Спецоперація «стаття Путіна»: як російська пропаганда переписує історію України
20 липня 2021
20.07.2021

10 липня президент Росії Володимир Путін обмовився в інтерв’ю російському державному телеканалу «Россия 24» про можливу статтю на тему історії України, а через 2 дні матеріал «Про історичну єдність росіян та українців» уже опублікували на офіційному сайті Кремля українською та російською мовами. Окрім того, міністр оборони Росії Сергій Шойгу зобов'язав військових вивчити статтю російського президента, а саму публікацію включили як одну з обов'язкових тем для занять з військовослужбовцями з військово-політичної підготовки. Як російська пропаганда маніпулює історією України, читайте у нашому огляді фактчекерських спростувань споконвічних міфів Росії про український народ.

У статті обсягом майже 40 тис знаків Володимир Путін вкотре повторює тезу про «один народ», називає Україну «проєктом польсько-австрійських ідеологів», бідкається, що Україну хочуть «перетворити на "анти-Росію"» і намагається переконати читача у тому, що «справжня суверенність України можлива лише в партнерстві з Росією».

Скріншот: стаття «Про історичну єдність росіян та українців» Володимира Путіна. Джерело: сайт Кремля.

«Якщо президент РФ почав писати українською, значить ми все правильно робимо. Я підтримую таке рішення в такому напрямі. Ті частини, які я прочитав, я побачив там глибоку роботу. Президент РФ витратив багато часу, там багато архівної роботи. Я позаздрив, що президент такої великої країни має час на такий обсяг роботи,розповів Президент України Володимир Зеленський. — Щодо братського народу я вже відповідав. Нас забувають, коли ми говоримо про перемогу над фашизмом, але згадують в інших випадках. Так «по-братськи» не поступають, тут щось ближче до історії Каїна та Авеля».

Ключові тези статті:

  • «Росіяни та українці — один народ, єдине ціле».
  • Україна — «дітище радянської епохи».
  • Московська держава — єдина наступниця Стародавньої Русі.
  • Переяславські угоди 1654 роки як акт «злуки» з Москвою.
  • Україна як польсько-австрійський проєкт «анти-Московської Русі».
  • «Крим — споконвічно російська земля».
  • Л/ДНР як історичні утворення: Донецько-Криворізька радянська республіка.
  • Все життя Росія «опікала» Україну.
  • На Майдан вийшли бідні, «невдоволенні люди найгострішими соціально-економічними проблемами» та «радикальні націоналістичні угруповання».
  • Крим і Донбас зробили свій вибір — «жителі Донецька, Луганська взялися за зброю, щоб захистити свій дім, мову, життя».
  • Війна на Донбасі – громадянська, а не російсько-українська.
  • Україна не хоче виконувати Мінські угоди.
  • Зеленський не хоче миру.
  • Українці зруйнували духовні скріпи — «не укриваючи, що переслідують політичні цілі, світська влада грубо втрутилася в церковне життя і довела справу до розколу, до захоплення храмів, побиття священиків і ченців».

«Володимир Путін написав вкрай об’ємну і патетичну статтю про нібито «единство» росіян та українців. Більш того, він вирішив перейти на українську, щоб розповісти українцям своє трактування історії. Втім, це трактування не відрізняється особливою оригінальністю. Переписувати історію почали ще російські царі, коли присвоїли назву «Русь» своїй Московії. Так само продовжив це в часи вбивства правди Сталін. Який не тільки знову розповідав про «колиску братських народів», але й наочно показав своє ставлення до «братських народів» шляхом Голодомору, масових депортацій та інших геноцидних практик», – написав Міністр культури України Олександр Ткаченко у своєму Telegram-каналі.

Де прочитати про спростування?

Детальний аналіз головних наративів «Про історичну єдність росіян та українців» уже розробила фактчекерська організація StopFake. Про альтернативну історію, або «як Росія прагне анексувати Київську Русь», підготували матеріал для Укрінформ Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Фактчекерський проєкт «По той бік новин» опублікував допис з власною підбіркою рекомендованих джерел справжньої історії України:

Про пропагандистські тези президента РФ у його статті та їхнє спростування висвітлили Ліга та BBC.

Як коментують ситуацію українські медіаексперти та фактчекери?

«Це типова психологічна маніпуляція над жертвою, коли аб’юзер каже: «ти недолуга, в тебе без мене нічого не вийде, ти невдаха». Це сигнал пригнічення волі. І наших успіхів, які також є, Путін не помічає, він продовжує жити у своїй уявній реальності, і кожного разу нам її нав’язує. І це продумана тактика, мета якої примусити жертву постійно сумніватися у собі, в своїх силах», – пояснює керівниця Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Любов Цибульська.

«Прикро за, так би мовити, українських інтелектуалів, які з подивом вигукують "Ой, що ж це тепер буде". Таке враження, що Путін сказав щось геть нове і пропаганда ніколи раніше не транслювала цієї маячні, а у нас не має на кордоні озброєних терористів. Численні історичні фейки StopFake неодноразово спростовував», — написала заступниця головного редактора StopFake Вікторія Романюк у своєму дописі Facebook.

«Це переповідання усіх фактів, які роками та століттями викривляє росія і її правителі, квазіісторія, яку цілеспрямовано пхають у голови з часів совєцького союзу. Зараз цю функцію про братні народи та неможливість суверенної України без росії активно просувають пропагандиські медіа в Україні та росії, псевдоексперти та політики-запроданці. Переважна частина статті - це історичні факти, фейки та маніпуляції, ще частина - економічні маніпуляції, ще частина - сучасні політичні трактування, наприклад, про те, як «кримчани та севастопольці зробили свій історичний вибір» або як «мешканці Донецька, Луганська взялися за зброю, щоб захистити свій дім, мову, своє життя». Попереджаємо, прочитання цієї статті небезпечне для людей із слабкими нервами», — написали представники «По той бік новин» на своїй Facebook-сторінці.

Представники Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки у матеріалі для Укрінформ пояснюють, що «Русский мир» тримається на фальсифікованій історії, маніпуляціях та дезінформаційних атаках. Прагнення Кремля приватизувати спільне історичне минуле, писемність, слов’янство, православ’я, культуру — лише спроба втримати ілюзію неіснуючої величі, яку вщент руйнує вихід України з-під російського впливу. «Звідси — російська претензія на історію, героїв, символи та сенси: без них успіх політики відновлення статусу наддержави неможливий, а Росія — просто пізня спадкоємиця Золотої орди».