Хто і як захищає права користувачів в Інтернеті? Підсмуки дискусії в Чернігові

Чи гарантується в Україні свобода Інтернету та цифрові права і хто готовий їх захищати? За які публікації в Інтернеті правоохоронці можуть переслідувати користувачів і про що свідчать судові вироки для користувачів? 29 травня 2018 року каманда проекту “Інтернет-свобода” відвідала Чернігів з тим, щоб обговорити ці та багато інших питань, пов’язаних з правами користувачів в Інтернеті, у Чернігові. Відеозапис дискусії – за лінком.

дискусія щодо цифрових прав у Чернігові, 29.05.2018

Дискусію розпочав Віталій Мороз, керівник програм нових медіа ГО “Інтерньюз-Україна” із розповіді про ситуацію із затриманнями адміністраторів антиукраїнських груп у російських соцмережах, які відбувалися, зокрема, і в Чернігові [“Інтернет-свобода” писала про такі затримання, зокрема, у лютому 2018 року та у серпні 2017 року, – ред.].

“В Чернігові відбулося кілька затримань користувачів за дописи в соцмережах. СБУ приходила до користувачів прямо в квартири, оскільки за IP-адресою дуже легко визначити, де користувач перебуває. І тоді люди, які робили протиправні діяння [у цих справах йшлося про адміністрування антиукраїнських груп у російських соцмережах – ред.], найчастіше навіть не розуміли, в чому вони завинили. Всім здавалося, що Інтернет є вільним для всього. В цей же час СБУ використовує дві статті Кримінального кодексу (109 та 110), які говорять про те, що публічні заклики до повалення конституційного ладу в Україні чи до порушення територіальної цілісності України – це кримінальний злочин, який карається ув’язненням до 10 років. Якби ми запитали у користувачів Чернігівщини, чи вони поводяться в онлайні так само, як і в офлайні, думаю, багато-хто дав би негативну відповідь”.

Експерт зазначив, що люди зазвичай переконані, що в Інтернеті можна сховатися за ніком й не нести відповідальності за написане. Й додав, що регулювання Інтернету в Україні стає все складнішим викликом, з огляду на вже два підписані підписані Укази Президента щодо санкцій проти російських компаній, що передбачають блокування низки російських інтернет-сайтів.

дискусія щодо цифрових прав у Чернігові, 29.05.2018

Андрій Подорван, директор Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської обласної державної адміністрації, зі свого боку, пояснив, що як представник державного органу, він зазвичай має справу з трьома видами інформації, які можуть потребувати регулювання:

  1. Інформація, що містить персональні дані, які протиправно поширюються;
  2. Недостовірна інформація, що поширюється в мережі ( в такому разі готується спростування);
  3. Інформація, що містить заклики про повалення конституційного ладу тощо (в такому разі інформація передається СБУ).

“Будь-який державний орган буде йти далі в напрямку заборон, якщо буде бачити, що суспільство це сприймає, толерує”, – підсумував Андрій Подорван.

Також держслужбовець додав, що під час дискусій щодо регулювання Інтернету зрозумів, що Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю вільний Інтернет є кориснішим, попри логіку державних регулювань.

“Вільний Інтернет дозволяє нам бути затребуваними. Послуги Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю тим більше потрібні іншим структурним підрозділам, чиновникам, керівництву держадміністрації, чим вільнішим є інтернет-простір в Україні, оскільки більша кількість інформації вимагає верифікації фактів, контенту, організації різних видів комунікації з цільовими аудиторіями. Формат вільного Інтернету робить наш департамент потрібним всім і є вигіднішим для нас”, – підсумував  Андрій Подорван.

Віталій Мороз також пояснив, що існують проблеми з фіксуванням правопорушень в Інтернеті в Україні. В першу чергу, через відсутність можливості збору електронних доказів. Й загалом через відставання законодавчої бази від сучасних реалій, пов’язаних із мережею. Інтернет став публічним простором, попри те, що законодавчо він таким не є.

“Держава не встигає законодавчо закріпити нову реальність. Інтернет став всеохопним, але законодавчі акти залишаються старими”, – зазначив Віталій Мороз.

Подібну ситуацію експерт відзначив і з визначенням терміну “дезінформація” в мережі, вказавши на приклади ініціатив з протидії фейкам та дезінформації у західних країнах, таких як Франція.

“Ми запитали в експертів, чи вважають вони за потрібне вводити регулювання щодо фейкових новин та дезінформації. Відповідно до результатів, 34,2% респондентів відповіли негативно. Тобто кожен третій експерт не готовий до введення регуляцій задля протидії фейкам та дезінформації. 28.3% експертів висловилися позитивно, 11,7% не визначилися. Ще 25,8% респондентів дали власні пропозиції на це запитання. Тобто це дуже складна проблематика”, – додав Віталій Мороз.

