«Китай наполягає на низькій ціні, близькій до внутрішніх російських тарифів», — саме ця вимога блокує проєкт газопроводу «Сила Сибіру-2». Володимир Путін 31 серпня прибув на саміт Шанхайської організації співробітництва, щоб заручитися підтримкою Сі Цзіньпіна. Домовленості щодо трубопроводу знову не досягли.
Що відомо про проєкт
- Планована потужність «Сили Сибіру-2» — до 50 мільярдів кубометрів газу на рік з арктичних регіонів Росії.
- Після запуску маршрут майже вдвічі збільшив би наявні трубопровідні потужності поставок до Китаю.
- Навіть на повній потужності це близько третини обсягів, які Росія раніше постачала до Європи.
- Пекін може брати енергоресурси також з Австралії, Катару, Малайзії та Туркменістану.
- Китайські компанії відновили закупівлі американського скрапленого газу після зустрічі Дональда Трампа і Сі Цзіньпіна у травні 2026 року.
- Європейський Союз узяв курс на повне припинення імпорту російського газу протягом найближчих років.
Москва розраховує, що Китай стане головним покупцем газу після відмови Європи від російських енергоресурсів. Пекін не компенсує втрату європейського ринку на вигідних для Москви умовах. Для Росії цей маршрут мав частково замінити доходи від Європи. Низька ціна, якої домагається Китай, ставить під сумнів економічну віддачу масштабного проєкту.
Китай не має причин поспішати: може чекати змін на ринку. Індія після 2022 року збільшила закупівлі російського палива, але лише китайський ринок за масштабом здатен частково замінити Європу. Сторони в нерівних позиціях: Росія більше зацікавлена в угоді, Китай може вимагати умови під свої інтереси.
«Відсутність прогресу щодо «Сили Сибіру-2» впливає не лише на енергетичні перспективи Росії», — ідеться в аналізі ситуації після саміту.
