Чи варто забороняти сайти? У Львові обговорили виклики регулювання інтернету в Україні

У четвер, 15 березня 2018 року у Львові дискутували щодо викликів для користувачів інтернету та їхніх цифрових прав. Під час дискусії “Між свободою та маніпуляціями. Хто і як захищає права користувачів в Інтернеті?” обговорили, чи повинна в Україні обмежуватися робота онлайн-видань, що публікують неправдиву інформацію та чи можуть бути безпека й національні інтереси підставою для регуляцій інтернету. Та якими мають межі таких регуляції? 

Відеозапис дискусії можна переглянути за посиланням.

Проблематику регуляцій інтернету в Україні обговорювали: Віталій Мороз, керівник програм нових медіа ГО «Інтерньюз-Україна», Роман Рак, керівник української редакції Польсько-українського порталу, Ярина Боренько, правозахисниця, Тетяна Вергелес, головний редактор Інформаційного агентства «Західна інформаційна корпорація» (IA ZIK), Ігор Зінкевич, депутат Львівської міської ради. Модерував Павло Білоусов.

Глобальні тренди та внутрішні регуляції

Дискусію розпочав Віталій Мороз, керівник програм нових медіа ГО «Інтерньюз-Україна» із нагадування про те, як у 2014 році українці зрозуміли, що обмеження доступу до інтернету – це реальність, коли під час Євромайдану здійснювалися DoS-атаки на опозиційні українські сайти, що висвітлювали протести. А потім й атаки на журналстів з метою викрасти паролі. Стало зрозуміло, що інтернет є доволі вразливим з технологічної точки зору.

Експерт зазначив глобальні тренди щодо регулювання інтернету:

  • зміщення уваги й тиску з боку держави у сферу інтернет-провайдерів й ІТ-сектору;
  • глобальні боротьба з фейками й потреба знаходити рішення на законодавчому рівні, в тому числі в Україні;
  • впровадження регуляцій інтернету, які можуть негативно вплинути на анонімність й інші права користувачів.

Й задав запитання щодо потреби у таких регуляціях на прикладі регулювання мобільних операторів.

Регуляції рухаються в тому напрямку, що скоро для купівлі сім-карти необхідно буде вказувати паспортні дані. Це поширена в європейських країнах практика. Однак у випадку України це викликає багато запитань. В першу чергу, хто володітиме цими даними?  Адже на нашій території працюють мобільні оператори із переважною часткою російського капіталу й Росія має значний вплив, – вказав Віталій Мороз.

Судова реформа – в центрі усіх законодавчих нововведень в Україні

У відповідь правозахисниця Ярина Боренько зазначила про важливість судових механізмів захисту прав користувачів. Сьогодні більшість змін в Україні зав’язані на судовій рефомі.

В європейських країнах, якщо я віддаю свої паспортні дані, купуючи сім-карту, то це не означає, що правоохоронні органи матимуть до неї необмежений доступ. Там є механізми й процедури, які гарантують права користувачів. В Україні ж є велике бажання впроваджувати регуляції в обхід суду. У нас зараз усе зав’язано на судовій реформі. Якщо вона відбудеться, то ми можемо виробити такі ж механізми, – зазначила Ярина Боренько.

Депутат Львівської міської ради Ігор Зінкевич вважає, що реєстрація абонентів, тобто продаж сім-карток за паспортом, не становить загрози для приватності користувачів чи свободи слова. Навпаки, на його думку, реєстрація абонентів може побороти телефонне шахрайство та зменшити кількість фейкових профілів у соціальних мережах.

Експерти погодилися, що у разі відсутності змін в українській судовій системі й практиці заборон в обхід суду Україна буде рухатися шляхом регуляцій за “російським сценарієм”.

Найбільша проблема і “російський сценарій” – це концентрація даних в одному місці. Тоді силові органи дуже легко можуть знайти всі твої ідентичності. В Європі через чітко виписані процедури вирішується найбільша проблема – щоб ти не був в єдиній базі даних й щоб твої права були захищені, – додала Ярина Боренько.

Тетяна Вергелес, головний редактор Інформаційного агентства «Західна інформаційна корпорація» (IA ZIK) також вказала на важливість судових рішень.

“Поки немає судової реформи – не можна говорити про якісь заборони. Ми повинні мати право захищати себе в суді у справах, що стосуються інтернету”, – зазначила Тетяна Вергелес.

