Як розуміти та адвокатувати свободу Інтернету в українських реаліях? Підсумки семінару

Як адвокатувати свободу Інтернету в українських реаліях? Й що очікувати в сфері регулювання Інтернету? 24 травня 2018 року ГО “Інтерньюз-Україна” та Counterpart International провели семінар для партнерів та громадянського суспільства з метою відповісти на ці запитання. “Інтернет-свобода” підготувала підсумок події. Відеозапис семінару – за посиланням.

photo credit – Andrii Kuzmin

Мета семінару від проекту “Інтернет-свобода” – зібрати на одному майданчику представників всіх зацікавлених сторін (стейкхолдерів): представників влади, громадянського суспільства, правозахисту та інтернет-індустрії з тим, щоб обговорити та у довшій перспективі виробити прийнятні для всіх сторін регуляції Інтернету або межі, які б, з одного боку, дозволяли громадянам України почуватися безпечно, а з іншого, залишатися вільними й впевненими, що країна не перетинає “червоних ліній”, після яких починається авторитаризм і утиски прав і свобод.

Як адвокатувати дотримання прав людини в сфері інтернет-врядування?

на фото програмний директор ГО “Інтерньюз-Україна” Андрій Кулаков (зліва) та Домінік Беллоне, Counterpart International, експерт з адвокації в сфері інтернет-врядування, заснованого на принципі дотримання прав людини (справа), photo credit – Andrii Kuzmin

Семінар розпочав програмний директор ГО “Інтерньюз-Україна” Андрій Кулаков із окреслення викликів, що стоять перед Україною й наголосивши на потребі переймати глобальний досвід в сфері інтернет-врядування.

“Ми не є унікальними в нашому досвіді та викликах, які перед нами стоять. І в тих аргументах, які використовують деякі стейкхолдери задля введення більшої регуляції в Інтернеті. Тому, знаходячи наші локальні шляхи вирішення цих питань, нам треба звертатися до міжнародного досвіду. І розуміти, що уже багато чого зроблено. Або багато чого робиться на наших очах”, вказав Андрій Кулаков. 

на фото – Домінік Беллоне, Counterpart International, експерт з адвокації в сфері інтернет-врядування, заснованого на принципі дотримання прав людини, photo credit – Andrii Kuzmin

Домінік Беллоне, Counterpart International, експерт з адвокації в сфері інтернет-врядування, заснованого на принципі дотримання прав людини вказав на складність українського кейсу.

“Україна перебуває в перехідному періоді на шляху до демократії та членства в ЄС, тому країні важливо підтримувати Інтернет доступним для всіх та вільним для демократичної участі. З іншого боку, в умовах конфлікту та інформаційної війни з Росією важливо дотримуватися балансу між захистом національної безпеки та інформаційного суверенітету країни. Це не легко і тут не існує простих рішень. Однак ми віримо, що із сильною позицією громадського суспільства полісімейкери в країні будуть мати достатньо експертизи для знаходження консенсусу”, зазначив Домінік Беллоне.

Експерт зазначив, що інтернет-врядування, засноване на принципі дотримання прав людини – це політики, норми й стандарти, які засновуються на твердженні, що Інтернет є динамічним й плюралістичним простором для демократичної участі й активізму. Таке розуміння передбачає: 1) право на вільне вираження поглядів в Інтернеті, зокрема, політичних; 2) право на вільний доступ до інформації в мережі та вільне її поширення; 3) право на приватність онлайн; 4) доступ до глобальної мережі Інтернету.

на фото (в центрі) програмний директор ГО “Інтерньюз-Україна” Андрій Кулаков (зліва) та Домінік Беллоне, Counterpart International, експерт з адвокації в сфері інтернет-врядування, заснованого на принципі дотримання прав людини (справа), photo credit – Andrii Kuzmin

Також експерт запропонував сторітелинговий підхід до адвокатування інтернет-свободи:

“Більшість представників медіа та громадського й експертного середовища здійснюють адвокацію в певних сферах, розуміємо ми це чи ні. Широкому загалу важливо показувати історію і “людське обличчя” проблем. Лиш так вони зможуть зрозуміти складні законодавчі ініціативи”.

