Як діє заборона продавати алкоголь вночі? Яким чином обмежують споживання алкоголю у світі? І як дієво покращити рівень громадського здоров’я? На ці запитання відповідає експертка з адвокації Юлія Солоха, яка просувала ідеї кампанії з громадського здоров’я через впливові ЗМІ. Одним з майданчиків став сайт видання “Новое время”, де Юля веде блог. Ідеї та кейси Юлії з успішної адвокації можна використати і для інших галузей — зокрема, для адвокації свободи інтернету.
Як саме ефективно адвокувати громадське здоров’я у ЗМІ? Давайте розберемо послідовність.
По-перше, у медійній кампанії Юлія Солоха аналізує офіційні законодавчі акти, в яких діють обмеження споживання алкоголю на куріння. Та вказує на необхідність подальших кроків щодо посилення регуляцій.
Чим небезпечна реклама пива? Це — перше питання, на яке відповідає Юлія Солоха у статті в рамках медійної кампанії. Тут експертка аналізує вже ухвалені Верховною Радою закони (щодо заборони прямої реклами пива) та небезпеку навіть непрямої реклами пива, особливо для молоді та дітей. Зазначає також статистику: за результатами соціологічного опитування в межах міжнародного проекту ВООЗ «Здоров’я та поведінкові реакції учнівської молоді – 2014», серед напоїв, які вживали діти раз на тиждень – пиво та слабоалкогольні напої. В Україні споживання алкоголю починається вже в 11 років.
По-друге, аналізує досвід європейських країн.
У окремих текстах експертка зазначає: ті держави, які повністю заборонили рекламу алкогольних напоїв на телебаченні і радіо, а це Франція, Норвегія та Швеція, досягли найбільших успіхів у скороченні негативних наслідків споживання алкоголю.
І наостанок закликає Україну йти схожим й найефективнішим шляхом.
Ще дієвим інструментом є детальний аналіз міжнародного досвіду та корисні висновки та здобутки. Інша стаття присвячена дієвості забороні продавати алкоголь вночі. Юлія Солоха наводить аргументи “за” обмеження споживання оковитої. Та відзначає: часові обмеження та обмеження щодо того, де саме алкоголь має продаватися, неабияк впливають на загальне його споживання. І вказує пряму залежність жорсткості заборон на кількість спожитого на одну людину.
Так, наприклад, у Норвегії, увесь алкоголь, що містить більше 4,7 проміле спирту, продається у спеціально відведених магазинах, при чому в деяких містах такі магазини працюють лише для туристів. При цьому працюють такі спеціальні магазини з 8:00 до 18:00, у суботу з 8:00 до 15:00, а у неділю та на свята зачинені. В країні діє державна монополія на роздрібну торгівлю алкоголем. Заборонено продавати алкоголь у кіосках, на автозаправних станціях та через спеціальні автомати.
За статистикою, Норвегія займає 37 місце у рейтингу країн Європи, де на душу населення припадає 7 літрів випитого алкоголю.
У країні виноробства Італії запроваджено заборону на продаж алкогольних (що містять від 1.2% абсолютного алкоголю) та супералкогольних (від 21%) напоїв бізнес-операторами, у громадських місцях у клубах, барах та ресторанах з 3:00 до 6:00 ранку. Забороняється купувати (виносити) та продавати алкогольні напої з 00:00 до 6:00 ранку. У зонах, розташованих уздовж автомагістралей, заборонено продавати та виносити супералкогольні напої з 22:00 до 6:00. Забороняється також продаж алкогольних та супералкогольних напоїв з торговельних автоматів з 00:00 до 7:00. Ті ж бізнес-оператори, котрі продовжують працювати після опівночі, повинні обов’язково мати спеціальні пристрої для вимірювання концентрації алкоголю в крові для клієнтів, щоб можна було заміряти та визначити, чи може особа сідати за кермо, а також відповідні таблиці, що ілюструють симптоми сп’яніння та концентрацію спирту в окремих алкогольних напоях.
Країна має неабиякі успіхи у зменшенні рівнів споживання алкоголю і займає 41 місце за показником споживання на душу населення у Європі, який становить 6,1 л.
Таким чином Юлія Солоха підкреслює, що заборона не має дискутуватися і діє лише на користь громадському здоров’ю населення.
Один з завершальних етапів адвокаційної кампанії: аналіз потенційних результатів законопроекту, нині вже підписаного Президентом України щодо заборони торгівлі алкоголем у громадських місцях. Тут експертка зазначає, що цей документ істотно вплине на життя місцевих бізнесменів. Експертка аналізує недоліки, але й відзначає безперечні переваги закону і знову підкреслює позитивний вплив подібних документів у європейських країнах. Додатково ж відзначає, чого ще не вистачає закону: як, наприклад, заборони продавати алкоголь на державному рівні у визначений час. Юлія Солоха зазначає: “Однакові правила та час спростили б ситуацію на місцях. Це б допомогло, у тому числі, досягнути значно більшого ефекту у сфері захисту громадського здоров’я”.
Подібні медійні кампанії досить структуровані і послідовні і ефективні не лише для сфери громадського здоров’я, адже інструменти та аргументи вже розроблені. Тож подібні медійні кампанії можна застосовувати і для інших сфер життя.
Нагадаємо, ГО “Інтерньюз-Україна” та проект “Свобода Інтернету” у жовтні 2018 року провели тренінг щодо практики адвокації за участі Юлії Солохи для представників громадянського суспільства, що адвокують вільний інтернет.
