За висловлюваннями про регулювання Telegram як медіа з’явились відповіді адміністрації сервісу щодо претензій про небезпеку та вплив із російською владою.
Telegram як медіа: від регулювання до податків
Після нещодавніх публічних обговорень Telegram та його безпеки, чи, швидше, небезпеки використання в Україні, свою думку щодо цього інструменту висловив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко. Будучи керівником структури, яка відповідає за інформаційний простір, Ткаченко у інтерв’ю для «Інтерфакс» висловив свої думки щодо Telegram як медіа та як платформи для поширення контенту.
Міністр роздумує над регулюванням Telegram – про це він чітко заявив у інтерв’ю. Ткаченко сказав наступне: «Telegram створив у собі спільноту, яка закрита від суспільства, тоді як усі медіа, що підпадають під закон "Про медіа", відкриті, відомі їхні власники, є певна звітність тощо. Тому Telegram – це питання, яке потребує реально експертного обговорення».
Ткаченко також сказав, що наразі не варто говорити про заборону Telegram через те, що цей інструмент став важливим в інформуванні українців, в тому числі, жителів окупованих територій. Проте на цій платформі створено велику кількість каналів, які займаються проросійською пропагандою.
Окремою проблемою Ткаченко назвав оподаткування каналів у Telegram, додавши, що «Telegram-канали збирають кошти і невідомо, чи платять вони податки».
На додачу, Ткаченко перерахував проблеми, з якими він як міністр зустрівся, намагаючись зрозуміти й упорядкувати роботу Telegram. Головна проблема – це відсутність діалогу від представників компанії. За його словами, «їм це не потрібно, тому що вони перебувають повністю поза зоною регулювання, їм це не цікаво, вони існують у своїй бульбашці». Про аналогічну проблему розповідали представники СБУ, які скаржилися на те, що Telegram зрідка реагує на претензії спецслужб щодо блокування каналів.
ФСБ та Telegram: питання залишається відкритим
Задавали міністрові Ткаченку запитання й стосовно зв’язку між Telegram та російськими спецслужбами. Натомість міністр прокоментував, що довести існування слідів ФСБ та зв’язків між керівництвом месенджера та спецслужбами, доволі складно.
Водночас Ярослав Ажнюк, український підприємець, який ініціював публічні дискусії про Telegram, повідомив про відповідь, надіслану йому керівництвом Telegram стосовно претензій та звинувачень.
Заява від Telegram отримала назву «Чому Telegram безпечний для України».
В ній адміністрація сервісу загалом вказує на окремі неточності джерел, якими послуговуються українці, рекомендуючи не використовувати цей інструмент. Це, в першу чергу, стаття, для розбору якої в Telegram запропонували окремий допис.
Окрім того, в Telegram наголошують на відсутність зв’язків компанії з російською владою та відсутність будь-яких домовленостей з нею.
Найцікавішим й найдивнішим є розділ про прозору модель монетизації проекту. Проте в цьому поясненні не наведено, що насправді Telegram 8 років існував як кимось проінвестований проект, а за чиї гроші він працював, тобто хто був інвестором проекту, окрім самого Павла Дурова, не відомо до цього часу.
В Telegram згадують залучені $1,7 млрд в рамках раунду інвестицій, в якому не взяли участь інвестори з Росії.
Додаткові ризики для Telegram в Україні
Якщо Ярослав Ажнюк у своїх обговореннях акцентує увагу на небезпеці Telegram як месенджера, то Олександр Ткаченко розмовляє про проблеми Telegram як медіа та повну безконтрольність Telegram-каналів й існування їх поза будь-яким регуляторними процесами.
Швидше за все, адміністрація Telegram не планує брати участь у обговоренні функціонування цього інструменту у воюючій країні. Та й поява відповіді з боку Telegram на допис Ажнюка – це неймовірний прояв активності з боку компанії, яка, не виключено, управляється чи не одноосібно.
Варто лише пригадати, як Павло Дуров 27 лютого заявив про можливе обмеження роботи Telegram в Росії та Україні на час війни. Одноосібне рішення топ-менеджера щодо існування та функціонування такого важливого інструменту, більше того, сама можливість «обмеження роботи» такого інструменту Telegram – це надзвичайно високий ризик, якщо розуміти важливість цього інструменту для українців.
То ж в сьогоднішніх умовах Telegram для українців став іще одним монополістом, поруч із іншими BigTech – Google, Meta, Apple. І залежність від нього як від інструменту поширення контенту, інформування та взаємодії – це ризик, який виростає у багато разів у воюючій країні.