побачити історію перегляду веб-сторінок чи отримати доступ до чиєїсь особистої інформації.

Зі звітом про порушення Інтернет-свободи за першу половину січня 2017 р. можна ознайомитися тут.

Огляд підготовлений ГО “Інтерньюз-Україна” в рамках реалізації проекту “Інтернет-свобода в Україні: підтримуючи засади свободи слова та безпеки в часи конфлікту”.

Коментарі

data-url="https://netfreedom.org.ua/netfreedom-digest-16-29-january/" data-title="Як порушували Інтернет-свободу в Україні, Росії та Білорусі. Огляд за 16-29 січня">

Напишіть коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

This site uses Akismet to reduce spam. Learn how your comment data is processed.