Юристи зазначають, що запропонована норма на телебачення та радіо суттєво не вплине, а активісти вважають її черговою спробою цензури: 7 листопада у Верховній Раді зареєстрували проект закону № 9275, який передбачає внесення змін до закону про захист інформаційного простору.

Документ пропонує надати парламенту виключне право виносити на розгляд Ради національної безпеки та оборони (РНБО) пропозиції щодо застосування санкцій до ЗМІ, мовників, телерадіоорганізацій, їх засновників та вигодоодержувачів, які є резидентами України. Законопроект запропонували 8 депутатів від фракцій «БПП» та «Народного фронту».

Серед нардепів, які запропонували нову норму – і ініціатори законопроекту №6688, що дозволяв би блокувати сайти без рішення суду, Іван Вінник і Тетяна Чорновол.

Нова норма вносить зміни до законів «Про боротьбу з тероризмом» і «Про санкції». Перший доповнюється пунктами, що загрожують тим, хто надає, зокрема, інформаційну підтримку терористичним організаціям та тим, хто сприяє терористичній діяльності. Зміни у другому і передбачають право парламенту виносити пропозиції РНБО щодо санкцій проти радіостанцій та телеканалів.

Необхідність ухвалення такого закону у пояснювальній записці обґрунтовують російською агресією та необхідністю інформаційного захисту. При цьому зупиняються на окремих ЗМІ, які «поширюють інформацію, що виправдовує окупацію території України, збройну агресію проти нашої держави, створює позитивний імідж держави-агресора».

Нагадаємо, на початку жовтня Верховна Рада вже рекомендувала Раді національної безпеки ввести санкції щодо компаній, які входять в структуру власності телеканалів “112 Україна” і NEWSONE. Згідно з рішенням парламенту, повинні бути анульовані і припинені ліцензії та інші дозволи, що необхідні для здійснення діяльності зазначених юросіб та введена заборона на використання ними радіочастотного ресурсу України.

Секретар РНБО Олександр Турчинов заявляв, що відомство оперативно розгляне питання санкцій проти каналів “112 Україна” і NewsOne, як тільки отримає відповідну постанову Верховної Ради. Спікер Парламенту Андрій Парубій підписав постанову 19 жовтня, й вона скерована до РНБО.

Наприкінці листопада у зв’язку з введенням воєнного стану народний депутат від “Народного фронту” Юрій Береза запропонував винести на розгляд РНБО окремий закон про протидію “п’ятій колоні” в Україні. Про це він заявив під час засідання комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони.

Основним регулятором телеканалів зараз виступає Нацрада з питань телебачення та радіомовлення. 6 грудня Нацрада оголосила попередження Newsone за порушення правил мовлення у День пам’яті, а напередодні, у середині листопада, призначила позапланову перевірку каналу за зображення карти України без окупованого Криму. У середині ж жовтня органом призначено позапланову перевірку телеканалу 112 «через ознаки розпалювання ворожнечі» в ефірі у вересні-жовтні.

Новий законопроект № 9275 відразу спровокував відгуки в медійному середовищі. Частина громадських організацій та правозахисників виступила проти прийняття нової норми. На думку активістів, проект закону передбачає спробу введення цензури в Україні під прикриттям боротьби з російською пропагандою.

Юрист Інституту масової інформації Роман Головенко заявив в ефірі «Громадського», що вважає запропоновану норму малодієвою.

«Я скептично ставлюсь до широких формулювань, які вживаються у нашому законодавстві… Практика показує, що це зазвичай просто не працює, це мертва норма. Спроба ввести цензуру скоріше може відбутись шляхом домовляння з олігархами, які володіють основними медіа. І оскільки вони впливають на редакційну політику своїх медіа, то це буде навіть непомітно, не буде рухів регулятора», — зазначив експерт. Водночас Роман Головенко вказав, що не став би називати цей законопроект позитивним. «Тому що санкції це є інструмент, який мав би застосовуватись до нерезидентів», — пояснив Головенко.

Про потенційні ризики прийняття законопроекту прокоментував проекту Інтернет Свобода юрист Центру демократії і Верховенства права Максим Дворовий.

“Основна небезпека законопроекту №9275 – будь-який телеканал без будь-якого аналізу контенту і без участі Нацради як профільного регулятора можна повісити на гачок санкцій 226 голосами нардепів (і вони матимуть ексклюзивне право на це), – підкреслив правознавець. – Відповідно, після такого рішення парламенту РНБО та Президент матимуть повну дискрецію щодо того чи накладати на канал санкції. Для цього і розроблена розширена дефініція сприяння тероризму,” – зазначив Дворовий.

Нагадаємо, у травні провайдерів забов’язали заблокувати близько 200 російських сайтів та ресурсів так званих «ДНР/ЛНР» та російських медійних холдингів з огляду на нові санкції. РНБО запровадила санкції щодо юридичних та фізичних осіб, пов’язаних із так званими «виборами» в анексованому Криму 2 травня. Президент України Петро Порошенко підписав указ про введення санкцій проти Росії 18 травня. До санкційного списку також потрапила електронна платіжна система WebMoney.

У свою чергу, у травні 2018 року ключові медійні громадські організації, в тому числі ГО “Інтерньюз-Україна”, розкритикували новий указ й звернулися до Президента України та органів влади з тим аби:

• Переглянути указ №126/2018 в частині, що призводить до блокування доступу до сайтів;
• Приорітизувати судові механізми в питаннях обмеження доступу до конкретних сайтів, якщо є порушення законів України;
• Напередодні схвалення рішень, подібних до підписання указу №126/2018, публічно надавати мотивацію та критерії для внесення до списку сайтів для блокування навіть з огляду на безпекові чи санкційні аргументи;
• Залучати громадянське суспільство та IT-спільноту до консультацій та розробки рішень, що зачіпають функціонування Інтернет-простору та стосуються цифрових прав користувачів.