“Держава у смартфоні”, приватність даних та відповідальність платформ: підсумки дискусії в рамках IGF-UA 2019
27 вересня 2019
27.09.2019

23 вересня 2019 року в рамках Днів українського інтернету ГО “Інтерньюз-Україна” провела обговорення “ Відповідальність платформ та прозорість алгоритмів в цифровому світі”.

В дискусії взяли участь Ігор Розкладай, медіаюрист Центру демокартії та верховенства права, Максим Саваневський, керуючий партнер агенцїі PlusOne, Ольга Золотар, науковець у сфері інформаційного права, Олександр Глущенко, член правління ІнАУ та Михайло Клімарьов, директор Спілки захисту інтернету (Росія). Модерував обговорення Віталій Мороз, керівник програм нових медіа “Інтерньюз-Україна”.

“Інтернет свобода” наводить ключові тези учасників публічного обговорення про приватність та конфіденційність даних, переваги та ризики концепції “держава у смартфоні” та моделі взаємодії з техгігантами.

Фото Олександра Попенка

Про український феномен приватності даних користувачів

Ігор Розкладай: “У нас дуже специфічне ставлення до приватності: з одного боку, ми нею дуже легко нехтуємо, розповсюджуємо дані про себе, де тільки можна, а з іншого боку, ми не любимо їх комусь давати, якщо це стосується влади. Класичної європейської культури приватності не вистачає”.

Максим Саваневський: “Найбільша проблема у тому, що ні громадяни, ні держава не розуміють, що таке приватність даних. Все дуже часто скочується до того, що визначено в українському законодавстві – до персональних даних, які у нинішньому відкритому світі майже не мають ніякої цінності. Я думаю, проблема у відсутності розуміння самої концепції приватності".

Ольга Золотар: “Існує проблема нерозуміння і нерозмежування двох категорій – приватність та персональні дані. А з іншого боку – застаріле законодавство. Наш закон “Про персональні дані” не витримує ані викликів сучасності, ані раціональної критики”.

Михайло Клімарьов: “Зараз у нас в країні (у Росії – ред.) є проблема захисту не від Facebook, сторонніх платформ, а від держави, оскільки у неї зібрано забагато персональних даних – від паспортних даних до банківських транзакцій, податків, квитків”.*

Фото Олександра Попенка

Про новий курс влади “Держава у смартфоні”

Олександр Глущенко: “Проблема не у тому, що дані збиратимуться, а у тому, наскільки ці дані захищені і чи не зможуть треті особи ними скоритися”.

Ольга Золотар: “Є проблема з величезною кількістю реєстрів, які між собою не уніфіковані та не узгоджені. В них є різні розпорядники, відтак вони по-різному захищаються. Тому єдина концепція була б добрим вирішенням. А “держава у смартфоні” передбачає уніфікацію цього процесу – це позитив. З негативу – нагромадження у одному середовищі величезної кількості даних, які розкривають особу з усіх сторін, вимагає високого рівня безпеки. Чи спроможна держава це забезпечити? Велике питання. Стоїть питання також правового регулювання, розмежування чутливих даних і всіх інших даних. Нема національного незалежного регулятора, який би забезпечував належний контроль і нагляд та займався б інформаційною політикою у цій сфері”.

Максим Cаваневський: “Держава і так має всі дані, питання тільки їхньої уніфікації. Значно більша проблема, коли ми говоримо про персональні приватні дані, це та інформація, якою володіє не держава, а соціальні мережі, пошукові системи, які мають значно більше чутливої інформації. Вона дає можливість розуміти наміри людей. Світова тенденція така, що уряди держав вчасно не відреагували на те, у який спосіб громадяни віддають свою інформацію”.

Ігор Розкладай: “Держави пропустили в системі освіти, бо люди найбільше роздають своїх даних, не задумуючись про це. Друга проблема – ми не маємо нормального регулятора, який, по суті, треба створювати з нуля”.

Фото Олександра Попенка

Про співпрацю держави та технологічних гігантів

Максим Саваневський: “Реально є велика проблема – це питання національної безпеки, коли є компанії, які дають можливість впливати на те, що відбувається у країні. Держава має захищати свій простір, не давати впливати на вибори, бізнес-інтереси. Вона цього не робить і це дуже велика загроза. На державному рівні не має цього розуміння. У нас є спеціально створений державний орган влади, але в мене є відчуття, що вони переймаються проблемами виключно діджиталізації.

Ольга Золотар: “Це питання, яку позицію займає держава. Чи вона займає позицію “доброго тата” – це європейська модель, вона патріархальна і походить з монархічних держав. І на державу накладається обов’язок захищати інфопростір, інфобезпеку всіх і кожного. І є інша модель, яку ми бачимо в США, і там корпорації відіграють партнерську роль щодо держави, як би там не було вони грають по іншим правилам, ніж у Європі. Але, коли французький регулятор призначив мільйонний штраф у євро Facebook, то компанія на це відреагувала”.

Максим Саваневський: “Україна має бути більш цинічною у комунікаціях з Facebook. Те, що зараз робить Facebook в Україні, це виключно піар заходи. Для компанії це дуже велика загроза визнати, що Росія впливає на ситуацію в Україні через неї. Якщо така ситуація виявиться правдивою і будуть докази, це буде черговий удар по Facebook”.

Ольга Золотар: “Український ринок динамічний. І тут має бути цілісна політика і персональних даних, і інформаційної безпеки, яка б не залежала від того, чи це буде Facebook, Google чи будь-який інший ресурс”.

Олександр Глущенко: “Поки ми самі не окреслимо наше бажання як держави, щоб наші правила поважали, нам будуть розказувати, що в нас нема ринку. Поки ми не почнемо щось робити, таке і відношення до нас буде”.

Ігор Розкладай: “Я підтримую тезу, що Україні самій треба стати суб’єктом, і для цього уповноважені органи мають використовувати ті механізми, які вже є. Навіть маючи певні інструменти ними не користуються. Ми маємо робити нашу “домашню роботу”, щоб у нас був свій контактний орган, який скаржитиметься Facebook на блокування медіа, журналістів, ЦВК, який взаємодіятиме з Facebook з питань політичної реклами. Деякі механізми цього року з’являться. В аудіовізуальному законі, трохи анонсую, будуть певні закладені механізми, можливо навіть у виборчому законодавстві. Але питання, чи будуть вони працювати.

Фото Олександра Попенка

Яке законодавство потребує оновлення щодо інтернету?

Під час дискусії експерти наголосили на необхідності наступних змін на законодавчому рівні:

  • Оновлення законодавства про захист персональних даних та створення відповідного органу, який опікуватиметься свободою інформації;
  • Можливість держорганів напряму взаємодіяти з техгігантами;
  • Збільшення технічної експертизи;
  • Реформування процесуального законодавства. Крім захисту персональних даних з технічного боку, є ще правовий захист. Стоїть питання фіксації порушень, експертизи цих напрямків.

Трансляція дискусії “Відповідальність платформ та прозорість алгоритмів в цифровому світі” доступна за посиланням.

Нагадаємо, 23 вересня 2019 року в рамках Днів українського інтернету ГО “Інтерньюз-Україна” провела три тематичні обговорення. Основні тези дискусії “Механізми протидії дезінформації в цифровому середовищі” читайте на нашому сайті.