Як адвокатувати? Експерт зазначив такі форми адвокації:

  • Взаємодіяти із регіональними та міжнародними партнерами;
  • Здійснювати моніторинг та маппінг дезінформації з боку медіа;
  • Замірювати та документувати доступність Інтернету, його швидкість та наявность цензури;
  • Створювати декларації принципів вільного Інтернету;
  • Напрацьовувати готові рішення для аудиторії: представників уряду, журналістів чи інших зацікавлених сторін.

Як експертне середовище в Україні оцінює кроки уряду щодо регулювання Інтернету?

Віталій Мороз, керівник програм нових медіа ГО “Інтерньюз-Україна” презентував підсумки нового експертного опитування від проекту “Інтернет-свобода”.

“Ми уже втретє проводимо експертне опитування. Уньому брали участь три цільові групи: 1) правозахисники, 2) медіа-спільнота (медіаексперти, журналісти та редактори національного та регіонального рівня), 3) представники IT-галузі. У нашій базі стейкхолдерів є 250 контактів, з них ми опитали 120 респондентів”, – вказав Віталій Мороз.

на фото – Віталій Мороз, керівник програм нових медіа ГО “Інтерньюз-Україна”, photo credit – Andrii Kuzmin

Експерт перерахував ключові висновки:

  1. Оцінка дій українського уряду з боку експертної спільноти є скоріше негативною;
  2. Очікування стосовно подальшого розвитку регуляцій Інтернету в Україні також є радше негативними;
  3. Не було жодного запитання, в якому експертна спільнота зайняла б чітку позицію;
  4. Експерти радше виступають за законодавче закріплення цифрових прав.

Детальніше з результатами опитування можна ознайомитися за посиланням.

Ескперт також деталізував 12 основних результатів опитування:

  1. Більше половини експертів відзначили погіршення ситуації зі свободою Інтернету в Україні в 2017 році;
  2. Блокування доступу до соцмереж та небезпечні законодавчі ініціативи – ключові випадки порушення свободи Інтернету;
  3. Більшість респондентів визнають право держави на певні обмеження свободи Інтернету;
  4. Чи є надмірним регулювання Інтернету – без однозначної відповіді;
  5. Уряд скоріше не дотримується міжнародних стандартів Інтернет-врядування щодо регулювання Інтернету;
  6. 50% респондентів схвально оцінюють блокування російських інтернет-ресурсів;
  7. 54,2% респондентів вказують радше на неефективність рішення про блокування;
  8. 51,6% респондентів: блокування сайтів посилило захист національних інтересів України;
  9. 50% респондентів оцінили указ №133/2017 як стратегічно правильне рішення;
  10. Цифрові права потребують законодавчого закріплення – 54,2% респондентів;
  11. Експертне середовище не має чіткої позиції щодо регулювання фейкових новин та дезінонформації в Україні;
  12. Серед експертів переважають негативні настрої щодо подальших кроків уряду в політиці регулювання Інтернету.
photo credit – Andrii Kuzmin

Який нині законодавчий ландшафт регулювання Інтернету в Україні?

Юрист ЦЕДЕМ Максим Дворовий розповів про юридичні аспекти розвитку ситуації з регулюванням Інтернету в Україні.

Експерт зазначив, що ухвалених законодавчих ініціатив в сфері регулювання Інтернету було не так багато, й що Україна продовжує залишатися країною з достатньо ліберальним регулюванням інтернету.

Ми не маємо впроваджених  у законодавство термінів, таких як “інтернет-ЗМІ”, або статей Кримінального кодексу, в яких використання Інтернету означене як обтяжуюча обставина, як це є в російському законодавстві. Ми майже не маємо відповідальності інтернет-посередників. Ми все ще не маємо формалізованої процедури “notice and take-down”, за винятком закону про авторські права, який має досить невеликий обсяг застосування і спрямовується на забезпечення дотримання авторських прав досить невеликої кількості суб’єктів – переважно, в телевізійній індустрії, – зазначив Максим Дворовий.

Винятком є указ №133/2017, введений в дію 15 травня 2017 року Петром Порошенком, щодо впровадження санкцій проти російських компаній, що призвело до блокування низки російських онлайн-сервісів.

на фото – Максим Дворовий, Юрист ЦЕДЕМ, photo credit – Andrii Kuzmin

Експерт пояснив, що останній рік – рік після впровадження “санкційного” указу #133/2017 – показав дві тенденції – негативну та позитивну.

Негативна – збільшилася кількість спроб держави врегулювати Інтернет, в тому числі впровадити обмеження права користувачів.

Позитивна – громадському суспільству вдавалося відбивати більшість таких ініціатив (як-то законопроект №6688 про судове та досудове блокування сайтів, який все ще перебуває у порядку денному Верховної Ради). На щастя, зазначив Максим Дворовий, впродовж останніх півроку про те, щоб повертати такі ініціативи на розгляд парламенту, було чутно небагато.

Експерт додав, що вже справдилися деякі прогнози експертів щодо регулювання Інтернету в Україїні.

“Наприкінці 2017 року в рамках проекту “Інтернет-свобода” ми проводили аналіз ризиків в сфері інтернет-свободи. Один із ризиків, які ми відмітили, почав справджуватися. Це тенденція до покладання більшого тягаря відповідальності на посередників, особливо в контексті фейкових новин. І також з’явилися ініціативи щодо впровадження кримінальної відповідальності за розповсюдження фейків”, – додав юрист. 

Аналіз “Як регулюватиметься Інтернет в Україні в 2017-2019 роках? Оцінка ризиків та рекомендації” від листопада 2017 року можна переглянути за посиланням.

Також експерт вказав, що, попри відсутність спеціальних норм, українські суди навчилися використовувати загальні норми кримінального права, зокрема те, що в рамках запобіжних заходів в Україні може використовуватися блокування сайтів. Й у випадку відповідальності за дописи в соцмережах наші суди використовують статті 109-110 Кримінального кодексу, які передбачають відповідальність за заклики до повалення конституційного ладу тощо.

Водночас варто розуміти, що з понад 40 справ, які вдалося проаналізувати з Єдиного реєстру судових рішень, “реальні” вироки було присуджено лише у двох справах. В інших випадках справи завершилися угодами про визнання вини з випробувальним строком (“умовні” терміни). Тобто в Україні за висловлення онлайн майже ніхто не перебуває за гратами.

Детально “Інтернет-свобода” аналізувала справи, пов’язані із правопорушеннями в онлайн-площині, у моніторингу інцидентів та порушень за вересень 2017 – квітень 2018 років.

“Що очікувати в майбутньому? Затягування пасків, якому ми маємо протидіяти скоріше конструктивно. Якщо не громадянське суспільство, індустрія та експерти запропонують шляхи вирішення проблем, пов’язаних з поширенням шкідливого контенту в Інтернеті, то держава в певний момент запропонує більш жорсткі правила, протистояти яким буде дуже тяжко. Це той урок, який ми маємо винести з періоду 2017-2018 років.”, – підсумував Максим Дворовий.

До чого призвів Указ №133/2017 з технічної точки зору?

Максим Тульєв, експерт Інтернет-асоціації України розповів історію ухвалення “санкційного” указу №133/2017, що призвів до блокування низки російських інтернет-ресурсів.

на фото – Максим Тульєв, експерт Інтернет-асоціації України, photo credit – Andrii Kuzmin

Експерт пояснив, що до травня 2017 року обмежень в українському сегменті Інтернету не існувало. Оператори будували свої мережі без врахування можливості обмежень доступу до якихось сайтів. Відповідно, обладнання, яке могло б забезпечити фільтрування, не закуповувалося.