Також експерт зазначив, що держава часто не розуміє децентралізованого Інтернету й намагається блокувати за IP-адресами, ставлячи під загрозу ефективність блокування.

Детальніше з результатами опитування можна ознайомитися за посиланням.

дискусія щодо цифрових прав у Чернігові, 29.05.2018

Павло Пущенко, редактор у “ПіК: події і коментарі”, вказав також і на відсутність культури інформаційної гігієни в Україні. Зазначив, що на Чернігівщині не було судових вироків, окрім як виправдальних чи “якихось нейтральних”, у справах, що стосується поширення неправдивої інформації.

“Ніхто з інтернет-медіа у Чернігові не поніс покарання за розповсюдження неправдивої інформації. Хоча випадків поширення недостовірної інформації було доволі багато”, – зазначив Павло Пущенко.

Тетяна Пекар, інтернет-маркетолог у Чернігові розповіла про зміни після заборони російських ресрусів в Україні.

“На наші сторінки до 10% користувачів приходять із “Вконтакте”, вони просто постійно оновлюють сторінку, “пробивають” доступ від інтернет-провайдерів. Їм не завжди навіть VPN потрібен. Але загальна тенденція – “Вконтакте” поступово помирає”, – зазначила Тетяна Пекар.

Олег Головатенко, директор телерадіокомпанії SVOBODA.FM, вказав на те, що результати заборон в Інтернеті дуже подібно виглядають в Росії та в Україні, але оскільки в Україні війна, то блокування російських інтернет-ресурсів є швидше позитивним, ніж негативним явищем. При цьому великий бізнес в Україні не страждає, а лише малий та середній бізнес. Експерт вказав на проблему цифрової нерівності в Україні.

“Якщо говорити про цифрову нерівність, то у процесі впровадження 4G виграють наші олігархи, коли за конверсією продають саме той діапазон, який є найменш придатним до розгортання 4G в малих населених пунктах.

Тобто продають насамперед діапазон, який покриває великі міста й дає можливість отримати прибутки операторам. А вже потім відводять діапазон, який дозволяє покрити точково обласні центри. До маленьких сіл просто не доходять”, – зазначає Олег Головатенко.

Експерт підсумував, що результатом цифрової нерівності стає економічна несвобода звичайного українця, який не може реалізуватися в невеликих містах та селах.

дискусія щодо цифрових прав у Чернігові, 29.05.2018

Валерій Сорокін з Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської обласної державної адміністрації зазначив, що медіаграмотність та критичне мисленнями є новим видом письменності в XXI столітті.

Але також вказав на те, що, окрім медіаграмотності користувачів, необхідно наполегливіше працювати над саморегуляцією медіа, оскільки навіть зареєстроване інтернет-видання може розповсюджувати неправдиву інформацію, користуючись правом на особисту думку й подаючи фейки в якості оцінним суджень й при цьому, порушуючи журналістські стандарти, продовжувати користуватися усім захистом, який мають журналісти. Журналістське посвідчення отримати, зрештою, дуже легко.

“Можливо, професійній медіа-спільноті варто більш гостро ставити питання про саморегуляцію та солідарність щодо поширення фейків та дезінформації? В цивілізованому світі вважається неетичним давати можливість людині, яка працювала в тютюновій чи подібних галузях, після цього працювати в медицині. Але в Україні пропагандисту, який поширює фейки, легко потім почати працювати на будь-яке видання”, – зазначив Валерій Сорокін.

Експерт підсумував також, що не зважаючи на те, що у Facebook користувачі також стикаються з великою кількістю фейків та дезінформації, однак позитивним результатом є те, що Росія має менше доступу до персональних даних українців.

“Заборона до російських сайтів спрацювала як заглушка у розетку для дитини, щоб вона собі не нашкодила. Розвивати необхідно медіаосвіту та критичне мислення. Це дуже важко й неприродно для людського розуму, але це ключова компетенція людини сьогодні”, – підбив підсумок Валерій Сорокін.

Захід відбувся в рамках проекту “Захист Інтернет свободи в Україні шляхом залучення ключових учасників” від ГО “Інтерньюз-Україна”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) через американську неурядову організацію «Counterpart International, Inc».

Нагадаємо, кілька днів тому, 24 травня 2018 року, відбувся семінар “Як адвокатувати свободу Інтернету в українських реаліях”. Підсумки семінару читайте за лінком.

Коментарі

data-url="https://netfreedom.org.ua/kchto-jak-zakhyshchaje-tsyfrovi-prara-v-interneti-pidsumky-dyskusii-v-chernigovi/" data-title="Хто і як захищає права користувачів в Інтернеті? Підсмуки дискусії в Чернігові">

Напишіть коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

This site uses Akismet to reduce spam. Learn how your comment data is processed.