Саморегуляції, критичне мислення та есоційний інтелект  працюють ефективніше від зовнішніх заборон з боку держави

Як має чинити громадянське суспільсво у випадку введення заборон в сфері інтернету, беручи до уваги умови інформаційної та фізичної війни в Україні? Як визначити, де межа втручань держави з метою захисту національної безпеки, а де наступ на свободу слова?

Ми говоримо про такі ініціативи уряду, як, наприклад, блокування сепаратистських сайтів. Пропозиції блокувати їх є, з одного боку, легітимними, бо є посилання на закон – на конкретні статті Кримінального кодексу, які порушуються. Однак, з іншого боку, наскільки це ефективно і доцільно? Чи не буде ситуації, коли регуляції сепаратистських сайтів перейдуть на інші сайти, які можуть висловлювати опозиційні до частини політиків твердження? І що повинно робити громадянське суспільство? – запитував Віталій Мороз.

За приклад дій наводили нещодавню заяву громадських організацій у відповідь на проект Постанови Кабміну, яка має урегулювати технічну перевірку блокувань сайтів з санкційного списку. Громадські організації закликали відмовитись від встановлення спецслужбами будь-яких технічних засобів стеження в інтернет-провайдерів, оскільки переконані, що це призведе до надмірного контролю та втручання у роботу мережі Інтернет з боку правоохоронних та контролюючих органів.

Роман Рак, керівник української редакції Польсько-українського порталу, відзначив, що заборони без самореляцій з боку медіаспільноти й користувачів не зможуть мати довгоствокового ефекту.

Краще не забороняти, а вчити людей критичному мисленню й впроваджувати саморегуляції в медіаспільноті. Критичне мислення й саморегуляції може відповідати на різні виклики, а заборона закриває якусь одну конкретну дірку. А шляхів просунути пропаганду – мільйони. Якщо вічно забороняти – ми  так скоро почнемо жити в Росії чи Китаї.

Ярина Боренько натомість зазначила, що, оскільки фейки та російська пропаганда – це насамперед вплив на емоції, а не розум, то важливо розвивати не лише критичне мислення, й емоційний інтелект користувачів.

“Критичне мислення в чистому вигляді – це хороша річ, але воно не є панацеєю в умовах інформаційної війни. Оскільки пропаганда грає з картинкою, нам потрібно працювати з емоційною компентенцією користувачів”, – пояснила Ярина Боренько.

Водночас Ярина Боренько пропонує скористатися також європейським досвідом регулювання. По-перше, блокувати сайти, що розповсюджують особисті дані людей, наприклад, адреси, номери телефонів. По-друге, сайти, на яких є заклики до повалення конституційного ладу. У Німеччині, зокрема, за це блокують сайти неонацистів.

Запитання до IT-сфери

ІТ-сектору та бізнесовим компаніям, перебуваючи під постійним тиском з боку держави, варто долучатися до дискусій щодо регуляцій інтернету. 

Перед зустріччю я задав запитання представниці IT-сектору, чи був би зацікавлений львівськкий IT-сектор у такій дискусії. Загальний фідбек на нашу тематику був таким, що це не дуже релевантно, що це більше гуманітарні питання. А бізнесовий й технологічний сектори мають чи не найбільше проблем насправді. Є статистика про тисячі перевірок бізнесу в Україні за рік. Питання до цієї сфери: як вони будуть реагувати на тиск з боку держави, якщо розмовляють винятково мовою бізнесу? – зазначив Віталій Мороз.

Захід відбувся в рамках проекту “Захист Інтернет свободи в Україні шляхом залучення ключових учасників” від ГО “Інтерньюз-Україна”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) через американську неурядову організацію «Counterpart International, Inc».

Нагадаємо, 22 лютого 2018 року відбулася конференція щодо регулюванння інтернету в Україні. Ключові тези дискусії знаходьте тут (частина 1) та тут (частина 2).

Коментарі

data-url="https://netfreedom.org.ua/chy-varto-zaboroniaty-u-lvovi-obhovoryly-vyklyky-reguliuvannia-internetu/" data-title="Чи варто забороняти сайти? У Львові обговорили виклики регулювання інтернету в Україні">

Напишіть коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

This site uses Akismet to reduce spam. Learn how your comment data is processed.