Блокувати. Хронологія рішень українських судів щодо блокування сайтів влітку 2019 року

Влітку 2019 року було 4 рішення судів, відповідно до яких провайдери зобов’язані заблокувати 26 вебсайтів. Нагадуємо, що це за сайти, які підстави для блокування та що про це думають юристи.

Фото: Unsplash 

12 липня 2019 року Святошинський районний суд м.Києва зобов’язав провайдерів заблокувати 1 сайт обміну електронних грошей – vilkov.com. За рішенням суду оператори та провайдери телекомунікацій мають закрити до сайту доступ та “накласти арешт на майнові права інтелектуальної власності, які виникають у користувачів мережі інтернет при використанні веб-ресурсу vilkov.com”. 

Підстава: За версією слідства, використовуючи сайти vilkov.com та obmen.tech, група осіб займалася незаконним обміном електронних коштів, зокрема, електронних грошей «WebMoney», «YandexMoney», а також переведенням на електронні гаманці банків РФ («Сбербанк-онлайн», «Тінькофф», «РФ банк»).

23 липня 2019 року Печерський районний суд м.Києва зобов’язав провайдерів заблокувати 18 вебсайтів, серед яких blogs.korrespondent.net, Enigma, informator.news, UkrPress.info та інші. Рішення передбачає накладення арешту на майнові права інтелектуальної власності, які виникають у користувачів Інтернет при використанні цих сайтів. 

Підстава: блокування відбулося в рамках досудового розслідування щодо злочинної організації, члени якої вимагали в людей гроші і розповсюджували про них недостовірну інформацію в мережі інтернет.

25 липня 2019 року Київський районний суд м.Харкова зобов’язавпровайдерів заблокувати 1 ресурс  «legХlХХХ.info/forums/KVAZIMIXER».

Підстава: блокування відбулося в рамках досудового розслідування, за версією якого сайт використовувався для прийому замовлень наркотичних засобів та психотропних речовин. 

29 липня 2019 року Печерський районний суд м.Києва зобов’язав провайдерів заблокувати 6 вебсайтів онлайн-казино та наклав арешт на майнові права інтелектуальної власності, які виникають у користувачів Інтернет при використанні цих сайтів. 

Підстава: За версією слідства, сайт CrystalSlot здійснював діяльність нелегальних онлайн-казино. Під час перевірки слідчі з’ясували, що організатор сайту використовував електронну адресу, під яку було підв’язано ще 5 аналогічних онлайн-майданчиків. Їх вирішили теж заблокувати.

Арґументи суду

У всіх випадках суд приймав рішення про блокування веб-ресурсів на основі висновку слідства про те, що “сайт є об’єктом права інтелектуальної власності, тож користувачі, які мають до нього доступ і можуть розміщувати будь-яку інформацію, також набувають майнового права інтелектуальної власності”. Роблячи такий висновок, правоохоронці бачать підстави, що ці майнові права використовуються для вчинення злочинів, тож необхідно накласти арешт та зобов’язати провайдерів та операторів закрити до вебресурсів доступ.

Як реагують на блокування власники сайтів 

2 серпня 2019 року власники сайтів подали апеляційну скаргу на рішення Печерського суду про блокування 18 ресурсів. Перше засідання мало відбутися 20 серпня, але його перенесли на два тижні, оскільки “прокурори виявились дуже зайняті в інших справах”, заявив адвокат Олександр Бурмагін.

Що кажуть експерти про блокування сайтів

  1. Арешт майна допускається в цілях забезпечення речових доказів, а ними можуть бути тільки матеріальні об’єкти. Сайти такими не є.
  2. Блокуючи доступ до сайтів чи окремої інформації суд порушує статтю 34 Конституції України, яка передбачає право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір.
  3. Покладати на провайдерів фінансові витрати щодо блокування сайтів – це по-суті втручання в господарську діяльність.
  4. В деяких рішеннях суди зобов’язують блокувати сайти не всіх провайдерів, що працюють на території України, а лише деяких. Отже має місце вибірковість, яка ніяк не обгрунтовується.

Нагадаємо, у середу 28 серпня 2019 року о 14:00 у прес-центрі “Укрінформ” (Зала 2) відбувся круглий стіл стейкхолдерів в сфері свободи інтернету “Як і чому блокують вебсайти через рішення суду в Україні. Позиції стейкхолдерів”. Під час круглого столу медіа-експерти, урядові спеціалісти, представники IT-галузі та представники громадянського суспільства обговорили необхідні кроки щодо законодавства, що дозволить врегулювати правовідносини в онлайн-просторі. 

Коментарі

Напишіть коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

This site uses Akismet to reduce spam. Learn how your comment data is processed.