“Ми маємо встановити правила, які будуть вигідні обом сторонам – і Україні, і Facebook” – підсумки круглого столу щодо дезінформації та hate speech в соцмережі

2 липня у прес-центрі інформаційного агентства “Укрінформ” відбувся круглий стіл “Чи може Facebook бути ефективним щодо протидії мови ненависті та дезінформації? Прозорість алгоритмів та інтереси користувачів”, під час якого представники міністерства інформаційної політики, ГО «Інтерньюз-Україна», Центру демократії та верховенства права та громадянського суспільства обговорили політику приватності Facebook, протидію соцмережі мові ненависті та про необхідність спільних домовленостей між Україною та компанією, що будуть вигідні обом сторонам. 

Фото Укрінформ: круглий стіл щодо hate speech та дезінформації у Facebook

Під час круглого столу Віталій Мороз, керівник програм нових медіа ГО «Інтерньюз-Україна», зазначив, що наразі користувачі та журналістська спільнота не до кінця розуміють, як влаштований Facebook та наскільки прозорим він є для користувачів. 

“Впродовж  декількох останніх років Facebook став більш відкрито комунікувати із громадськістю, зі світом, пояснювати, що він робить для протидії мові ненависті та дезінформації. Крім того, Facebook стверджує, що 5% усіх профілів у сучасній соцмережі є фейковими. Мені здається, що для України, яка перебуває у конфлікті, у нас є війна з Росією, гібридна війна, кількість профілів може бути значно більшою”, – вважає Віталій Мороз.

Також він навів дані Facebook, згідно з якими 2,1 мільярда фейкових профілів було видалено на етапі створення у четвертому кварталі 2018 року, а лише за перший квартал 2019 — 2,2 мільярда. 

Мороз також наголошує, що наразі є багато питань до компанії в частині її відповідальності перед користувачами. 

Фото Укрінформ: Віталій Мороз, керівник програм нових медіа ГО «Інтерньюз-Україна»

«Ми всі зацікавлені у тому, щоб інтернет був вільним, а Facebook функціонував. Утім компанія має враховувати інтереси самих користувачів. Яскравим прикладом захисту цих інтересів є Європейський Союз, який ввів нові правила щодо захисту персональних даних (GDPR). Вони дають можливість захищати дані користувачів та накладати штрафи за їхнє порушення», — вважає представник ГО “Інтерньюз-Україна”.

Говорячи про Україну як ринок для Facebook, Віталій Мороз зазначає, що наша держава є невеликим гравцем, а кількість українських користувачів у соцмережі – 13-14 мільйонів. Втім, інші невеликі країни, як Бельгія, навчилися впливати на компанію, накладати штрафи, як нещодавно зробила Італія. Натомість в Україні такого законодавства, яке б дозволило впливати на Facebook, немає, наголошує Віталій Мороз. 

На його думку, це питання до самої України – чи потрібне нам таке законодавства та чи ми достатньо захищені напередодні виборів від дезінформації. 

Дмитро Золотухін, заступник міністра інформаційної політики, переконаний, що Facebook зараз є важливим інформаційним каналом, який впливає на рішення українців, а вони у свою чергу керуються інформаційним полем, у якому перебувають. 

“Якщо певні зацікавлені сторони, політики мають вплив на метод або інструмент донесення інформації до споживача, це означає, що так чи інакше вони формують певну реальність цього споживача. Грубо кажучи, якою буде твоя стрічка у Facebook, так ти і проголосуєш на майбутніх парламентських виборах”, – вважає пан Золотухін. 

Фото Укрінформ: Дмитро Золотухін, заступник міністра інформаційної політики

Він також додав, що компанія є певним монополістом на ринку. «Великої різниці між Марком Цукербергом та Дмитром Фірташем я, за великим рахунком, не бачу. Пан Фірташ має монопольний вплив на певний сегмент ринку енергії в Україні. Так само Марк Цукерберг має монопольний вплив на певну частину донесення інформації у всьому світі», – зазначив Дмитро Золотухін. 

За його словами, враховуючи монопольне становище компанії, уряду потрібно шукати підходи – виробляти правила гри, розробляти механізми в українському законодавстві, застосовувати адміністративні важелі. Раніше у міністерства були складнощі у компанікації з Facebook, але з призначенням Катерини Крук на посаду менеджера з публічної політики по Україні, Золотухін зазначив, що певні зрушення відбулися. 

“Є дві ключові проблеми з політикою Facebook саме по контенту. Перша проблема – це те, що реакції на контент, який є шкідливий для України немає, тобто не видаляються і ніяк не караються ті користувачі, які розповсюджують мову ненависті щодо України та українців. І друга велика проблема — це те, що видаляється той контент та караються ті українські користувачі, які не мають каратися, на наш погляд. Наприклад, волонтери, українські журналісти”, – вважає заступник міністра інформаційної політики. 

Ігор Розкладай, юрист Центру демократії та верховенства права (CEDEM), розповів про те, як варто налагоджувати стосунки з  Facebook, наголосивши на тому, що “ми маємо встановити правила, які будуть вигідні обом сторонам – і Україні, і Facebook”. 

Фото Укрінформ: Ігор Розкладай, юрист CEDEM

Під час обговорення Ігор Розкладай також повідомив про те, що компанія створить Глобальну наглядову раду (Global Oversight Board). 

“Минулого тижня я був у Берліні, брав участь у фінальному обговоренні нового інструменту, який Facebook планує запустити у цьому році – Global Oversight Board. Це буде зовнішній орган, який складатиметься з 40 людей по всьому світу. Якщо виникне ситуація, коли буква стандартів не відповідає духу стандартів, в такому разі цей орган зможе надавати Facebook свої рекомендації. Очевидно, що це дуже складний процес”, – розповів він, зазначивши, що такий підхід компанії свідчить, що вона взяла чіткий курс на співрегулювання. 

Серед ключових проблем, які пов’язані зі створенням Глобальної наглядової ради, експерт називає складність з пошуком незаангажованих експертів, формування списку критеріїв, а також забезпечення фізичної безпеки членам Global Oversight Board, коли рішенням ради хтось буде серйозно незадоволений.

В частині боротьби з дезінформацією та hate speech в Інтернеті юрист CEDEM наголошує, що політики та правила має виробляти не лише Facebook, а й Україна. 

“Ми не виконуємо нашу «домашню роботу». Для того, щоб Facebook могла щось робити, їй потрібні певні засади. В Україні їх немає. Чи є зобов’язання показувати інформацію про власників сайту? Ні. Також немає контролю за тим, як витрачаються гроші виборчих фондів на інтернет рекламу. Очевидно, що такі правила має встановлювати Україна, а не Facebook”, — наголосив експерт.

Переглянути запис круглого столу можна за посиланням.

Робочі матеріали круглого столу доступні за лінком

Захід відбувся за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

Коментарі

Напишіть коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

This site uses Akismet to reduce spam. Learn how your comment data is processed.