Узбекистанські блогери та журналісти, які висвітлюють події в Казахстані, повідомили, що їх викликали до правоохоронних органів, де попросили «менше писати на цю тему», «не поширювати відеозаписи» та «не закликати до мітингів». Про утиски повідомляють й активісти соцмереж. Розповідаємо, як уряд Узбекистану обмежує висвітлення подій в Казахстані у ЗМІ та соціальних платформах на основі матеріалу узбецької служби Радіо Свобода «Радио Озодлик».

Наказ Служби державної безпеки Узбекистану

Один із блогерів на умовах анонімності розповів виданню, що заборону на висвітлення подій у сусідній країні наклала Служба державної безпеки (СДБ) Узбекистану.

«У нас забороняють публікувати на сайтах відео- та аудіозаписи, що надходять з Казахстану, а також повідомлення, щоб ще більше не посилювати ситуації в сусідній республіці. Це неофіційний наказ! Я розмістив на своїх каналах два-три відеоролики про мародерство в Казахстані. Але потім мені зателефонували з Агентства інформації та масових комунікацій, попросили видалити ці відеоролики та більше не розміщувати їх. Від нас зажадали не говорити, не показувати та не обговорювати подій у Казахстані», — розповів узбекистанський блогер.

За його словами, навіть центральні видання, радіо та телеканали в Узбекистані промовчали про протести в Казахстані.

«Один мій друг, який працює на телебаченні, сказав, що такий наказ надійшов зі спецслужб. Крім того, представники Агентства інформації та масових комунікацій теж зізналися, що це наказ спецслужб», — додав блогер.

Інший анонімний співрозмовник «Радио Озодлик» повідомив, що співробітники спецслужби та дільничний вимагали письмового пояснення через пости про події в Казахстані.

Утиски у соцмережах

Ситуацію у Казахстані «бурхливо» обговорюють у закритих групах онлайн.

Активісти соціальних мереж повідомляють, що останнім часом отримують погрози від «анонімних профілів», а дописи та коментарі про події у Казахстані «зазнають атак».

Одного дописувача соцмереж викликали на «бесіду» до органів внутрішніх справ через публікацію під назвою «Коли ж прокинуться узбеки?» та змусили написати розписку, що він зобов'язується не висвітлювати подій у Казахстані та попереджений про відповідальність. За його словами, «роз'яснювальну роботу» проводять не лише з тими, хто пише про події, а й з коментаторами таких дописів.

Мешканцям Узбекистану не вистачає інформації

Видання зазначає, що центральні ЗМІ в Узбекистані дають дозовану інформацію про заворушення в Казахстані.

Один з місцевих журналістів повідомив «Радио Озодлик», що про події в Казахстані дозволили писати лише придворним блогерам та тим, хто отримав спеціальний дозвіл.

«Я не можу сказати, що в Узбекистані повністю заборонили висвітлювати події в Казахстані. Про них пишуть лише без подробиць, коротко. Тобто встановлено якийсь кордон. Наприклад, ті, хто висвітлюють ці події, не можуть порівнювати ситуацію в Казахстані та в нас, говорити про те, що в нас набагато гірше, ніж у них, критикувати уряд Токаєва. Крім того, нам заборонили показувати відео, зняте в Алмати. Сказали, що цим закликаємо народ до бунту. Мене теж викликали на “розмову”. Коли я сказав їм, що багато людей висвітлює ці події і чому тільки мені забороняють займатися цим, мені відповіли: “Серед людей збільшилася кількість тих, хто теж хоче, щоб у нас відбулися такі події”», — розповів місцевий журналіст.

Редакції «Радио Озодлик» поки що не вдалося зв'язатися з Міністерством внутрішніх справ Узбекистану, щоб отримати інформацію щодо виклику блогерів та журналістів на допит до органів внутрішніх справ.

Правозахисна організація «Репортери без кордонів» відзначала посилення контролю над журналістами та блогерами, а також інтернетом в Узбекистані. У 2021 році Узбекистан опустився в рейтингу свободи преси. Країна посідає 157-ме зі 180 місць.

Як повідомлялося раніше, в Алмати запрацював мобільний інтернет вперше після початку протестів. До цього в місті доступ до інтернету був повністю відсутній, в той час як в різних регіонах країни з 8 січня він з’являвся на кілька годин на день.