Дезінформація становить собою величезну зброю, коли опиняється у руках людей. Але ще більшого масштабу вона набуває, коли отримує підсилення від технологій, що стрімко розвиваються.
Колонки
Інтернет свобода публікує колонки експертів та фахівців у сфері свободи інтернету, медіа, цифрових прав та технологій. Публікації у розділі "Колонки" відображають думку автора тексту, що вказаний на початку статті. Думка автора колонки може не співпадати з точкою зору "Інтернет свободи".
Ми щодня отримуємо спам. SMS-повідомлення від різних служб таксі, дзвінки з невідомих номерів з пропозиціями підключити нового інтернет-провайдера. Набридливі акційні пропозиції у Viber, електронні повідомлення «придбайте товар за знижкою тільки сьогодні» чи взагалі про те, що ви виграли автомобіль, вам потрібно просто перейти за посиланням і заповнити заявку. У цій консультації ми проаналізуємо, як законодавство України та ЄС бореться зі спамом, і що ви можете зробити для захисту своїх персональних даних.
Кілька десятків найбільших українських технологічних компаній за останні десять років стали лідерами на ринку, завоювавши прихильність мільйонних аудиторій користувачів. Настав час компаніям переглянути й оновити внутрішні політики щодо самих користувачів, адже останні поділилися з бізнесом найбільш цінним – власними персональними даними.
«Злив» бази з паролями досить звична ситуація у сучасних реаліях. Зазвичай у такій базі одразу міститься не лише пароль, а й електронна адреса, до якої він прив’язаний, тож хакеру легко зорієнтуватися, який пароль використовує конкретний користувач. Як зловмисники можуть скористатися такими базами та яку загрозу це становить для самих користувачів, розповідає Олексій Дубілет, спеціаліст з кібербезпеки Fintech Band (monobank).
Члени Робочої групи Верховної ради з реформування законодавства України щодо обробки захисту персональних даних (створена Комітетом ВРУ з питань цифрової трансформації та Комітетом ВРУ з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин) продовжують роботу над розробкою проєкту нового Закону України «Про захист персональних даних». Для чого Україні нове законодавство з захисту даних?
Члени Робочої групи Верховної ради з реформування законодавства України щодо обробки захисту персональних даних (створена Комітетом ВРУ з питань цифрової трансформації та Комітетом ВРУ з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин) продовжують роботу над розробкою проєкту нового Закону України «Про захист персональних даних». Для чого Україні нове законодавство з захисту даних?
У Києві побільшало білорусів. Їх можна впізнати за вимовою – нетиповою для України російською з білоруським акцентом. А ще – за біло-червоно-білими стікерами на смартфонах чи автомобілями з білоруськими номерами. Білоруські активісти втікають від режима Лукашенка з огляду на розгорнуті масові репресії – уряд переслідує учасників стихійних протестів, нерідко ідентифікуючи останніх через їхні цифрові сліди в соцмережах та на відео.
Костянтин Квурт, голова правління ГО «Інтерньюз-Україна» та експерт з розвитку медіа, розповідає про ситуацію, що склалася навколо блокування каналів «112 Україна», «NewsOne» та «ZIK», і чому в боротьбі з дезінформацією важлива швидкість.
Є така приказка – ланцюг сильний настільки, наскільки сильна його найслабша ланка. Те саме можна сказати про комп'ютери та IT системи. І часто, в цих системах найслабша ланка - це людина. Трохи недбалості, зайва емоційність, розсіяна увага і вуаля – створено ідеальний ґрунт для соціальної інженерії, коли зловмисник обманом змушує жертву розкрити цінну інформацію. Мій набір простих, але дієвих правил, як уникнути «радісної зустрічі» з цим жанром шахрайств.
З чого почати цифрову трансформацію громади, якщо вона є новоствореною, або вже минуло кілька років після об’єднання? А можливо, на прийдешніх місцевих виборах до громади будуть приєднані нові території? Координаторка Програми EGAP у Вінницькій області Софія Сакалош розповідає на прикладах, як цифрові технології допомагають налагодити взаємодію між владою і громадою та покращити життя мешканців.