Twitter заблокував Трампа. Що це – порушення свободи слова чи протидія насильству?
14 січня 2021
14.01.2021

Після штурму Капітолію прихильниками Трампа 6 січня 2021 року Twitter виніс попередження американському президенту Трампу за його твіти, й невдовзі заблокував його акаунт @realdonaldtrump з 88,7 мільйонами підписниками на 12 годин. Згодом, акаунт Трампа був остаточно видалений з огляду на захист публічного інтересу та порушення правил соцмережі. Дії керівництва соцмережі викликали неоднозначну реакцію. Інтернет Свобода зібрала різні думки про цей конфлікт, якому фахова спільнота ніяк не може дати оцінку — це є порушенням свободи слова чи протидією підбурення до насильства?

Позиція Twitter

У блозі Twitter 8 січня пояснили, що рішення про блокування акаунта Трампа спричинене «ризиком подальшого підбурювання насильства» та процитували два твіти колишнього президента. У першому Дональд Трамп в контексті результатів виборів знову оскаржив їхні результати, вказавши, що його прихильників «не будуть зневажати чи несправедливо ставитись до них». У другому твіті він повідомив, що не відвідуватиме інавгурацію Байдена, що також є невизнанням перемоги демократів. На думку представників Twitter, ці дописи, з огляду на напругу навколо результатів виборів, аудиторії можуть сприйняти як заклик до руйнівних дій.

Джерело фото: @TwitterSafety

Засновник соцмережі Джек Дорсі на своїй сторінці в Twitter написав, що «не святкує і не пишається» рішенням заблокувати акаунт Дональда Трампа. Але додав, що вірить у правильність дії для Twitter: «Ми зіткнулись із екстраординарними та нестабільними обставинами, які змусили нас сфокусуватись на громадській безпеці. Наслідки онлайн висловлювань у реальному житті є демонстративно реальними, і це рухає нашу політику та регулювання у першу чергу».

Реакція в американському суспільстві

Дональд Трамп та його прибічники вважають блокування сторінки Twitter порушенням права на свободу слова. Консерватори, як зазначає The Philadelphia Inquirer, закликають скасувати розділ 230 федерального закону про порядність комунікацій, що захищає такі компанії як Twitter від відповідальності за зміст матеріалів, розміщених їхніми користувачами та надає їм право регулювати контент. «Нинішній Аятола може розміщувати твіти, а Трамп — ні. Це яскраво говорить про людей, які керують Twitter», — написав Ліндсі Грем, американський політик-республіканець.

Натомість юристи зі спеціалізацією у питаннях свободи слова, що гарантована першою поправкою Конституції США зауважують, що блокування не порушує прав президента, адже перша поправка захищає громадян від цензури з боку уряду, тоді ж як Twitter — це приватна компанія. Й компанія має право не поширювати заяви політиків, так само як газети мають право не публікувати політичні заяви політиків.

Як коментують в ЄС

Тьєрі Бретон, єврокомісар з питань внутрішнього ринку, назвав блокування ознакою зміни визначення цифрових прав. «Подібно до того, як 11 вересня ознаменувався зміною парадигми для Сполучених Штатів, якщо не для всього світу, то, коли мова піде про цифрові платформи в нашій демократії, такою датою буде 8 січня 2021 року, — зазначив Бретон. — Те, що генеральний директор може відключити рупор президента США без будь-якої іншої форми контролю та протидії, дивує».

Уряд Німеччини вважає питання блокування сторінки Дональда Трампа проблематичним. На думку німецьких посадовців, свобода висловлення поглядів як фундаментальне право може обмежуватися лише законодавцем, а не приватною компанією. «Свобода слова — опція фундаментальної важливості», — сказав Штеффен Зайберт, головний речник Ангели Меркель.

Коментар ООН

Соціальні мережі, які часом є засобом розповсюдження дезінформації та мови ворожнечі є фокусом роботи різних частин ООН, сказав речник генерального секретаря Стефан Дюжаррі на денному пресбрифінгу Офісу 13 січня. «Звісно, держави мають обов’язки згідно з угодами, які вони підписали, включно зі Статутом ООН про міжнародні права людини. Приватні компанії — інша справа. Існують керівні принципи ООН щодо бізнесу та прав людини, що говорять про обов’язок компаній застерігати, пом’якшувати та усувати порушення, коли ті виникають. Є потреба, і йде діалог всередині Організації Об’єднаних Націй про збір ключових зацікавлених сторін для обговорення цих проблем».

