Законопроєкт «Про захист персональних даних»: що передбачає нова редакція
29 березня 2021
29.03.2021

Нову редакцію законопроєкту «Про захист персональних даних» представили 29 березня на пресконференції в УНІАН. Над проєктом працювали два парламентські Комітети та Офіс Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Його мета роз’яснити громадянам їхні права на захист персональних даних, встановити чіткі межі відповідальності державних органів, юридичних компаній та приватних осіб, що обробляють та збирають персональні дані.

Скріншот пресрелізу конференції, джерело: УНІАН

Що передбачає новий законопроєкт?

1) Створення Органу регуляції використання персональних даних

Новий Орган планують створити з дотриманням вимог Конвенції 108+ і Регламенту Європейського парламенту та Ради (ЄС) 2016/679 (GDPR). Його метою стане моніторинг та штрафування неправомірної діяльності у сфері розповсюдження персональних даних.

Орган працюватиме як комісія, а не інспекція, зазначає Лілія Олексюк, позаштатна радниця Комітету цифрової трансформації:

«В рамках діючого чинного українського законодавства ми можемо на сьогоднішній день без змін в Конституції створити тільки орган зі спеціальним статусом у вигляді комісії, як зараз існують певні регулятори».

Орган може мати дві області відповідальності — крім захисту персональних даних, доступ до публічної інформації.

За словами Тараса Тарасенка, Голови підкомітету з питань прав людини Комітету ВРУ з питань прав людини, наразі в Україні є лише один орган, який має можливість контролювати і працювати над тим, щоб усувати порушення — це Уповноважений з прав людини Верховної Ради.

2) Забезпечення освіти з персональних даних

До «першого штрафу» планують провести «серйозну інформаційну кампанію», під час якої розкажуть про персональні дані загалом та деталі нового законопроєкту: межі поширення, відповідальність фізичних та юридичних осіб тощо.

«Потрібно виконувати і просвітницьку функцію, щоб громадяни України розуміли, що таке персональні дані, на що поширюється захист і що є обов’язком контролерів персональних даних», — пояснив Тарас Тарасенко.

3) Розробка кодексу в сфері персональних даних

Відповідно до законопроєкту передбачається створення Кодексу, що міститиме правила у сфері захисту особистих даних.

4) До законопроєкту додали право на мобільність, інформацію про обробку даних померлих осіб та архівацію даних, а також поняття спільних контролерів.

Раніше в Україні анонсували створення Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при Міністерстві культури та інформаційної політики, мета якого боротьба з дезінформацією і пропагандою та інформаційний захист в гібридній війні з Росією. 19 березня Центр очолила Любов Цибульська, керівниця Групи з аналізу гібридних загроз Українського кризового медіацентру.