Механізми протидії дезінформації в цифровому середовищі – ключові тези дискусії в рамках IGF-UA 2019

23 вересня 2019 року в рамках Днів українського інтернету ГО “Інтерньюз-Україна” провела дискусію “Механізми протидії дезінформації в цифровому середовищі”.

В дискусії взяли участь Юлія Каздобіна, голова правління Української фундації безпекових студій, Євген Федченко, засновник Stop Fake, Павло Бєлоусов, експерт Школи цифрової безпеки DSS380,  Альона Романюк, засновниця проекту “По той бік новин”. Модерував обговорення Віталій Мороз, керівник програм нових медіа “Інтерньюз-Україна”. 

“Інтернет свобода” наводить основні тези, які звучали під час публічного обговорення: 

Фото Олександра Попенка

  • В українських користувачів є стійкість до російських платформ і аудиторія розуміє, що таким сайтам не потрібно довіряти. 

“Якщо ми маємо справу з російськими платформами, в української аудиторії вже виросла здатність протистояти і аудиторія розуміє: якщо це йде суто від російського джерела, то швидше за все це інформація, якій не потрібно довіряти, бо вона буде містити більше або менше елементів дезінформації. Якщо ж це йде інформація від українського джерела, або джерела, яке дуже важко афіліювати з якоюсь країною, то це збільшує ймовірність, що люди будуть більше довіряти цій інформації. І в цьому якраз є загроза”, – Євген Федченко, Stop Fake. 

  • Сайти, які штучно нарощують аудиторію за рахунок клік-бейтів (clickbait – залучення аудиторії в першу чергу за рахунок яскравого заголовку, а не якісного контенту- ред.) можуть бути використані як платформа для дезінформації. 

“Такі сайти дуже швидко нарощують свої аудиторії за рахунок клікбейтних новин, які цікавлять дуже широку аудиторію, вони вибудовують цю аудиторію, і коли потрібно будь-хто може такі ресурси перетворити на зброю для того, щоб використати в тому числі і як платформу для дезінформації”Євген Федченко, Stop Fake. 

  • Клікбейтерські сайті шкідливі тим, що забирають аудиторію в якісних новинних сайтів. 

“Ми всі боремося за одну і ту ж аудиторію. І якщо її отримають неякісні ресурси, а вони мають набагато більше можливості, бо не витрачають гроші на виробництво своїх новин, час на перевірку інформації, не відповідають за те, що пишуть, тому можуть теоретично писати будь-що, створюючи таблоїдний контент. Вони захоплюють нашу аудиторію”, – Євген Федченко, Stop Fake. 

“Свобода слова вона повинна бути, має бути свобода думки, свобода висловлення, але коли це обертається в протидію державним стандартам, професійним стандартам, коли це обертається проти українців, коли розпалюється ворожнеча між людьми завдяки цим ресурсам, коли в заголовках “негри” фігурують – це пряма мова ворожнечі. Це треба якось регулювати. Я не знаю як правильно це втілити на рівні механізмів, але такі ресурси не повинні існувати, бо це не журналістика”Альона Романюк, засновниця проекту “По той бік новин”. 

  • З дезінформацією можна боротися напряму або через поширення медіаграмотності. 

“Я б не сказав, що дезінформація серед техспільноти не стоїть на порядку денному. Ми бачимо, що це проблема. Але я не думаю, що вона може вирішитися якимось блокуванням або чимось таким. Треба людей навчати, показувати, пояснювати. Це як дитині закривати всі розетки, щоб вона не пхала пальці, але ліпше буде навчити цього не робити, бо вдома в тебе розетки закриті, а пішов до сусідів, а в них відкриті і вона може туди запхати пальці. Тому більш сталий підхід – це навчити, що треба перевіряти інформацію, є рейтинги сайтів без джинси” – Павло Бєлоусов, DSS380.

  • Медіаграмотність – процес тривалий, який дасть ефект за 5-10-15 років і весь цей час ніяк не реагувати на дезінформаційні сайти неправильно. 

“Незважаючи на використання заборон, блокування, активну продитію наративам, медіаграмотність, які роблять дуже багато організацій в Україні ми все ще відстаємо за загальними показниками наскільки здатність протистояти інформації вибудувалась в Україні. Звичайно вони знаходять нові інструменти і нові можливості, але це потребує коштів і додаткового часу з їхнього боку. Навіть для користувачів. Я згоден, що вони можуть не розрізняти звідки вони ці новини беруть, але якщо для того, щоб читати дезінформацію з російських джерел їм потрібен буде час, що встановити анонімайзери і робити якісь інші кроки – це вже зменшує можливість того, що вони цим будуть користуватися. Звичайно частина людей продовжить користуватися “Вконтакте”, але якщо раніше “Вконтакте” були 40%, а facebook – 10%, то, зважаючи на заборону, у “Вконтакте” – 10%, а facebook 40% плюс” – Євген Федченко, Stop Fake. 

  • В інформаційній війні беруть участь всі. 

“В Інформаційній війні всі беруть участь незалежно від того хочуть вони цього чи ні. Питання лише в тому чи вони є об’єктом, чи суб’єктом цієї війни. І, коли ми будемо говорити про способи протидії цій війні, ми також повинні розуміти цей аспект: якщо війна всеохопна, то і відповіді у цій війні мають бути всеохопні і очевидно, що це має бути співпраця між кількома наріжними елементами: медіакомпанії, користувачі, бо важливий їхній рівень медіаграмотності, технічні компанії, які є платформами для розміщення інформації, уряди та громадянське суспільство”  – Євген Федченко, Stop Fake

Експерти наголосили на необхідності приведення українського законодавства до реалій епохи інтернету. Так, під час дискусії були презентовані напрацювання та концепція “Зеленої книги” від ГО “Інтерньюз-Україна”.  Зелена книга стане практичним посібник для тих, хто готуватиме регуляторні зміни в інтернеті, в якому є відповіді на основні питання галузі та контекст викликів у сфері інтернету, інформаційного простору з огляду на міжнародні практики демократичного світу. 

“Зелена книга” створена за результатами обговорень представників урядових структур, громадянського суспільства та фахівців ІТ-сфери, проведених ГО “Інтерньюз-Україна” та УФБС протягом квітня-серпня 2019 року. 

Фото Олександра Попенка: Віталій Мороз

Віталій Мороз, керівник програм нових медіа ГО “Інтерньюз-Україна” розповів про структуру “Зеленої книги”, яка включатиме, зокрема, наступні питання: актуальну статистику та соціологію щодо інтернету в Україні, ключові питання правових взаємовідносин в інтернеті та питання взаємодії з технологічними гігантами. 

Офіційна презентація аналітичного документу планується у жовтні-листопаді 2019 року. 

Трансляція дискусії “Механізми протидії дезінформації в цифровому середовищі” доступна за посиланням.

Більше про проєкт «Зелена книга з управління інтернетом та інформаційної політики в Україні як інструмент адвокації в процесі вироблення рішень» та результати робочих зустрічей зі стейкхолдерами читайте на нашому сайті

Нагадаємо, у вересні 2019 року ГО «Інтерньюз-Україна» запускає ініціативу зі створення Індексу регулювання інтернету. Презентація проєкту відбулася 23 вересня 2019 року в рамках проведення Днів українського інтернету 2019 під час Форуму з управління інтернету IGF UA. 

Коментарі

Напишіть коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

This site uses Akismet to reduce spam. Learn how your comment data is processed.