Для того, щоб повноцінно ввести цензуру – тобто блокування сайтів – необхідно, щоб оператори повністю перебудували свої мережі – закупили та впровадили необхідне обладнання і виробили систему взаємодії – що блокується, як та коли. У разі такого варіанту розвитку подій, відповідно до оцінок ІНАУ, сума збитків індустрії складе близько в 1 млрд дол. Термін впровадження – близько 1 року, – вказав експерт

Санкційний указ №133/2017 не був спонтанним. Експерт зазначив, що перші спроби запровадили обмеження в Інтернеті відбулися два роки тому – влітку-восени 2016 року. Тоді відбувалися круглі столи в комітетах Верховної Ради (в першу чергу в Комітеті з питань інформатизації та зв’язку), де йшлося про такі проблеми в Інтернеті, як порнографія, шкідливий контент, продаж дітям наркотиків тощо й про способи очищення Інтернету від цього. Тоді експерти однастойно відмовилися від введення обмежень. Першу хвилю було відбито, зазначив Максим Тульєв.

“З досвіду введення цензури в Інтернеті в усіх інших країнах, цензура лише розповзається, й ніколи не зменшується. Крім того, система блокування сайтів за своєю суттю може бути використана в першу чергу для політичної цензури та впливу на електоральний вибір людей. Адже вона спрямована на те, щоб зменшувати аудиторію розповсюдження певних видів інформації (умовно до 90%). А ті умовні 10%, які захочуть інформацію все ж дістати, можуть не мати великого “політичного” значення. Вплив на аудиторію – це завжди вплив на електоральний вибір”, – додав Максим Тульєв.

За словами експерта, у грудні 2016 – січні 2017 років почалася друга “атака”, яку також було відбито. Тоді “розкручувалася” істерія із “синіми китами” (так званими “групами смерті” дітей, де їх переконують вчинити самогубство). Як вказує представник ІНАУ, ця тема раніше була “відпрацьована” в Росії.  

Нарешті, в травні 2017 року відбулася третя “атака” – цього разу успішна. За основу для введення обмежень було взято тему війни з Росією. Експерт вказав, що під час цієї спроби позиції експертів розділилися й, так чи інакше, обмеження були введені.

photo credit – Andrii Kuzmin

Як блокують?

Експерт зазначив, що у більшості операторів немає й ніколи не було технічних засобів блокування. Для швидкого виконання Указу, Кіберполіція розіслала опис “костилів” блокування за IP-адресою операторам у вигляд офіційного листа.

На сьогодні операторів нараховується 6 тис. 200 компаній, більшість з яких, згідно з оцінками експерта, припинять свою діяльність у разі потреби закуповування “повноцінного” обладнання для блокування.

Підсумовуючи, Максим Тульєв зазначив вразливість, яку здобула Україна із введенням блокування російських сайтів.

“Якщо ми використовуємо блокування за IP-адресою, то можемо стати жертвою атаки, коли замість IP-адреси заблокованого сайту зловмисники підставляють IP-адресу сайту критичної інфраструктури України. Це працює. Цей вид атак особливо люблять в Росії. І власне росіяни “кермують” цими сайтами, які підлягають блокуванню. Тобто прямо зараз росіяни, змінивши IP-адресу якогось сайту, який входить в перелік сайтів до блокування в Україні, можуть замінити цю IP адресу на адресу Національного банку, до прикладу. Думаю, що ця вразливість буде використана у випадку ескалаії війни з Росією. Фактично, Указ щодо бокування російських сайтів створив бомбу сповільненої дії з детонатором, який перебуває в руках агресора. 

Позиція Інтернет-асоціації України не змінилося. Ми виступаємо проти запровадження будь-яких механізмів технічного блокування в Інтернеті”, – підсумував Максим Тульєв.

Чим різняться ініціативи щодо регулювання Інтернету в Україні та в Європі й Америці?

Заступник міністра з інформаційної політики Дмитро Золотухін вказав на особливості української ситуації та міжнародної.

на фото (справа) заступник міністра з інформаційної політики Дмитро Золотухінphoto credit – Andrii Kuzmin

Експерт з інформаційної політики розповів історію напрацювання української Доктрини з інформаційної безпеки.

Зазначив, що  коли 2016 році Україна працювала над проектом Доктрини інформаційної політики, то отримала, в тому числі, негативні реакції від міжнародної спільноти. В рекомендаціях були вказані побоювання, що такий документ може стати підставою для обмежень свободи слова, можливостей самовираження і т.д. Експерт вказав, що тези були враховані, документ вийшов досить збалансованим, хоча і “беззубим”.

