Топ-20 найгірших «інтернет-хижаків» 2020 року, які загрожують свободі ЗМІ – «Репортери без кордонів»
12 березня 2020
12.03.2020

Міжнародна правозахисна організація «Репортери без кордонів» оприлюднила список 20 найгірших «інтернет-хижаків» 2020 року, які загрожують свободі медіа. До списку увійшли компанії, установи та приватні особи, які використовують технології, аби шпигувати та переслідувати журналістів.

Зазначається, що перелік не є вичерпним, але ті, що потрапили до списку становлять реальну небезпеку для свободи слова.

У списку “Репортерів без кордонів” поділено “інтернет-хижаків” на чотири категорії: переслідування, державна цензура, дезінформація та шпигунство.

зображення Reporters Without Borders (RSF)

Переслідування

  • Modi’s Yoddhas («Воїни Моді») в Індії. Ображають у соціальних мережах, закликають до зґвалтування та погрожують смертю критикам правлячого прем’єр-міністра країни Нарендра Моді;
  • “Армія тролів Кремля” у Росії. Поширюють дезінформацію у соцмережах, оприлюднюють особисту інформацію та поширюють фейкові відео та новини. Фінська журналістка-розслідувачка Джессіка Аро стала однією з їхніх мішень з тих пір, як вона почала писати про тролів Кремля.
  • “Офіс ненависті” Жаїра Болсонару, президента Бразилії. Поширюють через соцмережі образи та погрози журналістам. Зазначається, що “Офіс” координується сином президента Карлосом.
  • “Електронні мухи алжирського режиму” у Алжирі. Поширюють цькування, оприлюднюють особисту інформацію журналістів та повідомляють про “порушення”, аби соцмережі видаляли інформацію чи закривали акаунти журналістів.
  • “Мексиканські банди тролів” у Мексиці. Через соціальні мережі надсилають образи та погрози журналістам. Тролі використовують хештеги #PrensaCorupta, #PrensaSicaria і #PrensaProstituida, що означають “корумпована преса” та “пресапроституція”.

Державна цензура

  • Роскомнадзор у Росії блокує веб-ресурси, додатки для обміну повідомлень. Він також блокує платформи та додатки, які відмовляються локалізувати свої дані на серверах у Росії або не надають російській владі ключі для розшифровки повідомлень.
  • Верховна рада іранського кіберпростору у Ірані. Блокує новинні веб-сайти, платформ та додатки Telegram, Signal, WhatsApp, Facebook та Twitter.
  • Міністерство внутрішніх справ Індії відключає інтернет, що не дає можливості журналістам вільно працювати та позбавляє всіх громадян держави доступу до незалежних новин та перевіреної інформації. Індія - країна, яка найбільше використовує відключення в Інтернеті - всього 121 випадок у 2019 році.
  • Національна комісія з питань телекомунікацій у Венесуелі. Блокує веб-сайти, платформи та додатки. Також тимчасово блокує соціальні медіа, такі як Facebook, особливо коли виступи лідера опозиції Хуана Гуайдо транслюються у прямому ефірі.
  • Адміністрація кіберпростору Китаю. Здійснює нагляд за такими платформами як Baidu, WeChat, Weibo та TikTok, займається інтернет-цензурою та блокує і видаляє повідомлення.
  • Верховна рада Єгипту з питань регулювання ЗМІ. Блокує сайти та новинні додатки.

Дезінформація

  • “Сила 47” у В’єтнамі. Поширює маніпуляції та дезінформацію у соцмережах.
  • “Центри телефонного зв’язку” у Філіппінах. Поширюють фейки, відредаговані неправдиві новини, проводять цілеспрямовані кампанії з цькування, маніпулюють громадською думкою.
  • “Саудівська електронна бригада” у Саудівській Аравії. Поширюють дезінформацію, мову ворожнечі, антисемітські повідомлення.
  • “Відділ кібер-джихадистів” у Судані. Шпигують у соціальних мережах, поширюють неправдиву інформацію. Створений незабаром після початку “Арабської весни”, цей суданський розвідувальний орган керував армією тролів, що шпигує за активістами, політиками та журналістами в соціальних мережах.

Шпигунство

  • Група NSO у Ізраїлі. Використовує шпигунське програмне забезпечення, яке використовує вразливості WhatsApp, встановлюється на цільові смартфони та надсилає їм заражені файли, які відкриваються автоматично. Багато журналістів стали мішенями цього шпигунського програмного забезпечення, зокрема Бен Хаббард з New York Times, Гризельда Тріана, дружина убитого мексиканського журналіста Хав'єра Вальдеса Карденаса та кілька його колег. Вважається, що нещодавно 1400 пристроїв були заражені через WhatsApp. Серед них кореспондент RSF в Індії та інші індійські журналісти.
  • Memento Labs у Швейцарії, Італії та Саудівській Аравії. Використовує шпигунське програмне забезпечення, здатне витягувати файли з цільового пристрою, перехоплювати електронні листи та миттєві повідомлення та активувати веб-камеру чи мікрофон пристрою.
  • Zerodium у США. Продає інформацію третім особам, шукає невідомі або невстановлені вразливості популярних програмних забезпечень.
  • Mollitiam Industries у Іспанії. Використовують інструменти спостереження, перехоплюють телефонні дзвінки та електронні листи. Серед тих, хто придбав інструменти спостереження, є колумбійські збройні сили, які використовували їх для незаконного шпигування за суддями верховного суду, політиками, журналістами та їх джерелами.
  • Gamma/FinFisher у Німеччині. Використовують програмне забезпечення для шпигування та отримання доступу до додатків та особистих даних на смартфонах, включаючи чати, фотографії та дані GPS. Підозрюється, що FinFisher продає своє програмне забезпечення FinSpy Туреччині, яке використовувало його для шпигунства за активістами та журналістами.

Нагадаємо, Державний департамент США виділив Україні майже 200 мільйонів гривень на розвиток кібербезпеки і планує інвестувати ще 720 мільйонів гривень впродовж наступних чотирьох років. Таке рішення було досягнуте за підсумками Третього кібер-діалогу між двома країнами.