Закон про мову: як зміняться Інтернет та ЗМІ
25 квітня 2019
25.04.2019

25 квітня 2019 року Верховна Рада ухвалила у другому читання закон про державну мову. Дія закону не поширюватиметься на мову віросповідання та приватне спілкування. За закон проголосували 278 депутатів з “Блоку Петра Порошенка”, “Радикальної партії Олега Ляшка”, “Самопомочі”, “Батьківщини”, “Народного фронту” та “Волі народу”. Голосували проти - “Відродження” та “Опозиційний блок”.

У день ухвалення закону з’явилося одразу чотири постанови про скасування закону. За словами голови Верховної Ради Андрія Парубія 14 травня депутати розглянуть та скасують всі чотири постанови, а закон невідкладно підпишуть і сам Парубій, і чинний президент України Петро Порошенко.

У свою чергу Зе! команда новообраного президента Володимира Зеленського, який під час дебатів на НСК “Олімпійський заявляв, що “ як гарант я повинен захищати українську мову, і я це буду робити”, поширила допис на офіційній сторінці Зеленського з позицією щодо закону про мову. Так, у повідомлення йдеться, що після інавгурації Зеленського буде зроблений ретельний аналіз закону, “щоб пересвідчитися, що в ньому дотримані всі конституційні права та інтереси всіх громадян України”.

Загалом Рада розглянула 2082 правки до “мовного” закону, розгляд який розпочався ще 28 лютого. Закон набере чинності через два місяці після його публікації.

Наразі апарат ВР зводить всі прийняті правки, після чого оприлюднить остаточний варіант закон про державну мову. “Інтернет-свобода” зібрала основні зміни, які стосуються мережі Інтернет та ЗМІ, які є у проекті закону 5670-д.

Як зміниться Інтернет?

Закон про мову передбачає, що відтепер державна мова домінуватиме не лише у освіті, медицині, сфері послуг чи державному секторі, а і в мережі Інтернет.

Відповідно до закону у Інтернеті відбудуться такі зміни:

  • В усіх комп’ютерних програм має бути український інтерфейс. Якщо ж такий поки в розробці, то може використовуватися англійська як мова інтерфейсу.
  • Центральна та місцева влада, державні та комунальні заклади освіти мають використовувати софт виключно з українським інтерфейсом. Поки такий розробляється, дозволяється англійський інтерфейс.
  • Сайти, мобільні додатки, соцмережі органів влади, державних та комунальних підприємств, ЗМІ та фірм, що зареєстровані в Україні, повинні мати версію українською мовою, яка має завантажуватися за замовчуванням. Ця норма в повну силу запрацює тільки через півтора року з моменту набуття чинності закону.
  • Спеціалізоване обладнання не для широкого вжитку може не мати користувацького інтерфейсу українською мовою, якщо є англійська мова.
  • Матеріали передвиборчої агітації, що розміщуються в мережі Інтернет мають бути українською мовою.
  • У відео на замовлення українська звукова доріжка має бути за замовчуванням. За умови, що така доріжка є.

Що зміниться у медіа?

Центральні телеканали та радіостанції зобов’язані з 7:00 до 18:00 і з 18:00 по 22:00 давати 90% продукту українською. Регіональні канали – 80%. Ті, що відповідно до ліцензії мовлять кримськотатарською мовою або мовою інших корінних народів України, мають давати не менше 30% продукту українською. Перехідний період цієї норми - два роки.

Друковані ЗМІ можуть виходити і іноземною мовою, але за умови друку тиражу українською мовою. Передплата видання іноземною мовою можлива, якщо є можливість передплатити випуск українською мовою.

Хто перевірятиме дотримання закону та чи будуть штрафи?

Перевірятиме як виконується закон про мову Уповноважений із захисту державної мови. Його призначає та звільняє Кабмін.

Штраф за порушення мовного закону в мережі Інтернет, користувацьких програм, телекомунікацій - від 3400 до 5100 гривень. Якщо норму закону не виконують друковані медіа – штраф від 6800 до 8500 гривень. Повторне вчинення порушення впродовж року – штраф від 8500 до 11900 грн.

Перш ніж виписати штраф, Уповноважений повинен зробити зауваження або попередження та дати час на “усунення недоліків”. Загалом процедура накладання штрафу довготривала, тож до реального покарання справа може не дійти.