Як коронавірус вплине на інформаційний простір - експерт Інтерньюз-Україна
18 березня 2020
18.03.2020

Як вплине коронавірус на інформаційний простір та роботу журналістів? Дозволю висловити собі кілька припущень:

  1. Цілком закономірно, що під час кризи попит на інформацію зростає, потреба бути обізнаним щодо ситуації тут і зараз має на меті дати відповідь на екзистейційні питання "чи буде зі мною та моєю родиною все добре?". Але на практиці це додає людям тривоги: "що ж насправді чекає на мене та мою родину?". Адже чітких і зрозумілих відповідей немає, а довіра до українського уряду та його дій ніколи не була на високому рівні.

  2. Під час кризи у людей швидше утворюється залежність від новин. Це знайомо постійним користувачам соцмереж: зележність перевіряти оновлення у Facebook чи Twitter, охарактеризована як FOMO (fear of missing out) або страх пропустити в стрічці цікаву, важливу інформацію чи інформацію про можливості. У випадку короновірусу, мільйони користувачів підсідають на оновлення щодо жертв коронавірусу: скільки нових випадків, які країни, скільки загинуло, скільки одужало.

фото Unsplash

  1. Не менша потреба в людей отримати чергову порцію інтерпретацій - "ми всі помремо" чи "це все швидко пройде", адже самостійно люди нездатні дати відповіді на ці запитання й шукають авторитетів в обличчі медиків, дослідників чи журналістів. Прості відповіді ви не знайдете від представників ВООЗ, які не схильні давати будь-які прогнози, а радше пропонувати поради щодо подолання пандемії. Менш стриманими є журналісти, які здатні публікувати заголовки "до 68 мільйонів загиблих" з посиланням на вчених та західні медіа. Такі інтерпретації сприяють паніці й формування панівних уявлень.

  2. Карантин та самоізоляція сприяють зростанню споживання контенту загалом – у користувачів вивільняється більше часу не тільки на перегляд серіалів, порно, лекцій TED. На це реагує бізнес, пропонуючи знижки на стрімінгові сервіси чи навіть безкоштовно надаючи послуги з доступу до інтернету. Збільшиться активність в онлайні, зросте кількість транзакцій в онлайні – ігри, купівлі товарів та сервісів, інструменти для групової комунікації. Усі онлайн-медіа збільшать доходи з онлайн-реклами через зростання трафіку, але багато хто з них піде шляхом хайпу, відповідаючи на базові потреби користувачів - отримувати чергову порцію "ми всі помремо?" чи "все швидко пройде?" про коронавірус. Водночас, засвоївши ключові поради щодо поведінки під час кризи, можна було б просто прочитати з десяток нових книжок, не відволікаючись щогодини на новини.

ROMAN PILIPEY/EPA-EFE/SHUTTERSTOCK

  1. Карантин впливає на роботу бізнесу, в тому числі й редакцій, які продукують контент. Якісний контент потребує злагодженої колективної роботи, що ускладнюється в період режиму карантину. Карантин – це також і менша кількість інтерв'ю, зустрічей, відвідання подій, яких практично немає. Як результат – кількість якісного контенту знизиться, однак загальний попит на контент буде високим. Натомість зросте кількість контенту, що створюється на основі прес-релізів, офіційного інформування з меседжами, що вигідні урядовцям. Додайте до цього постійні новини про COVID-19, який впродовж тижнів буде на перших шпальтах. Інтоксикація інформаційного простору, як на мене, стане однією з загроз на найближчі тижні.

  2. Хороші редакції з якісним контентом не зможуть відповісти на усі очікування користувачів, яким нерідко потрібні прості і зрозумілі відповіді на усі запитання. Й частина нетерплячих й наляканих користувачів підуть в глибини інтернету, в соцмережі, ці всі фейбук-групи та вайбер-чати, де, як кишкова паличка, визріває й поширюється "темна сторона інтернету" – маніпуляції, теорій змов, що здатні призводити й до коригування поведінки людей в офлайні.

Чи є хороші новини? Звісно. Читайте книжки й якісні медіа, спілкуйтеся, робіть щось корисне навіть з дому.

Більше новин про те, як техгіганти та уряди борються з поширенням дезінформації про коронавірус, читайте на нашому сайті.