В парламенті зареєстрували законопроєкт, яким пропонують ввести податок на додану вартість на електронні послуги, які надають українським користувачам компанії-нерезиденти на кшталт Facebook, Google та Youtube. Це означатиме подорожчання таких послуг щонайменше на розмір податку (+20%).

Проєкт закону зареєстрував голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від “Слуги народу” Данило Гетманцев.

Якщо народні депутати ухвалять документ в нинішньому вигляді, то вартість сервісів Google, YouTube, Netflix, Apple, рекламні оголошення на Facebook і Google та розміщення квартири на Booking в Україні можуть подорожчати на 20%, пише БізнесЦензор.

Компанії-нерезиденти будуть зобов’язані зареєструватися як платники податків. Інакше доведеться платити 8,5 тисяч гривень штрафу. Сплачувати ПДВ потрібно, якщо річний оборот перевищить один мільйон гривень. В проєкті закону виписаний перелік електронних послуг, однак автор вказує, що він не є виключним. Це, зокрема:

• постачання зображень або текстів, фотографій, електронних книжок та журналів
• постачання аудіовізуальних творів, відео на замовлення, ігор, азартних ігор, включаючи постачання послуг з участі в таких іграх;
• надання доступу до інформаційних, комерційних, освітніх та розважальних електронних ресурсів;
• надання у користування хмарних технологій для розміщення даних;
• постачання програмного забезпечення та оновлень, дистанційне обслуговування ПЗ та електронного обладнання;
• надання рекламних послуг в мережі «Інтернет», мобільних додатках та інших електронних ресурсах;

Якщо компанії-нерезиденти надають електронні послуги суб’єктам господарювання, то місцем постачання таких послуги вважатиметься адреса реєстрації такого споживача. З фізичними особами складніше - місце постачання визначатимуть через:

• код країни на SIM картці, яку використав споживач;
• місцезнаходження провайдера, яким користувався споживач для отримання електронної послуги;
• місцезнаходженням пристрою, яке визначається за його IP-адресою
• місцезнаходженням банку чи іншої фінустанови, де відкритий рахунок, через який оплачується електронна послуга;
• відомостями про місце проживання, наданими отримувачем електронної послуги.

В пояснювальній записці автор наводить досвід Європейського союзу, але найдетальніше розписаний економічний ефект від такого кроку в Росії. “За офіціними даними до бюджету такими компаніями було сплачено у 2017 році - 9,4 млдр. руб., у 2018 – 12 млдр. руб., у І кварталі 2019 – 12 млдр. руб. (70% суми припадає на найбільші IT компанії). Аналогічні податкові правила введені в Республіці Білорусь у 2018 році”, - пише автор проєкту.

Законопроєкт наразі наданий для ознайомлення. Профільним комітетом є комітет з питань фінансів, податкової та митної політики, який і очолює Данило Гетьманцев, автор проєкту.

Нагадаємо, 17 січня 2020 року Міністерство культури, молоді та спорту презентувало законопроєкт про протидію дезінформації. Більше про те, що він передбачає, читайте на нашому сайті.