Оприлюднені звіти про боротьбу з пропагандою та фейками глобальних техногігантів та місцевих технологічних компаній з ЄС говорять про те, що поки подолати поширення такого контенту не вдається.

Вперше європейські технологічні компанії, які поширюють контент та працюють як соціальні платформи, оприлюднили свої звіти по боротьбі з дезінформацією. Ці кроки були зроблені відповідно до оновленої хартії ЄС щодо боротьби з дезінформацією та Кодексу практик щодо дезінформації. Окрім того, публікація таких документів є підготовкою до вимог нових законів ЄС про модерацію вмісту, а саме Закону про цифрові послуги.

Вимоги до звітів соціальних платформ

До першого пакету звітів увійшли документи 26 компаній, серед яких – такі техногіганти як Meta, Microsoft, YouTube, Twitter і TikTok, а також місцеві компанії - IAB Europe (Interactive Advertising Bureau Europe), Maldita.es, The Bright App, VOST Europe та ряд інших.

Сама по собі публікація цих документів є визначним явищем та перемогою регуляторів, які намагаються пролити світло на діяльність непрозорих компаній, які звикли приховувати особливості роботи своїх алгоритмів.

Серед даних, які попросили надати компанії, мусили бути відповіді на наступні запитання:

• інформація про те, як компанії виявляють і припиняють скоординовані іноземні кампанії маніпулювання контентом;

• дані про те, як компанії обмежують доступ до рекламних функцій пропагандистів;

• відомості проте, як платформи позначають політичну рекламу та як вони дозволяють дослідникам отримати доступ до своїх даних.

Окрім того, компанії повинні були розкрити додаткові показники, такі як кількість видалених ботів й облікових записів, які видавали себе за публічних діячів.

Усі дані потрібно було розбити по групам, щодо кожної із 27 країн ЄС.

Як прозвітували техногіганти

Найбільш обурливим виявився звіт Twitter, який подекуди містив порожні таблиці. За даними Європейської комісії, соціальна мережа Ілона Маска Twitter була єдиною технологічною компанією, яка надала неповний звіт. В багатьох його полях бракувало даних й не було інформації про те, яким чином техногігант планує працювати з факчекерами. «Я розчарована тим, що звіт Twitter відстає від інших», – заявила віце-президент Європейської комісії з питань цінностей Віра Йоурова. «Я очікувала більш серйозної відданості своїм зобов’язанням, які випливають з Кодексу».

Деякі інші великі технологічні фірми також не дотримувалися вимог в окремих моментах своїх звітів. До прикладу, Facebook не розповіла про свої дії щодо видалення підроблених облікових записів у Європі, зосередившись натомість на Сполучених Штатах, Китаї, Росії та Сербії. Google також відносно мало розповідала про те, як компанія покладається на перевірку фактів для модерування та курування вмісту.

TikTok повідомила, що з червня по грудень 2022 року платформа видалила майже 865 тис фальшивих облікових записів, які зібрали понад 18 мільйонів підписників у ЄС. З цих фальшивих акаунтів було виявлено понад 175 тис у Франції, 155 тис в Іспанії та понад 138 тис у Німеччині. Понад 4 тис облікових записів також було заблоковано за видавання себе за іншу особу, у тому числі 842 у Німеччині та майже 500 у Франції та Польщі.

Дані по Україні не обов’язково мусили входити у цей звіт, проте в ньому знайшлося місце інформації про фейкові акаунти, які діяли в Україні. Можливо, це відбулося тому, що цільовою аудиторією цих пропагандистських та фейкових наративів були жителі країн ЄС, в першу чергу, Німеччини, Італії та Великобританії.

Цікаво, що Telegram не подавав звіту до керівних органів ЄС. Це може бути пов’язане з тим, що кількісно аудиторія Telegram у ЄС не перевищує 38 млн користувачів, тобто 8,5% населення. Через це платформа не вважається «гейткіпером» - такою, яка повинна щорічно звітувати про свої алгоритми, боротьбу з фейками та інші аспекти своєї роботи.

Експерти, які займаються фактчекінгом та боротьбою з фейками, відзначили, що деякі звіти були доволі неповними й не виглядали належним чином. Про це повідомив Лука Нікотра, керівник кампанії некомерційної групи Avaaz. Він сказав, що «цирк, продемонстрований Twitter підриває самі основи Кодексу». Та й Google, за його словами, не зробила достатніх кроків у співпраці з факт-чекерами та «значно відстає в питанні прозорості та доступу до даних для дослідників». Він також зазначив, що TikTok покращує свої показники, але алгоритм компанії «все ще значно сприяє поширенню дезінформації».

Окремою проблемою є те, що багато звітів викликають запитання щодо їх достовірності. Навіть для платформ, таких як TikTok, які надають більш детальну інформацію, ніж інші, достовірність їхніх даних ставиться під питання, оскільки відсутній зовнішній аудит та багато фірм ускладнюють дослідникам доступ до даних та алгоритмів.

Чому це важливо

З одного боку, опубліковані звіти сигналізують про поворотний момент у боротьбі регуляторів за прозорість і демонстрацію роботи платформ дослідникам та громадськості. Однак, з іншого боку, зміст звітів відображає обмеження та недоліки технологічних компаній, які беруть участь у боротьбі з дезінформацією, та їхню прозорість стосовно цієї проблеми. Крім того, дані в звітах не пройшли незалежний аудит та перевірку.

Віра Йоурова, віце-президент Європейської комісії з питань цінностей, привітала цей крок у боротьбі з дезінформацією та підкреслила необхідність надання дослідникам доступу до даних для більшої прозорості. Вона також зауважила, що не можна покладатися лише на онлайн-платформи щодо якості інформації, тому вони повинні бути пройти незалежну перевірку.

Наразі виконання Кодексу практик щодо дезінформації є добровільним. Але дотримуючись його вимог, соціальні платформи можуть полегшити свої майбутні зобов’язання згідно із Законом про цифрові послуги (DSA), який було прийнято у листопаді і який повноцінно почне працювати уже у вересні 2023 року. То ж ці звіти є певною підготовкою до виконання вимог DSA та майбутнє уникнення штрафів, які можуть досягати до 6% їх світових доходів, якщо вони порушують стандарти. Норми DSA стосуватимуться «гейткіперів» - великих технологічних платформи з понад 45 млн користувачів у ЄС.

На даний момент Twitter попадає під визначення «гейткіперів», а Telegram вдалося уникнути цих вимог.

Наступний раунд звітів має бути представлений у липні. Відповідно до норм DSA, платформи-«гейткіпери» муситимуть розповідати також про боротьбу з поширенням дезінформації та незаконного контенту чи з їхніми алгоритмами токсичної поведінки, як-от кіберзалякування.
Вимоги DSA передбачають не лише факт публікації звітів, але й їх перевірку зовнішніми незалежними аудиторами. Регулятори також зможуть змусити платформи дозволити дослідникам вивчати їхні алгоритми та дані.