Медіа-цензура в РФ: Путін підписав закон про покарання за фейкові новини та неповагу до влади

Президент Росії Володимир Путін підписав «пакет Клішаса» – закони, що запроваджують блокування та штрафи за неправдиві новини у ЗМІ та прояви неповаги до влади та державних символів в Інтернеті. За поширення недостовірних новин передбачено штраф до 1,5 мільйона рублів ($23 300), за неповагу до держави  – штраф до 300 тисяч ($4670) або арешт.

Відповідні документи оприлюднені на російському порталі правової інформації.

Покарання введене за поширення в ЗМІ або в інтернеті «завідомо недостовірної суспільно значимої інформації». Для громадян штраф складе від 30 тис. до 100 тис. рублів, для посадових осіб – від 60 тис. до 200 тис. рублів, для юридичних осіб – від 200 тис. до 500 тис. рублів з можливою конфіскацією предмету адміністративного правопорушення.

Крім того, вводяться склади правопорушень, які передбачають санкції за створення перешкод функціонуванню об’єктів життєзабезпечення, транспортної або соціальної інфраструктури, зв’язку, енергетики, промисловості, кредитних організацій шляхом поширення недостовірних новин. Штрафи для громадян в таких випадках складуть від 100 тис. до 300 тис. рублів, для посадових осіб – від 300 тис. до 600 тис. рублів, для юридичних осіб – від 500 тис. до 1 млн рублів.

В Росії припускають, що публікації неправдивої інформації здатні призводити до загибелі людей

За випадки, коли в результаті публікації неправдивої суспільно значимої інформації загинули люди, передбачені жорсткіші покарання. Коли було завдано шкоди здоров’ю або майну, відбулося масове порушення громадського порядку і безпеки або збій у функціонуванні об’єктів транспортної або соціальної інфраструктури, зв’язку, енергетики, промисловості , банків, штраф для громадян становитиме від 300 тис. до 400 тис. рублів, для посадових осіб – від 600 тис. до 900 тис. рублів, для юридичних осіб – від 1 млн до 1,5 млн рублів.

Якщо таку інформацію виявлять на сайтах, Генпрокурор РФ чи його заступники мають звернутися до «Роскомнагляду» з вимогою припинити доступ до ресурсів. «Роскомнагляд» у свою чергу вимагатиме від ресурсу видалити недостовірну інформацію. У іншому ж випадку наглядовий орган домагатиметься у провайдера блокування видання.

Генпрокурор РФ чи його заступники будуть звертатися до «Роскомнагляду» з вимогою припинити доступ до ресурсів. «Роскомнагляд» від ресурсу видалити недостовірну інформацію

Публікація постів, які проявляють неповагу до влади, прирівняють до дрібного хуліганства. За першу таку публікацію протягом року загрожує штраф 30-100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за другу – штраф 100-200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до 15 діб, наступні рази – штраф 200-300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт. Також ця інформація має бути видалена на вимогу «Роскомнадзору», а в іншому випадку ресурсу загрожуватиме блокування.

Законопроекти критикували правозахисники і журналісти, вказуючи на те, що їх ухвалення обмежує свободу слова. Крім того, критики звертали увагу на неясність критеріїв віднесення тієї чи іншої інформації до розряду «фейкової». Документи також отримували негативні відгуки від низки державних відомств, проте уряд Росії врешті-решт їх підтримав.

Російські письменники і літератори назвали закони «декларацією про встановлення в країні режиму прямої цензури». Відкритого листа на сайті громадського порталу Colta.ru 12 березня написали представники асоціації «Вільне слово», московського і петербурзького ПЕН-клубів.

Російські письменники і літератори назвали закони «декларацією про встановлення в країні режиму прямої цензури»

Автори листа заявили, що нові закони дозволять чиновникам «під надуманими і довільними приводами забороняти поширення будь-якої інформації і безстроково блокувати будь-які медійні ресурси в Інтернеті».

«Ухвалення таких законів продовжує тенденцію жорсткого придушення свободи слова в Росії. Йдеться про грубе чиновницьке свавілля, про цинічне нехтування конституційних прав громадян Російської Федерації», – йдеться у листі.

Що у Франції?

Західна Європа має досвід боротьби з недостовірною інформацією. Зокрема, у липні 2018 за законопроект про боротьбу з фейковими новинами проголосували у Франції. Однак якщо в Росії основними органами, що визначатимуть наявність недостовірної інформації, є прокуратура і «Роскомнагляд», то у Франції правдивість повідомлень визначатиме суд. І документ лише дозволив служителям Феміди такі дії у період виборів. Зокрема, кандидати на виборах зможуть вимагати в судах видалення підозрілих новин в період виборчої кампанії та змусити Facebook і Twitter розкрити джерело фінансування рекламного контенту.

Схожий закон у Франції передбачає, що перевірку достовірності інформації визначатиме суд й положення законопроекту стосуватиметься тільки періоду виборів

Що в Україні?

В Україні була запропонована вже низка законопроектів, якими пропонувалось обмеження розповсюдження недостовірної інформації. Останній запропонував нардеп від «Народного фронту» Ігор Лапін. Законопроект №10139, зареєстрований 12 березня, пропонує ввести кримінальну відповідальність за фейки.

Штрафи, перебачені проектом закону за розповсюдження неправдивих відомостей, мінімум втричі нижче вже затверджених в Росії.  Зокрема, за ненавмисне поширення недостовірної інформації законопроект передбачає штраф до 8500 грн або громадські чи виправні роботи.

За умисне ж поширення недостовірних відомостей, які ганьблять честь і гідність іншої особи, загрожуватиме вже грошове покарання від 17 до 34 тис. грн та більш тривалі громадські чи виправні роботи. А за умисне поширення обвинувачень у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину або поширення недостовірних відомостей під час виборчого процесу про суб’єктів виборчого процесу, кандидатів у президенти – штраф може сягати 17 тис. грн. та 54 тис. грн.

При цьому, якщо інформацію спростують або видалять до моменту притягнення особи до відповідальності, це слугуватиме підставою звільнення від звинувачень.

Оцінюючи законопроект, український медіаюрист Роман Головенко зазначив, що документ навряд чи має майбутнє.

Коментарі

Напишіть коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

This site uses Akismet to reduce spam. Learn how your comment data is processed.