Міжнародні фактчекерські організації звернулися з відкритим листом до Генерального директора YouTube з вимогою вжити ефективних заходів для припинення дезінформації та поширення хибних даних, а також розробили план дій для створення відповідної політики і оперативних втручань для покращення інформаційної екосистеми. Серед українських організацій звернення підтримали StopFake та VoxCheck.
Всі статті
10 січня в Алмати запрацював мобільний інтернет провайдера Beeline вперше після початку протестів.
З 1 січня по 14 грудня 2021 року українські політичні сили, політики та інші сторінки опублікували у Facebook та Instagram майже 123 тисячі рекламних дописів політичного змісту. Їхня загальна вартість сягнула майже 2,2 млн долари (близько 60 млн грн).
Соцмережа Instagram заблокувала дописи з хештегом #IWillLightACandletoo (Я теж запалю свічку) на згадку про жертв українського рейсу PS752. Обмеження було знято через 24 години.
З 3 січня в Казахстані на фоні протестів блокується зв’язок: спочатку робота месенджерів і мобільний інтернет, а згодом — і провідний. 5 січня вимкнення стало майже повним, з перебоями працював і в наступні дні. Як уряд Казахстану обмежує доступ до інтернету під час протестів, розбиралася «Інтернет свобода».
На території Росії частково обмежили доступ до сайту «Детектор медіа». Рішення про блокування було ухвалене ще 2015 року, але доступ закрили тільки у грудні 2021-го.
З січня 2022 року в Україні починає діяти закон № 1525-ІХ, відомий як «податок на Google». Згідно з ним іноземні інтернет-компанії, які обслуговують українських користувачів, додаватимуть 20% податок на додану вартість до своїх послуг.
Мировий суд в Москві оштрафував компанію Google на 7,2 мільярда рублів (98 мільйонів доларів) за систематичне невидалення забороненої в Росії інформації. Це перше застосування такого штрафу проти інтернет-бізнесу в Росії.
23 грудня Міністерство внутрішніх справ Білорусі визнало «екстремістським формуванням» інтернет-ресурси білоруської служби «Радіо Свобода».