Науковці Балтиморського університету порахували збитки, завдані через поширення дезінформації для різних галузей. Використовуючи аналіз даних, економічний аналіз і статистичні дані науковці виміряли глобальну економічну ціну, яку сплачують бізнес та суспільство через проблеми, включно із шахрайством, знущаннями в Інтернеті та дезінформацією.
Відповідно до звіту загальні збитки від фейкових новин перевищують $70 млрд і завдають шкоди різним галузям - від політики і економіки до сфери охорони здоров’я.
Найбільше від фейкових новин потерпають фондові ринки, які дуже чутливо реагують на інформаційне поле. Дослідники навели приклад, коли наприкінці 2017 року АВС повідомила, що радник з національної безпеки Майкл Флінн свідчитиме про те, що він за дорученням Дональда Трампа контактував із росіянами під час виборчої кампанії 2016 року. Після цього фондовий індекс S&P 500 впав на 38 пунктів, що еквівалентно $340 мільярдам. Коли стало відомо, що оприлюднена новина фейкова, ринок відіграв позиції, однак за підсумками дня втрати склали $51 мільярдів.
Науковці порахували, що неправдиві новини несуть потенційну втрату 0,05% глобальної фондової вартості, а це $39 млрд щорічних збитків по всьому світу.
Через фінансову дезінформацію лише в США втрачають близько $17 мільярдів, оскільки такі новини ускладнюють прийняття рішень людьми, які дбають про свої пенсійні заощадження. Не менш проблемними є кампанії проти вакцинації - американський уряд витрачає біля $9 мільярдів на лікування хвороб, яких можна було б уникнути, якби населення вакцинувалося.
Більше $9 мільярдів через дезінформаційні кампанії та фейки втрачає бізнес. Наприклад новина про те, що в одному із індійських ресторанів пригощають людським м’ясом наполовину знизила дохід закладу. А такі гіганти як Nestle та Coca-Cola змушені були спростовувати новини про те, що вони приватизували водоносний горизонт Бразилії.
Через фейкові новини онлайн-платформи втрачають біля $3 мільярдів, а дезінформація під час виборів обходиться в $400 мільйонів.
Зменшити шкоду від дезінформації та фекових новини можуть як уряди, так і приватні компанії. Так, Facebook вже співпрацює з факт-чекінговими організаціями та запустив проект News Integrity Initiative, який має підвищити рівень медіаграмотності.
Борються з фейками також уряди країн. Агентство передових оборонних дослідницьких проектів США витратило $68 млн на дослідження технологічного способу виявлення маніпуляції та дезінформації. Велика Британія виділила понад $23 млн на Фонд фейкових новин Східної Європи.
Нагадаємо, “Тексти” створили додаток «Фейкогриз» для попередження користувачів про дезінформацію та маніпуляції у новинах. Поки що додаток працює для браузера Firefox та як Телеграм-бот, згодом з’явиться розширення і для Сhrome.
