Гладишенко заявив про подвійні стандарти у справі Сенс Банку

Сивочолий чоловік у темному костюмі сидить за столом під час засідання

Після розслідування про роботу парламентської комісії та звинувачення на адресу керівництва Сенс Банку колишній голова наглядової ради банку Гладишенко прокоментував публічні заяви депутатів. Свою позицію він виклав у Facebook.

Які твердження про банк перевірили журналісти?

У розслідуванні зіставили заяви Ярослава Железняка та голови парламентського комітету з питань фінансів Данила Гетманцева з документами банку, протоколами засідань і хронологією подій. Автори розглянули, зокрема, твердження про нелегальні операції онлайн-казино через Сенс Банк, вплив на формування наглядової ради та використання банку для застави за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка.

Протоколи засідань свідчать, що колишній голова наглядової ради Шевкі Аджунер підтримував кандидатуру Олексія Ступака на посаду голови правління і голосував за його призначення. Документи також фіксують, що Аджунер називав Ступака найбільш підходящим кандидатом з огляду на його навички, компетентність і розуміння викликів. За даними системи контролю доступу НБУ, Василь Веселий не відвідував будівлю регулятора між націоналізацією банку та призначенням радником; два його візити відбулися вже після призначення.

Аналіз так званих плівок Міндіча не дав змоги однозначно встановити зміст уривчастої розмови про кандидатури до наглядової ради. У матеріалі також зазначено, що публічних доказів кредитування пов’язаних із Тимуром Міндічем чи Василем Веселим компаній на неринкових умовах немає. Сенс Банк був однією з ланок у проведенні застави за Галущенка, але другорядною: готівка через нього не проходила, а версія про втручання Гладишенка і Ступака в систему автоматизації не підтвердилася.

У чому Гладишенко вбачає подвійні стандарти?

Окремо в розслідуванні проаналізували записи розмов Ірини Мудрої на плівках «Форрест Гамп» про людей, які нібито пропонували керівництву банку «кришу». Автори припустили, що йдеться про Давида Арахамію та Данила Гетманцева, але наголосили: це їхня версія, а не встановлений факт. У матеріалі також ідеться про можливий конфлікт інтересів членів парламентської комісії, які могли бути учасниками відбору наглядової ради, контролювати цей процес і водночас потенційно порушувати його.

Гладишенко заявив, що ТСК не може самостійно визначати винних і оминати незручні для її членів питання. Він зауважив: «До інших — презумпція винуватості, до себе — презумпція бездоганності».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *