Конфлікт провайдерів та медіагруп: наслідки для глядача

З 2017 р. вартість абонплати за кабельне телебачення зросте, а в деяких регіонах центральні телеканали можуть зникнути. Це – наслідок дії закону №3504 “Про телебачення і радіомовлення”, за яким оператори та медіакомпанії мають перейти на нові договірні відносини.

Переговори поки проходять повільно й з дискусіями. Великі медіагрупи, як “1+1 Медіа”, “Inter Media Group”, “StarLightMedia” та “Медіа група Україна”, вимагають від провайдерів платити за їхній контент. Оператори проти, бо це означає збільшення фінансового навантаження для абонентів.

Що чекає на глядачів від протистояння провайдерів та медіагруп – у огляді підсумків дискуії «Обмеження доступу українців до центральних телеканалів: хто залишиться у виграші?». Захід відбувся у Києві 14 грудня з ініціативи громадської організації “Інтерньюз-Україна”що реалізує проект на захист свободи Інтернету в Україні.

Відключення центральних телеканалів

Глядачі, які дивляться телебачення через послуги провайдерів, ще до нового року можуть залишитися без доступу до телебачення. Провайдер кабельного та інтернет телебачення «Ланет» збирається найближчим часом вимкнути деякі провідні телеканали, чиї власники вже почали вимагати від компанії плати за показ контенту глядачам. Про це повідомив директор «Ланету» Мар’ян Івасюк.

Раніше одеські ЗМІ вже писали, що з наступного місяця центральні телеканали будуть відключені з кабельних мереж.

В медіагрупах у всьому звинувачують провайдерів.

Глядачі мають право на інформацію від центральних телеканалів, незалежно від своїх статків. Відключення популярних телеканалів буде на провині провайдерів. Так вважає єдиний представник медіагруп на зустрічі Федір Гречанінов, директор розвитку StarLightMedia (СТБ, ICTV, Новий канал, М1, М2 та QTV).

“Провайдери кажуть, що канали медіагруп не будуть доступні абонентам, якщо тільки медіа групи не почнуть платити провайдерам. Ми не згодні, що ми маємо бути доступні тільки заможним абонентам”, – сказав Гречанінов.

Вартість

Медіагрупи повинні платити за поширення сигналу, якщо хочуть максимального охоплення аудиторії, вважають провайдери. Власники центральних телеканалів натомість вимагаються від операторів до 3 грн за абонента. У своєму ціноутворенні медіагрупи виходять з вартості пакету каналів у розрахунку на одного абонента провайдера.

Однак наразі відсутня прозора модель та методики вирахування вартості, яку глядач мав би платити за той чи інший канал. Так вважає голова Інтернет асоціації України Олександр Федіенко. Вартість залежить від популярності продукту, однак проблема в тому, що медіагрупи та провайдери маніпулюють кількісними даними абонентів (наприклад, провайдер може занижувати кількість абонентів, щоб платити менше медіакомпанії).

Провайдери не можуть дозволити собі платити медіагрупам такі гроші й не можуть просити абонентів платити більше (через зубожіння населення).

“Провайдери опитують абонентів і 70% кажуть, що не хочуть платити. Люди живуть бідно і провайдер представляє своїх абонентів. Якщо долар виріс, то абонплати майже не змінилася. Провайдерів “витиснули” як лимон. Кожна гривню, яку вимагають медіагрупи, для провайдера означає значні витрати”, – пояснює президент “Інформаційних технологій” Юрій Лабунський.

Генеральний директор провайдера “Тріолан” Вадим Сидоренко теж вважає, що модель медіагруп негативно позначиться на абонентах. В провайдерів немає інших джерел прибутку, окрім як абонплати, яку треба буде піднімати, якщо телегрупи вимагатимуть гроші за ретрансляцію свого контенту. Абоненти “Тріолан” з 1 січні будуть платити 15 грн за кабельне телебачення, хоча до цього воно було безкоштовним (плата була тільки за інтернет).

Пакет каналів

Більшість представників провайдерів вважають, що потрібно відходити від практики, коли глядач змушений платити за пакет каналів, коли насправді йому цікаві тільки деякі. Зараз чотири медіагрупи пропонують провайдерам пакет з 24 телеканалів.

“Розумна модель –коли абонент сплачує за ті канали, які дивиться, а не за пакет. Коли нема моделі і методики, весь тягар лягає на провайдера”, – вважає керівник юридичної компанії Jurimex Юрій Крайняк.

Медіагрупам не потрібно втручатися у відносини між провайдером і споживачем. Споживачі самі врегулюють свої відносини з провайдером, якщо матимуть можливість обирати, які телеканали дивитися, запевняє представник Спілки кабельного телебачення Олександр Швець.

Директор “Ланету” Івасюк теж вважає, що медіагрупи не повинні тиснути на провайдерів з вимогою купувати телеканали в пакеті, а не поштучно, або ж включати їх до соцпакетів, а не преміальних.

Менше каналів в регіонах

Директор з розвитку телеканалу «Еспресо» Олександр Півнюк побоюється, що невеликі телеканали можуть з часом не потрапити до кабельних мереж. Їх витіснять медіагрупи через нові канали.

“Ми дуже боїмося, що наші канали (які не входять до медіагрупи) будуть розтоптані й поглинуті, бо в усіх мережах буде тільки контент медіагруп”, – сказав Півнюк.

Представники громадських організацій акцентують на небезпеці поступового зникнення із сітки мовлення невеликих телеканалів, що не входять до великих медіагруп. Як наслідок, права громадян у доступі до різноманіття каналів суспільно важливої інформації будуть обмежені.

1 січня 2017 року набуває чинності закон про зміну складу універсальної програмної послуги (УПП). Згідно з ним, загальнонаціональні комерційні телеканали вилучаються зі складу УПП та переходять до договірних відносин з провайдерами. До складу УПП входять «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (в процесі створення), «Рада», місцеві та регіональні телеканали, що мовлять у межах не більш як однієї області та не здійснюють ретрансляції програм інших мовників і не володіють іншими ліцензіями на ефірне мовлення в інших областях.

Коментарі

data-url="https://netfreedom.org.ua/naslidky-dlya-teleglyadachiv-vid-konfli/" data-title="Конфлікт провайдерів та медіагруп: наслідки для глядача">

Напишіть коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

This site uses Akismet to reduce spam. Learn how your comment data is processed.