Однак через 3 роки до всіх медіа почала надходити інформація стосовно того, що, наприклад, у Франції обговорюється й перебуває в процесі ухвалення пропозиція президента Емануеля Макрона щодо введення законодавчої норми стосовно можливості призупиняти або відбирати ліцензії у тих мовників, щодо яких було доведено, що вони розповсюджують фейки. Це має робити державна структура – франзузька Рада націального теле- та радіомовлення, яка обслуговується Міністерством культури й комунікації,  Ця процедура буде увімкнена за 5 тижнів перед виборами у Франції.

В Німеччині впроваджені законодавчі норми щодо припинення розповсюдження мови ворожнечі (хейтспічу). Ці норми вже ухвалені й діють.

“Я особисто спілкувався з людьми, які стали “жертвами” цих норм. Блогери, які дискутують на різних майданчиках щодо політичних й навколополітичних проблем в Німеччині, були або заблоковані тимчасово, або їхні коментарі чи дописи були видалені. Це те, що ми можемо власне назвати цензурою”, – зазначив Дмитро Золотухін.

photo credit – Andrii Kuzmin

Експерт вказав, що стежив за слуханнями, які відбулися в Сенаті та Конгресі США, а також нещодавніми у Європарламенті, коли посадовці зверталися до засновника Facebook Марка Цукерберга щодо проблеми неконтрольованого розповсюдження персональних даних у Facebook і виступили з ініціативою введення регулювання щодо Facebook, яке вже діє в Німеччині. Комітет з питань культури, освіти та громадянського суспільства Великобританії своїм листом звернувся до компанії Facebook запросив Марка Цукерберга приїхати до Лондона, щоб провести слухання ще й британському парламенті.

“Враховуючи усі ці аспекти, я вважаю, що європейські держави та світова спільнота вдаються до абсолютно тих же інструментів протидії загрозам в Інтернеті, за які українська сторона була нещадно критикована в 2014-2016 роках. Критичної відмінності між діями європейських урядових ініціатив і парламентів й українськими підходами, на даний момент, я не вбачаю”, зазначив Дмитро Золотухін.

Водночас експерт погодився, що багато законодавчих ініціатив, які потрапляють до Парламенту, є не пропрацьованими з технічної чи професійної точки зору.

“В цьому всьому мене непокоїть одна дуже важлива проблема. Як і в 2015-2016 роках, коли ми отримували нищівну критику за намагання обмежити свободу слова в Україні, і до цього часу, дуже велика кількість людей говорить, як не можна робити: не можна впроваджувати цензуру, не можна обмежувати свободу слова тощо. Натомість я ще жодного разу не почув та не побачив круглого столу, присвяченого тематиці альтернатив. Це створює незбалансованість, оскільки державні органи мають зобов’язання в сфері захисту інформаційного суверенітету, згідно з українським законодаством. Ба більше, є серйозний суспільний запит на таку діяльність. Громадськість каже: “Ви повинні щось робити”, – додав експерт.

Експерт підсумував, що, у разі, якщо експертна та громадянська спільнота не будуть пропонувати альтернативи, то вирішення цих проблем “делегуватиметься” державним органам, які не можуть ними не займатися.

Захід відбувся в рамках проекту “Захист Інтернет свободи в Україні шляхом залучення ключових учасників” від ГО “Інтерньюз-Україна”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) через американську неурядову організацію «Counterpart International, Inc».

Нагадаємо, 22 лютого 2018 року відбулася конференція щодо регулюванння інтернету в Україні. Ключові тези дискусії знаходьте тут (частина 1) та тут (частина 2).

Коментарі

data-url="https://netfreedom.org.ua/jak-rozumity-ta-advokatuvaty-svobodu-internetu-v-ukrainskych-realijach/" data-title="Як розуміти та адвокатувати свободу Інтернету в українських реаліях? Підсумки семінару">

Напишіть коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

This site uses Akismet to reduce spam. Learn how your comment data is processed.