Пандемія змусила більшу частину світу жити в онлайн. Пакистан — не виняток: на час карантину відсоток користування інтернетом серед жителів країни збільшився вполовину, а разом з тим зріс і рівень цькування у мережі. Зокрема, страждають різні етнічні та релігійні групи.
Про пакистанський онлайн-тролінг розповіли Associated Press. Ми ділимося головними фактами.
Токсичні хештеги
Газарейці — це іраномовні шиїти монгольського походження. Частина з них живе в Пакистані. Паломництво до святинь Ірану, де спалах хвороби призвів до найбільшої кількості смертей, — їхня традиція. Паломники стали одними з перших у Пакистані, у кого підтвердили коронавірус. Навесні у Twitter з’явився хештег #Shiavirus, що звинувачував газарейців у розповсюдженні covid-19. Після того, як хештег став трендовим, газарейцям почали відмовляти в роботі, в обслуговуванні в магазинах і навіть у наданні медичних послуг.
Релігійні меншини Пакистану, ахмадисти та індуїсти, також постраждали від інтернет-булінгу. У 1947 році влада Пакистану перестала вважати учасників об’єднання Ахмадія мусульманами, тому будь-хто з них може потрапити у в’язницю за належність до цієї релігії.
«З початку карантину було більш ніж 6 «хештегових кампаній» проти релігійної меншини. Хештеги або називали ахмадистів достойними смерті, або не-мусульманами чи зрадниками Пакистану», — сказав Селім Уддін, один з лідерів Ахмадія.
Тільки за один день серпня з’явилось близько 128 900 твітів з агресивними хештегами #AhmadisAreNotMuslims, #QadianisAreInfidel, #Expose—Qadyani—ProMinisters.
Неповага до святині
Нещодавно вийшло музичне відео з пакистанською акторкою Сабою Камар та співаком Білалом Саєдом, у якому митці танцюють на фоні старовинної мечеті. Кліп одразу став популярним, але шалений відгук аудиторії викликала не їхня творчість, а вибір локації для зйомок. Релігійні радикали заполонили соціальні мережі коментарями та повідомленнями про те, що це — неповага до святині, а тому — богохульство. Камар публічно вибачилась, але і вона, і Саєд все рівно опинились у залі судового засідання. За богохульство у Пакистані передбачені жорстокі покарання.
Соцмережі будуть уважніше слідкувати за хейтерством
Міжнародна правозахисна організація Amnesty International прокоментували випадок з кліпом, наголосивши на тому, що закон слід скасувати.
Соціальні мережі також відреагували на проблему онлайн-тролінгу: У Facebook сказали, що вони збільшили свою «команду, що перевіряє публікації, зокрема в Пакистані, й зараз вони знаходять і видаляють більше 95% хейтерських дописів до того, як користувачі про них повідомять», а Twitter зауважили, що «ми не терпимо будь-який абьюз чи домагання на релігійній основі».