Як в інформаційному просторі окупованого Криму формують образ українця-ворога. Дослідження

28 березня дві правозахисні організації – Центр інформації про права людини та Кримська правозахисна група – презентували результати дослідження “Мова ворожнечі в інформаційному просторі Криму”.

скріншот дослідження

ПОВНИЙ ТЕКСТ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗА ЛІНКОМ

Згідно із висновками дослідників, мова ворожнечі в інформаційному просторі Криму була спрямована проти таких груп етнічних, конфесійних та інших соціальних груп:

  •  українці,
  • кримські татари,
  • члени або прихильники Меджлісу кримськотатарського народу,
  • прихильники Євромайдану,
  • мусульмани та мігранти,
  • жінки,
  • представники ЛГБТ-спільноти,
  • представники ряду релігійних конфесій.

Всього за період моніторингу було виявлено 718 прикладів використання мови ворожнечі. Із них більшість прикладів стосується новинних випусків телеканалів, нас сайтах кримських ЗМІ за час моніторингу таких прикладів знайдено 168, на сайтах органів окупаційної влади Криму – 71.

Основна кількість прикладів відносяться до м’яких форм мови ворожнечі, але зафіксовані і приклади “жорсткої” мови ворожнечі, таких як прямі заклики до насилля чи дискримінації стосовно тих чи інших соціальних груп (1%).

Згідно з результатами дослідження, у всіх видах джерел і навіть на сайтах органів окупаційної влади зустрічалася така лексика:

– “бандеровцы, бандерлоги, братья наши меньшие, «волки в овечьей шкуре», сельские наци, галицкие нацисты, западенские наци, каратели, киевские террористы, криптобандеровцы, укрограждане, укропанство, свидомая образованщина, нацистская хунта, нацистские карательные отряды, свидомые, рагулизаторы, носители трезуба в головах, украинские арии, укронаци, укропы, укронацисты, ультранационалисты, фашистская мразь, хохлы, неонаци” — про українців;

– “евромайдауны, киевский бродячий цирк, герои бандеровского труда, майданутые, майданщики, майдауны, экстремисты-самозванцы” – про учасників та прихильників Євромайдану;

“Загалом подібні висловлювання спрямовані проти тих українців, які не згодні із агресивними діями Російської Федерації. Від початку збройного конфлікту між Росією та Україною ці поняття почали користовуватися значно частіше, у зв’язку із масовими звинуваченнями жителів України у фашизмі і підпорядкуванні “фашистській хунті”, що ніби-то захопила владу в Україні. Такі фейкові епітети застосовувалися до різних соціальних груп жителів України: волонтерів, громадських активістів, журналістів, учасників та прихильників Євромайдану, україномовних жителів країни в цілому, прихильників євроінтеграції та інших. Масове використання наведених вище термінів в різних контекстах і проекціях створювало загальну асоціацію і образ українця, що викликав ненависть та страх”, – зазначають автори дослідження.

– “джихадисты, каратели, крымскотатарские радикалы, радикальные исламисты, русофобы, экстремисты, моджахеды, бандиты, пятая колонна, татары-ваххабиты” — про кримських татар та прихильників Меджлісу.

Методологія

Правозахисники аналізували три категорії джерел:

  • сайти окупаційної влади Криму (офіційні сторінки «Правительства Республики Крым», «Госсовета Республики Крым», «Правительства Севастополя», «Законодательного собрания Севастополя», «Прокуратуры Республики Крым», «Прокуратуры города Севастополя», «Министерства внутренних дел по Республике Крым», «Управления МВД РФ по г. Севастополю»)
  • сайти регіональних ЗМІ ( каналів «Первый крымский» та «НТС Севастополь», сайти газет «Крымская правда», «Слава Севастополя», «Крымские известия» та інтернет-видання «Крыминформ», «РИА Крым», «Форпост Севастополь»);
  • сайти федеральних телеканалів Росії, що здійснюють мовлення в Криму (вибрані програми телеканалів «Россия-1», НТВ та «Первый канал»).

Матеріали з перших двох категорій аналізувалися за два періоди: з 1 березня до 31 вересня 2014 року та з 1 січня до 31 липня 2017 року. Матеріали третьої категорії аналізувалися за два періоди: весна 2014 року та весна 2017 року.

Мова ворожнечі, згідно із визначенням дослідників, – це будь-які некоректні висловлювання на адресу етнічних, конфесійних чи інших соціальних груп чи спільнот, або окремих людей як представників цих груп/спільнот.

Дослідники розрізняли три типи мови ворожнечі:

  • жорсткий – прямий заклик до насилля та підбурювання до дискримінації та частина завуальованих закликів (наприклад, заклик не допускати окремі групи в своє місто, село, на півострів);
  • середній – виправдання історичних випадків насилля і дискримінації, публікації, які піддають сумніву загальновизнані факти насилля на дискримінації, твердження про історичні злочини тої чи іншої етнічної чи конфесійної як такої (до прикладу, “вони завжди використовували насилля”, “вони завжди змовлялися проти нас”) тощо;
  • м’який – створення негативного образу етнічної, релігійної чи соціальної групи (пов’язане не з конкретними подіями, а із загальним контекстом), приниження або образливі висловлювання стосовно тих чи інших соціальних груп тощо.

Більш детально методологію дослідження читайте за лінком.

Нагадаємо, у п’яти містах анексованого Криму заблоковано 30 українських інформаційних сайтів.

Коментарі

data-url="https://netfreedom.org.ua/jak-v-informatsijnomu-prostori-okupovanoho-krymu-formuyut-obraz-ukraintsia-voroga/" data-title="Як в інформаційному просторі окупованого Криму формують образ українця-ворога. Дослідження">

Напишіть коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

This site uses Akismet to reduce spam. Learn how your comment data is processed.