Українські банки продовжують підключатися до технології шерингу документів. Що з безпекою даних?
16 жовтня 2020
16.10.2020

На сьогодні послуга шерингу доступна у 3-х банках, на черзі — іще понад 30 банків, які зараз на етапі адаптації технології. Про це 13 жовтня на спільному брифінгу розповіли Віцепрем’єр-міністр, Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров та Голова Національного банку України Кирило Шевченко. Утім, питання безпеки даних залишається відкритим.

Послуга шерингу цифрових документів доступна через застосунок «Дія». Щоб нею скористатися, клієнти банків повинні сканувати QR-код у відділенні та підтвердити дозвіл на передачу документів банку. Таким чином, банки отримують доступ до необхідних документів без сканування та паперових копій. Завдяки такому шерингу користувачі також зможуть відкривати рахунки у банку онлайн та отримувати банківські послуги без візитів у відділення банку.

За словами Федорова, Україна запустила послугу шерингу однією з перших у світі іще 5 жовтня. На сьогодні послуга доступна у 3-х банках: ПриватБанку, Монобанку та А-Банку. За тиждень надійшло близько 4000 заявок нових клієнтів на реєстрацію через «Дію». Для того, щоб запустити шеринг, банку достатньо 72 годин. Тому на черзі — ще понад 30 банків, які уже незабаром приєднаються до нової системи.

«Цифровізація — це зменшення присутності держави в житті людей. Це дуже гостре питання в період коронавірусу, коли кожного дня ми отримуємо новий антирекорд. Тому ми запустили таку послугу, вона революційна, вона перша в світі — це цифровий шеринг документів, коли кожен українець має змогу поділитися копією документів онлайн без паперових копій і передати їх, у першу чергу, банкам», — Михайло Федоров, Міністр цифрової трансформації, Віцепрем’єр-міністр України.

Разом з тим, безпекові аспекти цифрового шерингу документів викликають сумніви фахівців, адже усі персональні дані користувачів зосереджуються у єдиній системі «Дія».

«Наразі є питання — як саме це працює, як передаються та зберігаються документи в системі? Технічних деталей не представлено, тому не можна сказати наскільки це безпечно чи взагалі безпечно. В конкретно цьому питанні — такий вид передачі документів трохи кращий, ніж паперова ксерокопія, яка може «гуляти» де завгодно та її подальша доля невідома. В електронній копії теж замало контролю для самого користувача: відкликання, журнал запитів документу тощо», — коментує запуск експерт школи цифрової безпеки DSS380 Павло Бєлоусов.

Раніше «Дії» закидали ненадійність збереження даних та їх витоки. Тоді правоохоронні органи та Мінцифри закиди спростували.