Чи треба регулювати агітацію в соцмережах під час виборів – підсумки обговорення
26 вересня 2019
26.09.2019

24 вересня 2019 року у прес-центрі інформаційного агентства “Укрінформ” організації Центр демократії та верховенства права та Інтерньюз-Україна провели публічне обговорення “Чи потрібно Україні законодавство щодо протидії зловживанням в соцмережах в період виборів?”.

Під час заходу представники ГО “Інтерньюз-Україна”, Лабораторії цифрової безпеки, Центру демократії та верховенства права, Інституту розвитку регіональної преси, Платформи прав людини обговорили питання співпраці між державними органами і техгігантами та проблеми, які виникали у соцмережах у зв’язку з виборами, зокрема: немаркована реклама, мова ворожнечі, зовнішні впливи та дезінформація.

Фото Олександра Гуліча

Під час круглого столу керівник програм нових медіа ГО «Інтерньюз-Україна» Віталій Мороз зазначив, що вплив технологій та соцмереж під час президентських та парламентських виборів ще до кінця не оцінений.

Медіаюрист Центру демократії та верховенства права Ігор Розкладай переконаний, що соцмережі вже стали серйозним гравцем на будь-яких виборах у будь-якій країні, тож це викликає чимало дискусій, і не лише в Україні, що з цим можна робити.

“В Україні інтернет наразі перебуває в “сірій зоні”, де відбувається велика кількість активностей, але з точки зору закону його майже не існує. З іншого боку, ми маємо бути достатньо цинічними та відвертими: регулювати великі платформи майже неможливо, бо ми не маємо на них жодного впливу – ні юридичного, ні економічного. А економічний чинник є, мабуть, найголовнішим у таких речах“, – зазначає Ігор Розкладай.

Фото Олександра Гуліча: Ігор Розкладай

За словами медіаюриста, певна співпраця з Facebook сьогодні існує, але суттєвою проблемою залишається питання реклами. Бюджети на політичну рекламу, які витрачалися під час президентських та парламентських виборів показали, що сфера стає достатньо монетизованою.

“Коли ви проаналізуєте бібліотеку реклами на Facebook, ви побачите, що крім офіційно задекларованих кандидатів (як вони платили це ще залишається під питанням) були і групи підтримки. У Чехії ці групи впровадженні у законодавство: реєструються у ЦВК, розміщують рекламу, а платформа маркує це як рекламу. І це та “домашня робота”, яку ми в Україні маємо зробити”, – каже Розкладай.

На думку Віталія Мороза, діючий уряд та парламент можуть бути не зацікавлені у будь-яких кроках стосовно соцмереж, тому що під час виборчої кампанії отримали максимум від платформ, тож проблема регулювання політичної реклами напередодні виборів може бути під питанням.

Аналізуючи використання соцмереж у виборчий період, експерти зазначають, що починає з’являтися все більше способів поширення виборчої агітації. Так, на цьогорічних парламентських та президентських виборах в Україні для агітації почали використовувати Telegram. А питання політичної реклами та контенту на Youtube набагато складніше, оскільки на цій платформі при спробі поскаржитися на контент, поки що немає політичної складової для України.

Фото Олександра Гуліча: Оксана Максименюк

Медіаюристка Інституту розвитку регіональної преси Оксана Максименюк зазначає, що потрібно обов’язково внести зміни у законодавство, які стосуються використання соціальних мереж, зокрема в проведенні агітації за чи проти.

“На сьогоднішній день використання ботоферми або написання коментарів не є порушенням. Законодавством це ніяк не зафіксовано. Але фактично це формує нову думку в суспільстві, яка згодом впливає на його вибір. Якщо буде визначено, що певні особи, які протиправно наймають осіб, які пишуть замовні коментарі, впливають на думку читачів, то за це повинна бути якась відповідальність. Тому що наразі такого порушення в законодавстві не визначено”, – сказала Максименюк.

