Про це повідомляє Reuters.
За словами заступника міністра оборони Литви Маргіріса Абукевічюса, Україні може знадобитися допомога у вирішенні окремих ситуацій або у тестуванні її інфраструктури з метою пошуку вразливих місць у системах безпеки.
«У відповідь на запит України Литва, Нідерланди, Польща, Естонія, Румунія, Хорватія активують Сили швидкого реагування у кіберпросторі для допомоги українським інституціям у боротьбі зі зростаючими кіберзагрозами», — написав Маргіріс Абукевічюс у Twitter.
До Сил швидкого реагування ЄС у кіберпросторі входять до 10 експертів з кібербезпеки з шести країн — членів ЄС. Вони мають надавати допомогу країнам, які постраждали від кібератак.
Український уряд звернувся до Євросоюзу з проханням про підтримку у кіберпросторі у листі до лідерів ЄС 18 лютого, повідомляє POLITICO.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба зазначив потребу оцінки групою експертів вразливостей ключових комп’ютерних мереж і систем, а також попросив у ЄС «додаткове технічне обладнання та програмне забезпечення для посилення інфраструктури кібербезпеки».
Верховний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель у понеділок увечері заявив журналістам, що ЄС «надішле місію експертів, щоб допомогти Україні протистояти кібератакам», після зустрічі з Дмитром Кулебою на зборі міністрів закордонних справ Європи в Брюсселі.
Як повідомлялося раніше, 15 лютого у другій половині дня потужних DDOS-атак зазнали офіційні сайти низки інформаційних структур України, зокрема сайти Міністерства оборони та Збройних сил України, а також сайти та мобільні застосунки фінансових установ — «Приватбанку» та «Ощадбанку».
