Що таке Всесвітній день боротьби з кіберцензурою? Пояснюємо
12 березня 2019
12.03.2019

12 березня у світі відзначається Всесвітній день боротьби з кіберцензурою. Цей день не залишився непоміченим в Україні з огляду на інтенсивність дискусій щодо свободи інтернету та цифрових прав з боку громадянського суспільства та IT-спільноти. Спеціальних подій не було проведено, однак журналісти запрошували експертів з IT-технологій, кібербезпеки та правозахисників брати участь в ефірах телеканалів та радіо.

Вперше цей день запропонувала відзначати правозахисна організація “Репортери без кордонів” у 2008 році. Цей день мав на меті привернути увагу до того, як уряди в багатьох країнах світу обмежують та цензурують свободу слова в Інтернеті. За задумом Репортерів цей день був покликаний об’єднати усіх тих, хто підтримує єдиний Інтернет, що діє без будь-яких обмежень та є доступним для кожного.

Впродовж кількох років Репортери без кордонів проводили щорічний онлайн-марафон на своєму сайті. Однак у 2019 році релевантна сторінка сайту залишилася порожньою. Також не працює піддомен “12 березня” http://12mars.rsf.org/, який Репортери запускали як спецпроект, де публікували свій список “Вороги Інтернету”.

Як організація відзначала Всесвітній день боротьби з кіберцензурою впродовж останніх років?

У 2015-2016 роках Репортери проводили так звані “операції гарантованої свободи” з ціллю розблокувати доступ до заблокованих в деяких країнах сайтів. Доступ забезпечувався за рахунок створення “дзеркальних версій” сайтів. У 2015 році організація створила дзеркала для 11 сайтів, у 2016 – для 6 сайтів, а саме – новинних ресурсів в Туреччині, Туркменістані, Азербайджані, Катарі і Саудівській Аравії.

У 2014 році був опублікований список “Вороги інтернету”. В цьому списку ключові місця займали Китай, Росія, Білорусь, Пакистан, В’єтнам.

Що писали правозахисники про ворогів інтернету в 2014 році?

У цьому звіті мова йде про інституції, які перевищують свої ключові повноваження щодо збереження територіальної цілісності та займаються цензуруванням поширювачів інформації і постійним стеженням за ними. До таких державних інституцій віднесені Управління телекомунікаційними службами (Пакистан), ФСБ (Російська Федерація), Оперативно-аналітичний центр (Білорусь), Міністерство інформації та комунікацій (В’єтнам) та Державне бюро Інтернет-інформації (Китай).

Цікаво, що у звіті за 2014 рік в списку “вороги інтернету” опинилися також й державні інституції з трьох демократичних країн – США, Великобританії та Індії, що відомі захистом свободи слова та вільного поширення інформації. Ними стали NSA у США, GCHQ у Сполученому Королівстві та Центр розвитку телематики в Індії.

Визначили й “корпоративних” ворогів інтернету

У звіті за 2013 рік Репортери без кордонів зазначили 5 країн як ворогів інтернету – це Бахрейн, Китай, Іран, Сирія та В’єтнам. Також, дослідники окремо виділили “корпоративних” ворогів інтернету – організованих груп чи компаній, що здійснювали стеження на замовлення урядів. До списку увійшли такі групи як Gamma, Hacking Team, Blue Coat, Amesys, Trovicor.

У 2011 році правозахисники писали, що у світі було заарештовано 117 користувачів інтернету за те, що вони вільно висловлювали свої погляди в таких країнах як Китай, Іран та В’єтнам. Всесвітній день боротьби з кіберцензурою привертав увагу до долі заарештованих користувачів та спроб урядів встановлювати цензуру в інтернеті.

Як відзначали цей день в Україні цього року?

UA:Суспільне Львів в ранковому ефірі програми “Добрий ранок” 12 березня провели розмову з IT-фахівцем на тему відзначення Дня боротьби з кіберцензурою.