Як нами маніпулюють за допомогою Facebook: 5 кроків поширити дезінформацію
9 червня 2021
9.06.2021

Соціальні мережі стали основним джерелом інформації для 62% українців, із яких 47% припадає на користування Facebook. Такі дані щорічного опитування USAID-Internews. Проте небезпека полягає у тому, що соцмережі не мають жодної фільтрації поширюваного контенту, тож вони легко стають інструментами для маніпуляцій. Про техніки маніпуляторів у Facebook, а також про те, як вберегти свій інформаційний простір від зазіхань дезінформаторів, розповіла Оксана Мороз, засновниця ініціативи з інфогігієни «Як не стати овочем», під час онлайн-тренінгу «Антибот: як викривати інформаційні маніпуляції?» (1-ша частина, 2-га частина).

У чому полягає проблема?

Дані дослідження ініціативи «Як не стати овочем», проведеного у січні-лютому 2021 року, репрезентативна вибірка якого становила 3000 українців, вказують, що серед 51 джерела, що є топовими для українців, згідно з дослідженням, 29 — це типові ресурси-сміттярки, і лише 3, які входять до Білого списку Інституту масової інформації.

Ключові інформаційні Facebook-сторінки, на які підписані реальні українські користувачі соціальної мережі. Джерело: Українська правда

Також результати опитування USAID-Internews стверджують, що половина українців переконані, що можуть розпізнати фейки, проте на практиці це вдалося зробити лише 3%.

Джерело: Щорічне опитування USAID-Internews «Ставлення населення до ЗМІ та споживання різних типів медіа у 2020 р.»

Одним із напрямків боротьби з фейковою інформацією Facebook є співпраця з фактчекерськими організаціями. Проте система розглядає маніпуляцію як комплекс, що складається з тексту та картинки, як тільки змінити картинку в іншому дописі, то позначка вже не з’явиться, хоч текст залишається дезінформаційним.

Джерело: онлайн-тренінг «Антибот» (скріншот)

Як заразити людину інфовірусом у Facebook?

1. Отримати доступ до новинної стрічки користувача.

Серед способів заволодіти сторінкою є копіювання сторінки, блокування, купівля сторінки або її злам.

Копіювання сторінки передбачає створення повного дублікату профілю реальної людини.

Блокування сторінки охоплює умисні скарги на Facebook-сторінки користувачів.

Купівля або оренда сторінки

Джерело: онлайн-тренінг «Антибот» (скріншот)

Джерело: онлайн-тренінг «Антибот» (скріншот)

Проте, як наголошує Оксана Мороз: «Коли є доступ до вашої сторінки, то з його допомогою певними програмами можна зібрати величезний масив інформації про ваші дії і дії ваших друзів у фейсбуці. Таким чином зловмисник отримує скелет цифрового портрету людини, з якого і починається персоналізація маніпуляцій для великої аудиторії».

Злам сторінки

Джерело: онлайн-тренінг «Антибот» (скріншот)

Одним із способів зламу сторінки є перехід за лінками з дописів від невідомих користувачів. «Надалі сторінка може розсилати повідомлення або поширювати певний контент», — розповідає Оксана Мороз.

Проте шлях через заволодіння окремими персоналізованими сторінками є складними та може стосуватися лише тисячі користувачів. Натомість, щоб заволодіти увагою мільйонів, зловмисники найчастіше користуються іншою технікою, що передбачає маніпуляції на основі емоційності. Наприклад, дописи, що закликають підписатися на певну сторінку, з допомогою емоційних слоганів, що не можуть залишити «байдужими».

Наступним кроком є утримати увагу користувачів, аби надалі перебувати у новинній стрічці, шляхом «невимушених» взаємодій з поширюваними дописами. В українському сегменті Facebook, як зазначає Оксана Мороз, є 2 найпопулярніші теми, що використовують з такою метою, — релігія та благодійність.

Джерело: онлайн-тренінг «Антибот» (скріншот)

2. Застосувати «емоційні гачки».

Для збору інформації та персональних даних користувачів для персоналізації маніпуляцій зловмисники використовують спеціалізований контент. Наприклад, тести:

Джерело: онлайн-тренінг «Антибот» (скріншот)

Ще однією технікою для збору даних можуть стати «флешмоби»-емоції, що запрошують поставити «+» або відмітити друзів:

Джерело: онлайн-тренінг «Антибот» (скріншот)

Також інструментом збору даних користувачів стають дописи з рекомендаціями встановити додаток, що нібито покаже, хто відвідує вашу сторінку. Такого функціоналу в Facebook насправді немає, наголошує Оксана Мороз.

Джерело: онлайн-тренінг «Антибот» (скріншот)

3. Правильно сконструювати інформаційний вірус.

Наступним кроком, що передбачає безпосереднє поширення дезінформації чи маніпулятивного контенту, стає правильна «емоційна упаковка» такого контенту, яка змушуватиме користувачів поширювати недостовірну інформацію далі. Оксана Мороз виділяє 5 таких Facebook-пасток:

Пастка №1 — конспірологія. Такі дописи апелюють до особливості людей вірити, насамперед, іншим людям, а не перевіреним установам.

Пастка №2 — історія жертви.

Пастка №3 — контроверсійний допис, який відразу викликає діаметрально протилежні емоції.

Пастка №4 — поширення вигаданого або перебільшеного факту щодо проблемної теми.

Пастка №5 — прогнози. Дописи від імені езотериків, астрологів тощо.

4. Запустити.

Один із поширених способів запустити фейковий матеріал — це поширити його, насамперед, у відповідних Facebook-спільнотах.

5. Користувачі самостійно надалі поширять.

«Сама людина — поширювач інфовірусів. Вона це робить безкоштовно через незнання», — розповіла Оксана Мороз.

Як вберегти себе та свою сторінку від дій зловмисників?

  1. Перед взаємодією з дописом (вподобання, поширення, коментар) читати та перевіряти поширювану інформацію.
  2. Час від часу переглядати власний профіль щодо того, на які сторінки ви підписані та хто перебуває у списку ваших друзів.
  3. Додавати у друзі користувачів лише після перевірки їхніх сторінок (публікацій тощо).
  4. Не додавати ботів у друзі.
  5. Не проходити тести/ігри/опитування тощо.
  6. Не брати участь у флешмобах «скопіюй текст».