Максименюк також вважає за доцільне звернутися до самої соціальної мережі Facebook з пропозицією вирішення проблеми виборчої агітації.

Погоджується з думкою про необхідність змін у законодавстві і Тарас Шевченко, директор CEDEM: “У нас дійсно застаріле законодавство і прив’язане до регулювання ЗМІ. Більше регулюється агітація у медіа, ніж просто агітація. Навіть регулювання агітації в цілому даватиме більше можливостей поширювати ті ж самі норми і правила для соцмереж та інтернету, ніж є зараз”.

Фото Олександра Гуліча: Віта Володовська та Максим Дворовий

Якщо обирати, з чим починати працювати у законодавчому напрямку, то це все ж таки немаркована реклама, вважає Віта Володовська з Лабораторії цифрової безпеки. За її словами, у США можливість розміщувати політичну рекламу на платформах є обмеженою і надається лише тим, хто зареєстрований у комісії, аналогічній ЦВК в Україні.

“Такий підхід, з одного боку, дозволив би визначити, скільки такої реклами є, звідки вона оплачується, хто має право це робити. Крім того, це б допомогло вирішити проблему з іноземним втручанням, оскільки лише верифіковані акаунти в Україні, які надали б підтвердження ЦВК, могли б розміщувати таку рекламу”, – зазначає Володовська.

У вирішенні проблем пов’язаних з мовою ворожнечі та дезінформацією, експертка вважає, що треба йти шляхом співпраці з платформами та створення моніторингових центрів за участі громадських ініціатив.

Обговорюючи питання впливу соцмереж медіаюрист Платформи прав людини Олександр Бурмагін вважає, що має бути регулятор в сфері інтернету.

“Це має бути конвергентний регулятор, який би працював в тому числі по контенту, по різним способам поширення інформації. Зростання впливу соціальних мереж вже стає очевидним. З роками цей вплив буде тільки зростати, тому ігнорувати такі тенденції, особливо в таких важливих суспільних процесах як вибори, небезпечно”, – вважає він.

Фото Олександра Гуліча

“Не готова сказати, який саме орган має займатися питаннями соцмереж. Але роль регулятора повинна бути активною і, по суті, ми маємо говорити про вироблення певної державної політики в контексті роботи соцмереж. Якщо ми хочемо реагувати на загрози, які постійно змінюються і з’являються нові, то має бути орган, який відповідатиме за комунікацію і зможе самостійно приймати рішення. Важливий момент – наявність аналітичного центру, який моніторитиме загрози. Якщо орган лише реагуватиме на скарги і порушення, то особливо ситуація не зміниться”, – додає Володовська.

Під час обговорення юрист Лабораторії цифрової безпеки Максим Дворовий наголосив, що після виборів по всьому світу, є розуміння, що законодавство потрібне, але питання полягає в тому, в тому, які проблеми воно має вирішити і які повноваження нададуть регулятору. На його думку, важливо дотримуватися балансу для того, аби взагалі не закрити таке джерело агітації як соцмережі. Так було в Канаді, коли внаслідок прийняття нового законодавства, яким вводився реєстр політичної реклами для соцмереж, Youtube взагалі відмовився розміщувати політичну рекламу.

Проведення заходу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю Центру демократії та верховенства права та ГО “Інтерньюз-Україна” та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.

Нагадаємо, 7 вересня 2019 року компанія Facebook повідомила про видалення 168 облікових записів, 149 сторінок Facebook та 79 груп в Україні. Серед видалених сторінок – Hyser, Znaj.ua, Politeka. Ці сторінки вели скоординовану кампанію з дезінформації. У офіційному повідомленні соцмережі йдеться про те, що видалені акаунти та групи пов’язані з українською PR-компанією Pragmatico, що брала замовлення і на політичний піар, в тому числі і чорний.

Раніше компанія Facebook також анонсувала створення Незалежної наглядової ради, яка, зокрема, розглядатиме скарги користувачів на незаконне блокування. Очікується, що перші кейси будуть розглянуті вже в першій половині 2020 року.