Якої позиції дотримуються українські експерти

Серед українських експертів теж немає однозначної думки. Так Максим Дворовий, юрист Лабораторії цифрової безпеки, вважає, що блокування сторінки Дональда Трампа не створює проблеми для цифрових прав, а радше висвітлює стару — нерозуміння того, якими стандартами при оцінці контенту мають користуватися технологічні компанії і соціальні мережі. «З одного боку, приватні компанії і бізнеси можуть робити «все, що їм заманеться», а з іншого є тренд до того, що вони мають нести корпоративну соціальну відповідальність. У тому числі, за дотримання прав людини на своїх платформах. Це має відображатися не лише в тому, що платформи не допускають порушень, а й у тому, що вони не мають створювати дії, які призводять до порушення прав. Як, власне, це сталося з Трампом. На мою думку, до нього були вжиті непропорційні заходи. Їх важко обгрунтувати в контексті двох твітів, за які його заблокували», — пояснює Максим Дворовий.

Проблематичним це питання називає і Павло Бєлоусов, експерт з питань цифрової безпеки ГО «Інтерньюз-Україна». На його думку, на папері порушень немає, а от з більш теоретичного погляду однозначно сказати неможливо. «З одного боку, Twitter є приватною компанією, а тому те, що вони вважають порушенням за своїми правилами — їхнє право. З іншого боку — у Трампа була велика аудиторія та підтримка половини населення Америки, на що не можна не зважати. Але точно можна сказати, що тенденція негативна, бо платформи акумулювали аудиторію та роблять те, що хочуть, блокування є вибірковими, а всі ці рішення — централізовані. Можливо, ця історія дасть поштовх для розвитку децентралізованих соцмереж», — коментує Павло Бєлоусов.

Складно передбачити і наслідки блокування сторінки Дональда Трампа у Twitter. Максим Дворовий пояснює: «Якщо ця справа дійде до Верховного суду США, є велика вірогідність, що буде йтися мова про те, що Перша поправка не захищає громадян від діяльності технологічних компаній. Якщо говорити про глобальні наслідки, то Польща вже готує законопроєкт, яким забороняє соцмережам банити користувачів, якщо поширений контент не порушує польського законодавства. Ми можемо побачити продовження цієї своєрідної націоналізації інтернету, спроби поширити національне регулювання і спроби урядів «змусити» великі компанії працювати за правилами кожної окремої держави. Але поки що ми маємо ситуацію, у якій всі платформи вирішили зіграти проти Трампа і їм, загалом, за це нічого не буде, тому що в США інші механізми регулювання свободи слова. В Європі це могло би бути зовсім іншою справою».

На думку Ігоря Розкладая, заступника директора ЦЕДЕМ, ситуація призведе до дискусії про те, що є великі платформи, які стали дуже впливовими і вийшли за межі принципу «мої володіння — мої правила /my domain — my rules», коли приватна компанія самостійно встановлює правила гри на своїй території. «Певні транснаціональні регуляції мають бути, і ця подія, напевно, хороший привід про це знову поговорити. Взаємодія між державами і такими гравцями має бути», — говорить експерт.

Ігор Розкладай зазначає, що є великі ризики у сенсі свободи слова: «Візьмемо негативний сценарій, коли в країні, де є така впливова мережа, наступає режим а-ля Януковича або гірше. Соціальна платформа тоді може швидко стати елементом державної машини тиску на людей, стеження за ними. Тут не питання, наприклад, Марка Цукерберга, а питання в тому, що має бути екосистема захисту і компаній, і користувачів».

20 січня в США відбудеться інавгурація обраного президента Джо Байдена, й епоха Трампа, скоріше за все, завершиться. Разом з тим, трампізм, як уособлення всіх негативних рис адміністрації Трампа в американській політиці, має всі шанси залишитися й визначати хід подій не тільки в США, але у всьому світі. Чи відбудеться посилення регулювання діяльності техгігантів — стане одним з відкритих питань на наступні роки.