США та ЄС виступили проти резолюції ООН про боротьбу з кіберзлочинністю
2 січня 2020
2.01.2020

28 грудня 2019 року Генасамблея ООН ухвалила резолюцію під назвою «Протидія використання інформаційних та комунікаційних технологій для злочинних цілей». Підтримали резолюцію 79 країн, 60 - проголосували проти, ще 30 - утрималися.

США та ряд європейських країн виступили проти резолюції, стверджуючи, що документ може сприяти цензурі та становити загрозу свободі слова в мережі, повідомляє The New York Times з посиланням на АР.

Проти резолюції також проголосували Німеччина, Канада, Франція, Великобританія та Україна.

Співавторами документу є такі країни як Росія, Білорусь, Казахстан, Азербайджан, Таджикистан, Вірменія, Китай, Індія, Сирія, Єгипет, КНДР, Іран і Венесуела.

фото Reuters

Резолюція передбачає створення міжнародного комітету для розробки міжнародної конвенції щодо протидії використання інформаційно-комунікаційних технологій у злочинних цілях. У документі зазначено, що комітет проведе засідання у серпні 2020 року у Нью-Йорку, щоб узгодити план своєї діяльності.

Представник США перед розглядом документу Генасамблеєю заявив, що резолюція “підірве міжнародне співробітництво для боротьби з кіберзлочинністю тоді, коли необхідне посилення координації". Він також додав, що резолюція, ініційована Росією - це спроба посилити державний контроль над кіберпростором і отримати спосіб "блокувати інформацію" в інтернеті і "скорочувати свободи".

Представник Канади зазначив, що інструмент для протидії кіберзлочинам вже є і це - Будапештська конвенція про кіберзлочиність. Натомість російський представник заявив, що основна робота над новою конвенцією розпочнеться в 2021 році.

Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch наголосила, що авторами резолюції виступили країни, які використовують репресивні методи боротьби проти інакомислення.

Нагадаємо, 1 листопада 2019 року у Росії набрав чинності закон про "суверенний рунет". Частина положень запрацює 1 січня 2021 року. Головна ідея ухваленого закону – створення інфраструктури, яка дозволить владі ізолювати російський сегмент Інтернету та фільтрувати як внутрішній, так і зовнішній інтернет-трафік. Більше про те, які основні зміни набули чинності 1 листопада, скільки Росії коштуватиме “суверенність рунету” та коли російським користувачам чекати наслідків “ізолюючих робіт” читайте на нашому сайті.